Мін'юст вирішив, що російська мова суперечить Конституції

Рішення місцевих органів самоврядування про надання російській мові статусу регіональної суперечать Конституції та законам України.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства юстиції України, про це сказано в юридичному висновку Мін'юсту, оприлюдненому сьогодні міністром юстиції Сергієм Головатим.

Таким чином, йдеться в документі, Харківська міська рада, Севастопольська міська рада і Луганська обласна рада, ухваливши рішення про визнання російської мови регіональною, порушили статті 10, 19, 92 і 144 Конституції України.

Визнання російської мови регіональною рішеннями місцевих рад суперечить статтям 10 і 92 Конституції України, відповідно до яких порядок застосування мов визначається виключно законами. Таким чином, приймаючи рішення з цього питання, місцеві ради вийшли за межі повноважень, наданих органам місцевого самоврядування Конституцією і Законами України (чим порушили також і положення частини першої статті 144 Конституції).

Чинним законодавством України (Конституція, закони про мови, про національні меншини, про місцеве самоврядування, про звернення громадян тощо) детально визначено порядок застосування російської мови як мови однієї з національних меншин. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа про застосування української мови) українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи діловодства, документації та тощо). Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.

Прокуратура України повинна опротестувати незаконні рішення органів місцевого самоврядування з одночасним зверненням до суду відповідно до статті 144 Конституції та Закону України "Про прокуратуру". Внесення такого протесту прокурором зупиняє підлягає оскарженню рішення місцевих рад.

Щодо посилання на Європейську хартію регіональних мов або мов національних меншин, то слід врахувати те, що ратифікація Україною цієї Хартії у такому вигляді, як це було проведено 15 травня 2003 р., об'єктивно спричинила виникнення в Україні низки гострих проблем юридичного, політичного та економічного характеру. Головними причинами цього є неправильний офіційний переклад тексту документа українською мовою, який був долучений до Закону про ратифікацію Хартії, і хибне розуміння об'єкта і мети Хартії.

Об'єктом Хартії є захист мов, яким загрожує зникнення, а не мовні права національних меншин, які проживають у певних регіонах держави. Натомість Закон України "Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин" передбачає надання захисту саме мовам національних меншин, що прямо суперечить об'єкту та цілям самої Хартії.

Закон України про ратифікацію Хартії має відповідати об'єкту Хартії. А тому його об'єктом мали б стати менш ним служать, ніж державний (українська), регіональні або міноритарні мови, які використовуються в певній частині території держави. Цілком очевидним є те, що російська мова жодним чином не потрапляє під визначення регіональної або міноритарної мови (як він приведений в Хартії), оскільки ця мова використовується в межах території України в багатоманітних функціональних сферах та на надзвичайно широкій території (не в одному географічному просторі) . Він не потребує особливого захисному режимі через загрозу свого зникнення. Навпаки - у багатьох регіонах України він є домінуючим і навіть таким, що через свого панівного становища загрожує зникнення інших мов, включно з українською.

Звідси випливає гостра необхідність підготовки виправленого перекладу українською мовою Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов та подання на розгляд Верховної Ради України законопроекту (як невідкладного) з метою приведення Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" у відповідність з об'єктом та цілями автентичної Хартії.

Міністр юстиції України також вважає за необхідне доручити відповідним органам виконавчої влади (із залученням Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права) в самі стислі терміни підготувати Концепцію державної мовної політики в Україні, предметом якої має стати система основоположних настанов, які б грунтувалися на комплексній оцінці мовної ситуації в Україні і якими мали б керуватися органи державної влади та державного управління в своїй практичній діяльності, виходячи насамперед з потреб:

а) відновлення історичної справедливості у питанні функціонування і розвитку української мови;

б) утвердження української мови як державної, виходячи з того, що це питання слід вирішувати як інститут державності, а не як культурологічне чи етнокультурне явище;

в) здійснення державної політики на забезпечення мовних прав національних меншин відповідно до Європейської Рамкової конвенції;

г) забезпечення державного захисту мов, які можуть зникнути, відповідно до автентичної Європейською Хартією.

Як повідомляв УНІАН, 25 і 26 квітня Луганська обласна рада і Севастопольська міськрада ухвалили рішення про надання російській мові статусу регіональної, відповідно, в області і місті.

Ще раніше, 6 березня 2006 року, за надання російській мові статусу регіональної в Харкові проголосували депутати Харківської міської ради.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО дав доручення Міністерству юстиції України і Генеральній прокуратурі вивчити питання про відповідність законодавству рішень ряду місцевих рад про надання російській мові статусу регіональної.