Україна і Росія можуть залишитися без туркменського газу

Туркменістан погодився постачати в Китай 30 млрд. куб. м природного газу щорічно. Відповідний договір був підписаний в ході візиту президента Туркменістану Сапармурата Ніязова в Пекін. Сторони також домовилися про будівництво газопроводу, який би забезпечив виконання договору. Підвищений інтерес Китаю до туркменського газу говорить про зростаючої конкуренції серед споживачів газу.

Відео дня

Але, незважаючи на зростаючий потенціал економіки Піднебесної, сьогодні Китай в якості великого імпортера газу не розглядається. Річний видобуток в країні становить трохи більше 50 млрд. куб. м і повністю забезпечує внутрішнє споживання. До того ж, всього два тижні тому Китай підписав договір з Росією, що передбачає в найближчі роки поставку 30-40 млрд. куб. м природного газу.

Експортні можливості Туркменістану також обмежені. Річний видобуток газу в країні в минулому році оцінюється в 63 млрд. куб. м, з них близько 42 млрд. пішло на експорт. При цьому тільки в 2006 році зобов'язання Ашхабада за контрактами перед Україною, Росією та Іраном досягають 80 млрд. куб. м. Не дивлячись на відсутність експертного урахування можливостей видобутку і експорту газу з Туркменістану, вже сьогодні стає зрозуміло, що Ашхабад не в змозі в найближчому майбутньому виконувати всі свої зобов'язання з постачання. Свідченням тому може служити фактична відмова Туркменістану виконувати зобов'язання щодо прямого постачання природного газу в Україну, згідно з підписаною в грудні минулого року договором.

Як повідомив "Делу" джерело в НАК "Нафтогаз України", підписання даного договору "треба сприймати скоріше як декларацію про наміри, яку навряд чи вдасться впровадити в життя в найближчому майбутньому. Туркменія підписує договори з усіма, при цьому має можливість вибирати найбільш відповідні умови ". У теж час, головна проблема експорту природного газу в Китай пов'язана з будівництвом газопроводу. "Оскільки основні споживачі газу в Китаї знаходяться на сході країни, вартість будівництва газопроводу буде високою, ситуація також ускладнюється необхідністю залучення до співпраці третіх країн, при цьому збільшуються політичні ризики", - відзначило джерело. Водночас, підписаний договір буде мати певну політичну вагу, зокрема, на переговорах Китаю і Туркменії з Росією, вважає радник президента з питань ПЕК Іван Діяк. "Поведінка Ніязова цілком передбачувано, Туркменія шукає альтернативні ринки збуту і напрямки експорту газу і таким чином намагається позбутися монополії Росії на імпорт газу", - зазначив експерт.