Відео дня
Журналіст розповів, хто найлютіше відстоює "російський світ" у Криму
Усі жителі анексованого Криму сьогодні розділені на два табори. І цей вододіл полягає навіть не в тому, проукраїнськи чи проросійськи вони налаштовані.
Про це пише журналіст Павло Казарін у блозі для сайту "Крым.Реалии".
"Обозреватель" подає його думку повністю:
"У всій ситуації з Кримом є головна проблема - відсутність виразної соціології. Найчастіше ми робимо висновок про настрої на півострові, орієнтуючись на коментарі в соцмережах. А вони не цілком релевантні.
Читайте: Відключення не пройшли даром: Крим висловив ставлення до України
Якщо зібрати колективний портрет кримського коментатора, то створюється відчуття, що він цілком радий російській реальності, зневажає Україну, чекає входження російських військ у Київ і дряпає на деревах "Обама - чмо". Одночасно він чекає швидкого краху американської моделі і смакує, як зневажувані ним біженці розтопчуть Євросоюз, який зневажає його.
Знайомий персонаж, правильно?
Найбільшою помилкою було б думати, що подібні настрої - середня температура по лікарні. Існує важливий фактор, що визначає рівень "непримиренності" і "радикальності" поведінки людини в соцмережах. Цей маркер дуже простий: що буде з людиною, якщо в Криму знову зміняться прапори?
Тому що всі кримчани сьогодні розділені на два табори. І цей вододіл полягає навіть не в тому, проукраїнськи чи проросійськи вони налаштовані. Справа в іншому. Склалося так, що по одну сторону барикад - ті, хто поставив себе поза рамками українського законодавства. По іншу - ті, хто подібних кроків не здійснював.
Читайте: Чубаров розповів про стратегію повернення Криму: може бути закрита частина
Перші чітко розуміють, що в разі зміни прапорів їм доведеться залишати територію півострова через загрозу судових переслідувань. Вони навіть не розглядають можливість повернення України в Крим, тому що в їхньому випадку це означатиме персональну поразку. Абсолютно закономірно, що вони - найнепримиренніші у своїх висловлюваннях і коментарях. І найактивніші - бо їм, за великим рахунком, нічого втрачати. Збереження російської присутності - це єдина можливість для них зберегти своє персональне статус-кво.
І є друга група людей. Ті, хто не порушував українського законодавства. Хто не порушував присягу - військову або чиновницьку. Вони можуть навіть не бути проукраїнськи налаштованими - більше того, вони цілком можуть живити симпатію до Москви. Але, з юридичної точки зору, в їхніх діях Київ не зможе знайти ні найменшого складу злочину. Просто тому, що вони жили і живуть, не стикаючись із державою. Умовно кажучи, в цей табір потрапляють всі ті, хто можевиїжджати сьогодні з Криму в Херсонську область, не побоюючись питань українських силовиків.
Читайте: При Януковичі влада фінансувала крило ІДІЛ у Криму - Москаль
Ця друга група куди менш активна в соцмережах. Саме тому, що для них зміна прапорів у Криму не означає обов'язкових змін в особистій долі. Більше того, вони куди обережніші у висловлюваннях, бо це дозволяє їм не знайомитися (ні зараз, ні в перспективі) ні з російською, ні з українською силовими системами. Причому в цій групі є як ті, хто чекає повернення в Крим Києва, так і ті, хто просто зосереджений на звичайному побутовому виживанні.
І специфіка цієї ситуації саме в тому, що в публічному просторі чути голоси тільки хлопців із першої групи. Тих, кому нічого втрачати, а тому вони люто викривають Україну. Тих, кому нікуди відступати, а тому вони захищають Москву і її політику. Це не тролі, їм не платять зарплату за коментарі - вони всього лише захищають нинішню реальність, бо не впевнені, що в разі її зміни їм просто знайдеться місце на півострові.
Читайте: Як програла Україна: Смілянський пояснив, навіщо Київ ввімкнув "світло" Криму
Формувати точку зору про настрої у Криму, виходячи з їхньої активності, свідомо безглуздо. Вони загнали себе в ситуацію, коли їм доведеться захищати будь-яку дію Кремля, наскільки б сумнівною вона не була. Вони змушені бути адвокатами будь-яких владних примх - просто тому, що присутність триколора гарантує їхнє персональне майбутнє. Їх неможливо переконати аргументами, тому що для них це невідворотна теоретична суперечка про майбутнє. Для них будь-яка розмова про долю Криму - це розмова про їхню персональну подальшу долю. Емоції для них - це спосіб інтуїтивного захисту.
Пам'ятайте про це, коли будете стикатися з тими, хто розповідає, що кримське питання закрите раз і назавжди".
Як повідомляв "Обозреватель", раніше російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв висловив упевненість, що жителі Криму готові пережити ще більші тяготи і злидні, аби "залишитися в Росії".