Закон України "Про засади запобігання та протидії корупції", прийнятий 7 квітня 2011 року, містить ряд "лазівок", що дозволяють використовувати цей документ для усунення неугодних держслужбовців і посадових осіб місцевого самоврядування під виглядом боротьби з корупцією. Таку заяву під час прес-конференції в "Обозревателе" зробили: мер міста Тростянець Сумської області Юрій Бова, партнер адвокатської компанії "IMG Partners" Вадим Трюхан і президент творчого об'єднання "TOPO" - Контактної групи в Україні Transparency International Олексій Хмара.

Відео дня

Як розповів Хмара, "з 100 справ стосовно корупціонерів, які потрапляють до суду, тільки 14 закінчуються визнанням людини корупціонером". Разом з тим експерт звернув увагу на те, що в основному осуду підлягають "чиновники дрібного рівня і мери невеликих міст, керівники комунальних підприємств або інших держструктур". Саме на них "робиться" красива "статистика".

Хмара впевнений: українські правоохоронні органи йдуть шляхом найменшого опору. Щоб продемонструвати ефективну боротьбу з корупцією, вони вибірково застосовують недосконалий антикорупційний закон.

Більше того - подібна технологія використовується для рейдерського захоплення влади в містах, як це відбувається зараз у випадку з мером міста Тростянець. "Якщо допускати подібні схеми захоплення, скоро 2/3 місцевої влади належатиме людям з сумнівною репутацією, які за допомогою незаконних судових рішень, нічних сесій і нікчемних протоколів таємних зібрань почнуть перебирати на себе владу", - впевнений Хмара.

У цьому контексті Трюхан додав: згідно з інформацією Асоціації міст України, протягом першого півріччя 2011 року 18 депутатів міськрад і близько 60 мерів міст "було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за адміністративні корупційні правопорушення". Таким чином, мова йде про кожному десятому міському голові України. "Сьогодні ця тенденція посилюється", - зауважив Трюхан.

Експерт зробив висновок, що "у репресивної судової машини з'явився інструмент тиску" - антикорупційний закон, - в результаті чого під загрозою опинилися всі ті, хто потенційно можуть висловлювати незалежну позицію.

Разом з тим, в окремих випадках суди приймають протилежні рішення, приймаючи сторону так званих "корупціонерів", наприклад, у справі проти заступника мера міста Котовськ Одеської області та працівника лісової охорони з Івано-Франківської області.

На його думку, норми-"лазівки" в антикорупційному законі повинні отримати трактування Конституційного Суду або бути виписані більш чітко. "Якщо КСУ буде слідувати тій логіці, яку він вже вибрав при винесенні 13 березня цього року рішення за поданням 53 народних депутатів з аналогічного питання, результат буде очевидним - правота Юрія Бови та інших постраждалих його колег восторжествує. Разом з тим, не можна виключати й іншого сценарію, адже позиція Конституційного суду залежить не тільки від правових, а й від інших чинників ", - зауважив експерт.

У свою чергу мер Тростянця, звинувачений в корупції , заявив: "У цьому питанні потрібно поставити жирну крапку". Він підкреслив, що норма закону, за якою він звинувачений, стосується не тільки його. "Її необхідно роз'яснити всій Україні, всім чиновникам і судам для того, щоб надалі не було таких прецедентів і цей закон не використовувався для позбавлення від непотрібних людей", - заявив він.