Російсько-туркменський газ надійде в Україну через швейцарського посередника
Такого завершення газової війни між Росією і Україною не очікував рішуче ніхто. Замість замерзаючих українських сіл і зупинилися німецьких заводів підсумком самого гострої економічної конфлікту 2005 стане вихід на європейський газовий ринок газового трейдера RosUkrEnergo з оборотами в мільярди доларів - з відповідними прибутками його невідомих співвласників.
Після переговорів міністра енергетики України Івана Плачкова з Володимиром Путіним 29 грудня, на яких президент Росії недвозначно помістив Україну в число країн, що не входять в коло "найближчих друзів і сусідів", припускати, що вже 4 грудня співрозмовник пана Плачкова урочисто заявить на нараді в Ново -Огарьово про "якісно новому рівні відносин" двох країн, було неможливо. На зміну курсу щодо України від енергоблокади до тісного партнерства знадобилося п'ять днів.
Нагадаємо, напередодні нового року "Газпром" був твердо має намір продавати Україні газ за ціною $ 230 за 1 тис. куб. м, Україна - купувати газ не дорожче $ 70-80. 1 січня 2006 в 10.00 "Газпром" припинив постачання газу на адресу українських споживачів, у тому числі туркменського, знизивши тиск в системі трубопроводів "Союз" на українську квоту.
А вже в 10.00 4 січня було оголошено про врегулювання всіх суперечок між "Газпромом" і "Нафтогазом України". Віктор Ющенко оголосив про закупівлі газу Україною на кордоні з Росією за ціною $ 95 за 1 тис. куб. м (у 2005 році ціна становила $ 50) і зростанні ставок транзиту для "Газпрому" з $ 1,09 за 1 тис. куб. м на 100 км до $ 1,6. Через годину голова правління "Газпрому" Олексій Міллер повідомив, що Росія постачатиме власний газ на Україну за ціною $ 230 за 1 тис. куб. м через швейцарську компанію RosUkrEnergo (RUE), раніше поставляла туди туркменський газ по українсько-туркменському угодою. Ніяких виразних пояснень про те, як RUE, в якій "Газпрому" через "Газпромбанк" належить 50% акцій, зможе купувати газ в Росії по $ 230, продавати в Україні по $ 95 і негайно не розоритися, не послідувало.
За даними видання, угода між НАК "Нафтогаз України", "Газпромом" і RUE була підписана в офісі "Газпрому" 3 січня в 2.30, а остаточне рішення було прийняте ближче до півночі в готелі "Україна" на переговорах, в яких брало участь керівництво всіх зацікавлених сторін, за неофіційними відомостями, не виключаючи і бізнесмена Семена Могилевича, який стояв біля витоків створення RUE в 2004 році. Акціонери саме цієї офшорної компанії, зареєстрованої в швейцарському кантоні Цуг, і зберуть в 2006 році перші трофеї.
Як випливає з опублікованого головою виборчого блоку БЮТ Юлією Тимошенко на прес-конференції в Києві договору (його справжність не спростовують ні в "Газпромі", ні в "Нафтогазі України"), схема "газового компромісу" виглядає так. ТОВ "Газекспорт", що експортує газ "дочка" "Газпрому", і "Нафтогаз України" продають RUE на кордоні Туркменії та Узбекистану весь газ, який Туркменія здатна експортувати в 2006 році, - 41 млрд куб. м. На кордоні Узбекистану і Казахстану RUE купує у "Газекспорту" ще до 8 млрд куб. м узбецького газу, а на кордоні Казахстану і Росії - ще до 7 млрд куб. м казахського. Точні обсяги закупівель залежать від пропускної здатності газотранспортної системи Середня Азія-Центр, ціни закупівель поки невідомі.
Весь цей обсяг - 56 млрд куб. м - RUE за договором транзиту з "Газпромом" поставляє на кордон РФ і України - за даними видання, собівартість середньоазіатської газової суміші для RUE з урахуванням ціни транзиту складе близько $ 85-90 за 1 тис. куб. м. Після чого RUE продає газ своєї спільної компанії з "Нафтогазом України", зареєстрованої в Україні (вона за договором буде створена до 1 лютого і, за даними видання, буде називатися "Росукренерго"). СП буде продавати газ в Україні без права реекспорту.
