УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Пинзеник проявляє жорсткість до грального бізнесу

Пинзеник проявляє жорсткість до грального бізнесу

В українському гральному бізнесі залишаться лише великі та середні учасники ринку - Мінфін оприлюднив проект Закону "Про азартні ігри в Україні", який посилює ліцензійні вимоги для організаторів гральних закладів.

Відео дня

Згідно з документом, мінімальний статутний капітал грального закладу повинен становити EUR 1 млн у гривневому еквіваленті, для проведення ігор у віртуальному гральному закладі - EUR 0,5 млн, для проведення ігор виключно в букмекерській конторі - EUR 0,2 млн. Закон торкнеться 1,4 тис. господарюючих суб'єктів.

Право на видачу ліцензій на організацію азартних ігор в казино, в залах ігрових автоматів, в букмекерських конторах, в електронному гральному закладі, а також на виробництво, ремонт, продаж грального обладнання Мінфін пропонує передати собі. Передбачається, що ліцензуватися улаштовувачі гральних закладів будуть кожні п'ять років. Організатору азартних ігор буде заборонено займатися господарською діяльністю в якій-небудь іншій сфері.

Боротьба з гральним бізнесом: місцеві бюджети втрачають мільйони

У числі обмежень у законопроекті вказуються: заборона на організацію ігор на майданчиках для очікування громадського транспорту, вокзалах, станціях метрополітену, ринках, на територіях, оголошених державними історико-культурними заповідниками або музеями-заповідниками, у навчальних закладах, закладах науки і охорони здоров'я державної форми власності , установах зв'язку. Штрафи за порушення вимог закону Мінфін пропонує встановити на рівні 500 мінімальних зарплат.

Новацією закону має стати вимога для організаторів гральних закладів встановити ймовірність виграшу. "Технологічно закладений відсоток виграшу гравців (ймовірність виграшу) на ігровому автоматі повинен бути не менше 80% обсягу прийняття ставок на такому автоматі", - йдеться в законопроекті. Також пропонується заборонити проведення азартних ігор, виграшем в яких є майно (крім грошових коштів) або майнові права.

Президент Української асоціації діячів грального бізнесу Сергій Третьяков повідомив, що мінімальні розміри статутного капіталу, передбачені законопроектом, були запропоновані його асоціацією. "Це має прибрати всілякі нелегальні фірми. У нас абсолютно незрозуміло, які фірми працюють на нашому ринку. Більшість з них - офшорні фірми зі статутним фондом, близьким до нуля. Від них отримують прибуток чиновники від держави, але не держава. Тому що нелегальний ігровий бізнес кришує міліція, податкова служба та міські адміністрації ", - говорить пан Третьяков.

Подорожчання ліцензій зробить гральний бізнес більш прозорим

Заступник голови комітету Ради з питань фінансів і банківської діяльності Владислав Лук'янов (Партія регіонів) вважає, що врегулювання грального бізнесу має збільшити надходження до держбюджету. "Коли гравці укрупняться, піде сірий бізнес, що не дотримується законів, бізнес стане більш прозорим. Піде велика кількість дрібних гравців, які працюють в напівпідпільному стані, яких важко проконтролювати з точки зору доходів бюджету. У той же час обмеження вартості "вхідного квитка" для власників та організаторів такого бізнесу частина дрібних гравців може виштовхнути в тінь ", - вважає пан Лук'янов. Але Сергій Третьяков вважає, що закон не погіршить ситуацію з тіньовим гральним бізнесом, в якому знаходиться близько третини всієї індустрії, оскільки "далі тінізувати нікуди".

Рахункова палата оцінює потенціал виведення з тіні доходів від грального бізнесу на рівні 3-7 млрд грн на рік . За її даними, в Україні експлуатуються понад 120 тис. ігрових автоматів, які не пройшли сертифікацію, що створює можливості для шахрайства.

Глава асоціації діячів грального бізнесу вважає оцінки Рахункової палати завищеними. На його думку, потенціал виведення з тіні для грального бізнесу становить 1,5-2 млрд грн на рік. За даними пана Третьякова, за останні два роки доходи держбюджету від легального грального бізнесу зросли в два рази і в 2007 р. склали 704 млн грн. Раніше голова парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська в інтерв'ю говорила: "Якщо ми вирішимо, що гральний бізнес може бути долею кількох монополій, то повинні переглянути ставки оподаткування. Якщо ж ми вирішимо залишити гральний бізнес в існуючому вигляді, то слід реформувати принципи ліцензування, патентування, стандартизації обладнання, вимоги до місця розташування тощо ".

Читайте по темі:

Потрібні чіткі умови ліцензування грального бізнесу

Боротьба з гральним бізнесом: місцеві бюджети втрачають мільйони

Подорожчання ліцензій зробить гральний бізнес більш прозорим

Гральний бізнес може забезпечувати 3% доходів бюджету

Для розвитку грального бізнесу в Україні вкладуть $ 20млн на рік

Підготував Артур Гойсан

Пинзеник проявляє жорсткість до грального бізнесу