Рибачук: сто один спосіб відносно "чесно" заробити гроші

Проект за чистоту депутатських рядів "Чесно" виявився неабияк гучною, хоча і маловпливовим дітищем Олега Рибачука. Втім, досвідчених у українській політиці людей цікавить інше питання. На чому далі збирається заробляти тусовка професійних "грантоїдів"?

Український рух "Чесно" засновано групою громадських активістів з 12 громадських організацій 29 жовтня 2011 року. Як зразок для створення була взята кампанія зі стимулювання громадської активності в Румунії в 2004 році, призвела до перемоги опозиції.

Декларована мета українського руху - активізувати суспільство, щоб не допустити входження в парламент недостойних депутатів. Метод досягнення - визначення недоброчесних кандидатів та тиражування про них інформації в суспільстві. Для цього використовувався ряд критеріїв - відсутність переходів по фракціях, непричетність до корупції та порушення прав людини, прозорість декларації, особисте голосування і старанне відвідування засідань.

Хто, як і навіщо створював "Чесно"?

Основа довіри до висновків "Чесно" - неупередженість організації. Забезпечувати її повинні були відсутність партійної приналежності учасників, наявність авторитетних лідерів думок серед активістів руху. Зокрема, рух підтримують авторитетні публіцисти Мустафа Найєм, Сергій Лещенко та інші.

Це ядро ??складається з Олега Рибачука, близьких до нього з організації "Центр UA" Світлани Заліщук та Василя Зубко, Віктора Тарана (Центр політичних досліджень і аналітики) і його дружини Вікторії Сюмар (Інститут масової інформації). Група цих активістів справляє визначальний вплив на "Чесно". Неформальним лідером є Олег Рибачук. Як відомо, громадський діяч Рибачук - виходець з вищої ліги політиків помаранчевого призову. При президенті Вікторі Ющенку він деякий час очолював його Секретаріат.

Не менш важлива роль у діяльності ядра руху "Чесно" належить Віктору Тарану і його дружині Вікторії Сюмар. Під їх контролем перебував процес обробки інформації щодо кандидатів та введення профілів в "Честнометр" - програмний комплекс для фільтрації отриманих результатів на сайті "Чесно". До речі, Віктор Таран - колишній політик з БЮТ, що обирався до районної ради столиці за списками цієї політсили.

Олег Рибачук відомий широкими зв'язками в середовищі грантодавців. Завдяки його зв'язкам "Чесно" отримало гранти від американських фондів - PACT UNITER (проект USAID) та Omidyar Network, а також шведської SIDE. Всього вийшло приблизно 900 тис. доларів. Організації "ядра", будучи головними одержувачами грантів, стали їх головними розпорядниками. Основні суми проходили через організацію "Центр UA", Інститут масової інформації, Центр політичних досліджень і аналітики. Також фінансування отримали - Комітет виборців України та Фонд "Демініціативи". Інші організації виконували роль декору для додання руху масовості та незаангажованості.

Грошей вистачило не на всіх

Регіональну мережу з 25 координаційних рад також формував клуб обраних організацій. Хоча спочатку у створенні регіональної мережі брали участь усі учасники руху. Дуже скоро з'ясувалося, що системна - вона ж і оплачувана - робота ведеться тільки з людьми, які мають відношення до Олегу Рибачуку і Віктору Тарану. Як результат, змушені безсрібники, не бажаючи задовольнятися роллю весільних генералів, покидали рух. Подекуди зі скандалом і взаємними звинуваченнями. Наприклад, пішов співкоординатор руху по Київській області Ігор Лесик, звинувативши рух в співпраці з кандидатом-мажоритарником Петром Мельником. Вже після виборів про незгоду з лінією центру заявили луганський та донецький координаційний поради. Вони покинули "Чесно", звинувативши його у співпраці з УДАРом, і на противагу оголосили про створення автономного руху "Чесний Донбас".

За підсумками виборів "Чесно" виявилося далеко від задекларованої мети - очищення парламенту від недоброчесних політиків. Суспільство виявилося глухим до висновків активістів і продовжувало вибирати недоброчесних. Можливо, завдяки тому, що мало сумніву в неупередженості руху. Ядро координаційної ради руху виявилося заангажованим на об'єднану опозицію і партію УДАР. Саме серед цих політичних сил за співвідношенням виявилося найбільша кількість добропорядних політиків.

Рибачук придумає ще ...

По суті, єдиним досягненням "Чесно" є лише констатація, що більшість членів парламенту - недобропристойно політики. Але це було очевидно і без будь-якого додаткового дослідження. 29 листопада 2012 року заплановано помпезна презентація результатів руху перед іноземними донорами. І те, що в результаті "Чесно" вийшло не те, що планували, не лякає Олега Рибачука. Він-то знає, що за відсутності результату головний принцип звітності - підміна його процесом. Були певні заходи, передбачені програмами - створення сайту, пошукача, друк листівок, прес-релізи та прес-конференції? Були. Що ви ще хочете? Що, мета не досягнута? А-а, ну да, суспільство адже ще не готове до сприйняття демократичних стандартів. Все це зручно не тільки для грантоотримувачів, а й для грантодавців, яким потрібно розіпхати по країнах третього світу прийняті головними конторами бюджети. Система працює за напрацьованою схемою.

До речі, саме завдяки такому взаємному зручності Олег Рибачук десятиліттями є одним з головних провайдерів іноземних грантів в Україні. Напередодні "Чесно" він освоював співвідносний бюджет на проект "Новий громадянин". Виглядало все приблизно також - ядро ??з грантоотримувачів і пару десятків організацій для масовості. Ну і що, що ніхто не згадає, що таке "Новий громадянин"? Зате є сайт - зайдіть і почитайте, там все написано. Необхідність в "Чесно" після презентації перед донорами і закінченням виборів повністю відпадає. І руху належить, як і "Новому громадянину", існувати в забутті у вигляді сайту на задвірках Інтернету до закінчення терміну оренди хостингу та домену.

А невтомний натхненник проектів йде далі. Нещодавно Олег Рибачук заявив про намір "придивитися" до кандидатів у президенти. Це безумовна заявка на нове "широкий рух" з новим пафосною назвою і новою благородної і всеосяжної метою, на яку західним донорам знову буде не шкода викинути мільйон інший.

Смішно було б вважати, що Олег Рибачук збагачується за рахунок організації всього цього демократичного маскульту на західні гроші. Свою вигоду він витягує з іншого - з побічного продукту, який виникає завдяки його проектами і який представляє цінність для частини української політичної еліти. Його основа - підтримка політтехнологічного міфу про моральну перевагу українських "демократів" над усіма іншими політичними проектами. Головне, що тільки Рибачук знає, кого і за скільки записувати в "демократи". З цим завданням на парламентських виборах "Чесно" впоралася непогано. Тепер черга за президентськими виборами, де, як відомо, ставки на порядок вище.