У першому півріччі 2006 року RUE зобов'язалася поставити своєму СП 34 млрд куб. м газу. Крім цього RUE зобов'язалася закупити у "Газпрому" на кордоні РФ і України до 17 млрд куб. м. за ціною $ 230 за тисячу кубометрів - саме про це, власне, і говорив Олексій Міллер. Ціни поставок 34 млрд куб. м газу RUE "Росукренерго" фіксовані на рівні $ 95 за тисячу кубометрів - це, в свою чергу, і оголошував Віктор Ющенко. Те, що не оголошувалося і що випливає з договору 4 січня (всі протоколи до нього, до речі, підписані заднім числом, тому всі звинувачення "Газпрому" на адресу України зняті), - що залишилися після виконання цих зобов'язань у RUE 39 млрд куб. м газу вона вправі експортувати куди завгодно і за якими завгодно цінами: в Україні, якій у другій половині 2006 року не вистачатиме в газовому балансі близько 22 млрд куб. м, або в СНД і Європу, де цей газ буде коштувати $ 180-270 за тисячу кубометрів. При середній ціні реалізації газу $ 250 доходи RUE від експорту цього газу можуть скласти близько $ 2,7 млрд.
З 2007 року RUE зобов'язується щорічно поставляти в Україну за фіксованими цінами (які поки не визначені) до 58 млрд куб. м газу, при цьому профіцит тільки неукраїнських операцій компанії складе не менше 15 млрд куб. м газу. Глава RUE Вольфганг Пучек наприкінці минулого тижня висловив задоволення домовленістю РФ і України з газових питань, офіційно заявив про намір компанії збільшити оборот в 2006 році на 30-40%, увійти до числа провідних торговців газом в Євросоюзі і почати підготовку до IPO.
Формально програли в "газовій війні" Росії та України немає. З точки зору України, її уряд забезпечив собі постачання газу в найважчий (до того ж - що припадає на парламентські вибори) перше півріччя 2006 року по $ 95 за тисячу кубометрів. Крім того, навряд чи RUE відмовиться від поставок газу в другому півріччі 2006 року на адресу своєї "дочки" "РосУкренерго" за ціною в діапазоні $ 95-160 за тисячу кубометрів - відносний спокій в Україні є запорукою того, що ціни транзиту в $ 1,6 не будуть переглянуті ні для неї, ні для "Газпрому". "Газпром", забезпечивши збут 17 млрд куб. м по $ 230 за тисячу кубометрів російського газу RUE замість України, формально нічого не втрачає. Не втрачає на цій операції і RUE - середньоазіатського газу з лишком вистачає, щоб забезпечити рентабельність поставок.
Проблема лише в тому, що "Газпром" був змушений передати RUE абсолютно все, що він заробив з 2001 року, скуповуючи середньоазіатський газ. По суті, 4 січня Туркменія, Узбекистан і Казахстан вирішили завдання з незалежного безпосередньо від "Газпрому" експорту російського газу до країн ЄС. Якщо раніше "Газпром" міг претендувати на 100% прибутків від експорту середньоазіатського газу до Європи, то тепер він отримає від нього не більше 50% - друга половина буде розподілена серед інших акціонерів RUE (див. схему). RUE збільшує свою частку на ринку країн СНД та Європи з нинішніх 3-4% до 11-12%.
З якої ж причини "Газпром" добровільно віддав свої позиції офшорній компанії, що існує два роки? За заявою Вольфганга Пучека агентству Reuters, за компанією Raiffeisen Invest AG (RAIG) коштує "група міжнародних інвесторів, поки що не припускають розкривати свої імена". Все це вкрай нагадує заяву Володимира Путіна річної давності про групу "досвідчених енергетиків", які стоять за компанією "Байкал Фінанс Груп", що купила на аукціоні РФФД "Юганскнефтегаз".
