Українці не хочуть миритися з приводу 9 травня

Майже три чверті громадян України - 72,5% - вважають День Перемоги великим святом. Про це свідчать передані УНІАН результати соціологічного опитування, проведеного Центром політичних і економічних досліджень ім. Олександра Разумкова.

За даними опитування, ще 21,8% опитаних вважають цей день звичайним святом. Не вважають День Перемоги святом 4,8% громадян України. Розподіл відповідей на це питання не змінилося, порівняно з квітнем 2003 року.

Найбільшим святом цей день є для людей старшого покоління: серед респондентів, старших 60 років великим святом цей день вважають 82,3%. У молодших вікових групах число тих, хто вважає 9 травня дійсно великим святом дещо знижується і найнижчим є у групі 18-29 років, де День Перемоги дійсно великим святом вважають 59,2% опитаних.

Серед регіонів України виділяється Західний регіон, де День Перемоги великим святом вважають 43,3% опитаних, а майже кожен п'ятий (19,3%) не вважає цей день святом.

Більше двох третин опитаних - 69,8% - війну проти фашизму схильні називати Велика Вітчизняна війна і менше чверті (23,3%) називають цю війну Другою світовою. Інші відповіді дали 3,2% респондентів, решта - вагалися з відповіддю. У порівнянні з квітнем 2003 року, майже на 8% зросла чисельність тих, хто погоджується з назвою "Велика Вітчизняна війна" і на 3,6% скоротилося число прихильників назви "Друга світова війна".

Найбільше схиляються до назви "Велика Вітчизняна війна" опитані, старше 60 років (77,0%), найменше - представники вікової групи 18-29 років, де Великою Вітчизняною цю війну називають 61,5%, а Другою світовою - 30, 0%.

Серед регіонів України виділяється Західний регіон, де війну проти фашизму Великою Вітчизняною називають 53,2% респондентів, а Другою світовою - 33,6%.

Респондентам також задавалося питання "Протягом двадцятого сторіччя в історії України було багато подій, коли українці масово знищували один одного: це Перша і Друга світові війни, громадянські війни, політичні репресії. Як Ви вважаєте, який з наведених шляхів рішення взаємних образ є кращим? ". Половина опитаних - 52,3% - обрали відповідь "Треба, змиритися і вважати, що не було ні правих, ні винних". Водночас чверть респондентів (26,3%) вважають, що треба, щоб винні обов'язково були покарані, навіть через багато років. Решта опитаних вагалися з відповіддю.

У порівнянні з квітнем 2003 року, чисельність прихильників думки про те, що винні обов'язково мають бути покарані, збільшилася з 19,6% - до 26,3%. Водночас, чисельність прихильників протилежної думки знизилася з 65,3% - до 52,3%, що може свідчити про зменшення популярності ідеї толерантного ставлення до політичних опонентів.

У відповідях на це питання, як і на попередні, простежується вікова залежність. Так, у наймолодшій віковій групі (18-29 років) 56,8% вважають, що треба примиритися і лише 20,0% підтримують протилежну точку зору. У старшій же віковій групі (60 років і старше) доцільність примирення визнають 50,5% опитаних, а третина (33,3%) наполягають на тому, що винні обов'язково мають бути покарані, навіть через багато років.

Дослідження було проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 26 квітня 2007 року. Опитано 2014 респондентів старше 18 років у всіх регіонах України. Теоретична похибка вибірки - 2,3%.

Дані 2003 наводяться за результатами опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 29 квітня 2003 року. Опитано 2036 респондентів старше 18 років у всіх регіонах України. Похибка вибірки - 2,3%.