У в'язницю за слово

З сьогоднішнього дня чинні народні депутати ВР будуть працювати в округах, а на пленарні засідання в старому складі зберуться лише двічі - 2 і 16 жовтня. Перш ніж покинути стіни сесійної зали, парламентарії розглянули і затвердили ряд законопроектів. Найбільший резонанс викликала законодавча ініціатива регіонала Віталія Журавського. Представник провладної більшості розробив і подав на суд депутатського корпусу документ, що передбачає введення кримінальної відповідальності за поширення свідомо неправдивої інформації. Простіше кажучи, за наклеп .

Вчора законопроект "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини" 244 голосами "За" був прийнятий у першому читанні. Голоси розподілилися таким чином: Партія регіонів - 188, КПУ - 25, Народна партія - 19, позафракційні - 11, "Реформи заради майбутнього" - 1. Проти проголосували 7 депутатів від "БЮТ-Б", 6 представників НУ-НС і позафракційний Микола Томенко.

Слід окремо підкреслити, що первинна версія скандального законопроекту відрізняється від тієї, за яку вчора проголосував депутатський корпус. Спочатку регіонал Журавський пропонував доповнити КК України новою статтею, яка передбачала б покарання за наклеп у вигляді штрафу в розмірі від 500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (від 8500 грн до 85 тис. грн), виправних робіт; арешту на строк від 3 до 8 місяців. А якщо поширена інформація привела б до серйозного погіршення здоров'я, передбачалося покарання у вигляді тюремного ув'язнення (від 3 до 5 років). Також автор проекту закону пропонував ввести покарання за "образу" - штраф у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів або ж виправні роботи (до одного року).

У схваленому вчора нардепами документі відсутнє поняття "образа" і, відповідно, покарання за нього. За наклеп парламентарі пропонують карати штрафом у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів, виправними роботами або обмеженням волі на строк до 2-х років. За наклеп, озвучену в публічному виступі або в ЗМІ, штраф може досягати 25 тис. грн. Також наклепникові загрожує обмеження волі на строк від 2 до 5 років, із забороною обіймати певні посади (до трьох років). Далі - більше. Якщо хто-небудь публічно (в т.ч. у ЗМІ) безпідставно звинуватить когось у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, йому "світить" обмеження волі на строк від 2 до 5 років або ж тюремне ув'язнення (до трьох років), з позбавленням права обіймати посади строком до 3 років.

"Необхідність посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини, та внесення змін до відповідних законів пояснюється слабкістю, по суті, повною неефективністю передбачених чинним законодавством заходів захисту честі, гідності та ділової репутації особи. Нерідко" наклеп "тягне за собою такі наслідки, які за своїм збитку, нанесеним людині та її родині, незрівнянно важче, ніж окремі злочини, передбачені Кримінальним кодексом України ", - розтлумачив свою ініціативу пан Журавський.

До речі, в липні Держдума РФ прийняла відразу в другому і третьому читаннях закон, яким відповідальність за "наклеп" віднесена зі сфери адміністративних порушень до кримінальних злочинів. Таким чином, в Росії за наклеп можна отримати штраф у розмірі до 5 млн руб. (1,2 млн. грн.) Або 480 годин виправних робіт. Від введення тюремного ув'язнення депутати відмовилися, прислухавшись до побажань президента Путіна.

У пояснювальній записці до законопроекту нардеп Журавський посилається на те, що кримінальна відповідальність за наклеп передбачена у законодавстві багатьох європейських країн - Німеччини, Австрії, Франції, Чехії, Польщі. Однак регіонал "забув" уточнити, що в перерахованих країнах існує незалежна (!) Система правосуддя, де кожна людина має можливість домогтися справедливого рішення. Чи варто говорити про методи роботи вітчизняної Феміди?

Від кримінальної відповідальності за наклеп, нагадаємо, Україна відмовилася в 2001 році - після того як набув чинності новий Кримінальний кодекс (у старому кодексі від 1960 була ст. 125 "Наклеп"). Зараз право громадян "на повагу до гідності та честі, а також недоторканність його ділової репутації" закріплено ст. 297 і 299 Цивільного кодексу, а міру компенсації визначає суд при розгляді конкретної справи.

З ініціативою відмовитися від цієї статті в новому КК в 1999-му виступив нардеп Сергій Головатий. У різний час повернути кримінальну відповідальність за наклеп пропонували Леонід Черновецький, комуніст Володимир Аніщук регіонал Василь Кисельов, екс-бютівець Антон Яценко.

Закоконроект Журавського викликав шквал критики з боку медіаекспертів і журналістів. Із закликом відхилити скандальний документ до вітчизняних нардепам звернулися представники організації "Репортери без кордонів". У відкритому листі генсека організації Олів'є Базиля зокрема зазначається: "Законопроект представляється нам репресивним, каральним і непродуктивним. Хоча ми розуміємо бажання уряду зробити все можливе, щоб захистити громадян України, у нас є серйозні сумніви щодо духу цього закону, який, здається, спрямований на боротьбу з незалежними ЗМІ та заохочення самоцензури з боку журналістів ". На думку організації, запропоноване в документі покарання є непропорційним і суперечить статті 10 Європейської конвенції з прав людини, а штрафи надмірно високі.

У тому, що законопроект Журавського спрямований, насамперед, проти журналістів впевнені і представники парламентської опозиції. "У 2001 році Верховна Рада під тиском експертів і журналістів вилучила з кримінального законодавства такі архаїчні поняття як наклеп і образу, але щороку знаходиться людина, яка в силу особистих обставин намагається повернути їх у КК. Якщо ця норма з'явиться, я думаю, третину журналістів пересаджають ", - заявив один з лідерів" Батьківщини ", віце-спікер Микола Томенко.

