newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

У Тибеті заарештованих прогнали по вулицях

579
У Тибеті заарештованих прогнали по вулицях

У понеділок китайські солдати прогнали по вулицях тибетської столиці Лхаси десятки закутих у наручники людей, заарештованих за участь у масових заворушеннях.

Представники сил безпеки обшукують всі без винятку будинки у пошуках демонстрантів, пише NEWSru з посиланням на британську газету The Times - за відсутності документів жителів негайно заарештовують.

Незадовго до крайнього терміну, коли демонстрантам було дозволено добровільно здатися в руки влади, головними вулицями міста проїхали вантажівки і пройшла колона з 40 молодих чоловіків і жінок із закутими за спиною руками. Слідом за кожним рухався солдат - демонстрантів тримали за шиї, щоб ті йшли з опущеними головами. Одночасно через гучномовці солдати закликали учасників безладів здатися правоохоронним органам.

Люди, що не вирішувались у вихідні залишати будинки, в понеділок повернулися до роботи, розповідає The Times. Влада наказала працедавцям обдзвонити своїх співробітників і відзвітувати про їх місцезнаходження.

За твердженням китайської влади, в ході заворушень загинули не більше 16 людей. Як стверджується, в жертвах винні самі демонстранти - війська не стріляли по натовпу. Тибетський уряд у вигнанні, проте стверджує, що вбито близько 80 осіб. В умовах, коли в'їзд до Тибету журналістам заборонений, отримати достовірну інформацію украй складно. Як повідомив губернатор Чампа Пхунтсок, в Тібестком автономної районі було здійснено більше 300 підпалів, проте тепер ситуація взята під контроль - школи і держустанови вже повернулися до нормальної роботи.

Мирні виступи в Лхасі почалися ще 10 березня, а 14 числа спалахнули хвилювання . Для їх придушення китайська влада направили в місто близько 200 вантажівок, в кожному з яких було по 40-60 озброєних солдатів. У неділю насильство перекинулося на сусідню провінцію Сичуань - в зіткненнях з поліцією в місті Аба загинули сім чоловік. Маніфестації тибетців почалися також у провінції Ганьсу. Як стверджують китайські влади, заворушення спровокувала "кліка Далай-лами" - духовного лідера тибетських буддистів, який живе у вигнанні.

Насильство поставило правлячу Комуністичну партію Китаю перед серйозною політичною проблемою: воно загрожує кинути тінь на її репутацію напередодні намічених на серпень Олімпійських ігор , які повинні пройти в Пекіні, відзначає The New York Times). Востаннє такі масові демонстрації відбувалися в 1989 році. Тоді китайські війська, щоб придушити повстання, відкрили вогонь на ураження.

Євросоюз і США просять Китай діяти стримано. Білий дім закликав "поважати культуру Тибету" і ще раз висловився за встановлення діалогу між Пекіном і Далай-ламою. Однак президент Міжнародного олімпійського комітету Жак Рогге відкинув заклики бойкотувати Олімпійські ігри в знак протесту проти дій китайської влади. "На нашу думку, бойкот ні до чого не приведе", - заявив він.

Хоробрість ченців гідна захоплення, йдеться в редакційній статті Le Monde, але їх справа, на жаль, приречена. На думку режиму, Тибет - стратегічне питання, по якому Китай не відступиться. Багато китайців переконані, що Захід настроєний проти Китаю і має намір перешкодити розвитку колись приниженої, а тепер відроджуваного держави, пише французьке видання. Вони повинні зрозуміти, що велика держава є такою тільки тоді, коли меншини мають бажання входити до її складу з власної волі, а не з примусу.

Тим часом сам Далай-лама прагне до компромісного рішення, пише The Wall Street Journal, і сумує з приводу насильства, яке безсилий зупинити. Він, однак, не висловився проти нових акцій мирного протесту, навіть якщо вони приведуть до продовження сутичок. Ці слова розбили надію, що китайський уряд і Далай-лама незабаром зможуть домовитися про перемир'я, відзначає WSJ. Судячи з усього, рух за звільнення Тибету почав жити власним, окремим життям в багатьох містах і країнах, але Пекін як і раніше покладає провину за повстання на лідера, який давно виступає за зближення.

Італійська Corriere della Sera наводить думку відомого філософа і публіциста Андре Глюксманна, який вважає бойкот пекінської Олімпіади необгрунтованим. Як альтернатива Глюксманн пропонує "підтримати пропозиції Далай-лами ... домогтися створення міжнародної комісії з розслідування, відкрити Тибет, оскільки у присутності спостерігачів чинити репресії набагато складніше". "Ігри стануть найбільшою медійною подією: будь-яка форма протесту, будь-який жест солідарності буде видно, і про нього стане відомо в реальному часі", - упевнений автор статті.