Розкритикувала законопроект і омбудсман. Валерія Лутковська стверджує, що деякі положення проекту закону не відповідають міжнародним зобов'язанням, які Україна взяла на себе з питань дотримання прав людини. На думку уповноваженої ВР з прав людини, запропоновані законопроектом санкції є надмірними, що призведе до суттєвого обмеження свободи вираження поглядів і може мати стримуючий ефект в діяльності засобів масової інформації. Валерія Лутковська пропонує парламентаріям провести публічне обговорення законодавчого дітища регіонала Журавського за участю безпосередньо нардепів, вітчизняних та зарубіжних експертів, представників неурядових організацій та ЗМІ. У будівлі на Грушевського ініціативу омбудсмана поки що не коментують.

У своєму висновку Головне науково-експертне управління ВР рекомендувало парламентаріям відхилити законопроект Журавського. Проте представники правлячої більшості вирішили по-своєму, давши путівку в життя сумнівному з погляду демократії, документу. До речі, голосування це проходило з очевидним порушенням регламенту, оскільки багатьох депутатів, чиї картки голосували "За" не було в сесійній залі. А в Конституції, нагадаємо, чорним по білому написано, що народний депутат має голосувати персонально. Втім, в Раді давно вже не звертають уваги на такі процедурні "дрібниці". Вони лише пишуть закони, послідовно і публічно їх при цьому порушуючи ...

Законопроект Журавського: "За" і "Проти"

Володимир Олійник (ПР), перший заступник Глави парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності:

- Хотів би нагадати, що норма про кримінальну відповідальність діяла в радянські часи. Ми її свого часу скасували. На що ми розраховували? Що рівень демократії і культури спілкування буде підвищуватися. Але ви подивіться, що сьогодні діється!? Наклеп, безкультур'я ... І це ж питання не лише журналістів, а й, наприклад депутатів, які обзивають один одного, ображають і так далі. Що в результаті? Люди отримують інфаркти, неприємності в суспільстві, страждає їх ділова репутація. Пам'ятаєте, як в анекдоті: "Твоя дочка - повія". - "Але у мене ж немає доньки, у мене сини!". А йому у відповідь: "А ти людям тепер це розкажи".

Рівень культури спілкування, на превеликий жаль, залишає бажати кращого. Таким чином, необхідно реагувати на ситуацію. Водночас хотів би окремо підкреслити, що виступаю категорично проти такої норми відповідальності за наклеп, як позбавлення волі. На мій погляд, до другого читання необхідно підійти серйозно і підвести питання до того, що ми вводимо новий вид порушень - кримінальні вчинки. У такому випадку передбачений, як правило, штраф та адміністративно-виправні роботи. Я вважаю, нам слід рухатися саме в цьому напрямку.

Що стосується журналістів. А яка, вибачте різниця, журналіст це чи звичайний громадянин!? Чому журналісти дозволяють собі, наприклад, називати людину злочинцем, не маючи на руках вироку суду? Я не думаю, що порядні журналісти (а їх більшість) не зацікавлені в тому, щоб піднімати рівень культури спілкування. Єдине, що ще раз хотів би підкреслити: не варто передавати куті меду - вводити за наклеп кримінальну відповідальність, що передбачає позбавлення волі. Переконаний, що сьогодні не варто бити на сполох. Ми ще не знаємо думку президента на цей рахунок, а у нього, нагадаю, є право вето.

Юрій Стець, (НУ-НС), Голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформації:

- Необхідно усвідомити, що це не історія окремих виборів. Це - історія журналістів, їх права на професію і права говорити правду. Не думаю, що суб'єкти законодавчого права вкладали якийсь інший сенс в даний законопроект.

Очевидно, що будь-якого роду інформацію можна трактувати як наклеп. Наприклад, зараз журналісти пишуть про те, що кандидати в депутати підкуповують виборців гречкою. Чи можна це сприймати як наклеп? Звичайно, будь-який політик може заявити, що це наклеп, піде до суду і журналіста посадять. Таким чином, журналіст опиниться перед вибором: говорити правду і ймовірністю сісти за це у в'язницю або ж говорити неправду. Тому даний законопроект - знищення свободи слова і права журналістів на професію. Незважаючи на те, що даний законопроект стосується діяльності журналістів, Литвин розписав цей документ на Комітети Швеця, Ківалова і не розписав Комітету з питань свободи слова та інформації. А згідно з Регламентом, Комітет може розглядати тільки ті законопроекти, які на нього розписані головою Верховної Ради. Це автоматично означає те, що було абсолютно проігноровано думку членів Комітету зі свободи слова та інформації і, отже, журналістів.

Я переконаний, що цей законопроект спрямований тільки на те, щоб дати зрозуміти журналістам: "Друзі, будете писати не те, що потрібно, сядете у в'язницю". Це основна норма, заради якої цей законопроект і був поданий до Верховної Ради. При цьому суб'єкт законодавчої ініціативи, тобто пан Журавський, чітко усвідомлював, що він робить, навіщо і до яких наслідків це може призвести. Тому немає жодних ілюзій на предмет того, буде цей документ затверджений остаточно або ж ні. Виходячи з логіки дій нинішньої влади, думаю, так, він буде прийнятий. І ніхто їх не зупинить. Вони реально бояться того, що люди будуть знати, що відбувається в країні, а значить, зможуть посилитися протестні настрої.

Журналісти повинні консолідуватися і виходити на вулиці. Єдина можливість відстояти свободу слова - це акції протесту. Ніяких інших інструментів вже не залишилося.