Чотири за дванадцять

Вчора віце-прем'єр-міністр - міністр інфраструктури України Борис Колесніков і півсотні журналістів здійснили безпрецедентний марафон рівно за 12 годин відвідавши 4 міста, які прийматимуть Євро-2012.

Розписувати, що і як відбувалося під час інспекції Борисом Колесніковим об'єктів інфраструктури чотирьох міст, вже особливо нічого - вчора в режимі он-лайн всі висвітлили. Тому розповім, що особливо запало в душу під час поїздки.

Під Львові це була, безумовно, особистість Василя Огородника, директора фірми "Альтком", яка є генеральним підрядником будівництва львівського стадіону. Василь Іванович - людина великої, колоритний і неймовірно простий у спілкуванні.

- Проблем немає, йдемо за графіком, - бадьоро рапортує він Борису Колесникову.

- Так що, можна готуватися вже артистів запрошувати на відкриття?

- О! У мене, до речі, донька співає!

Віце-прем'єр-міністр, бажаючи перевести розмову в більш серйозне русло, оглядає сіру залізобетонну чашу майбутнього стадіону. Бачить, що монтується дах і питає про крісла:

- Коли будуть?

- 16 липень почнемо ставити.

- А озеленення?

- Буде.

- Є ескіз?

- Звичайно.

- Можете принести?

- До літака піднесемо.

Після таких діалогів душа наливається упевненістю - все буде зроблено вчасно, стадіон, як і заплановано, здадуть в жовтні.

У Харкові теж в першу чергу вразили особистості. Легендарні губернатор області Михайло Добкін і мер міста Геннадій Кернес (виїхавши зустрічати Бориса Колеснікова на своїх великих чорних машинах прямо до літака, заблокувавши вихід журналістів з транспортного засобу хвилин на десять), все ж губилися на тлі координатора підготовки Харкова до Євро-2012 Олександра Ярославського.

Бізнесмен у білій сорочці з розстебнутими манжетами рукавів, потертих джинсах і туфлях на босу ногу чимось нагадував капітана Блада після бою (правда, пірати не носили потерті джинси). До речі, днями закордонні журналісти, побувавши в Харкові, неодмінно запитали українських колег, углядівши Ярославського: "Ху із зис?". Коли їм пояснили, показуючи на новий термінал і готель, що "Итс е біг бос оф ол зис", здивовані іноземці почали слати блискавки в редакції: мовляв, Харків готується до Євро-2012 скаженими темпами, але є в місті і більш дивні речі. У сенсі, люди.

Добкін, Кернес і Ярославський постійно забирали віце-прем'єра в зони, недоступні для журналістів, тому віддувався за всіх директор міжнародного аеропорту "Харків" Володимир Васильченко. Втім, в момент нашого прильоту проходило офіційне тестування пропускної здатності нового пасажирського терміналу, так що директору аеропорту було що розповісти й показати.

Пропускна спроможність терміналу - 1300 осіб на годину. Тому в будівлі було 1300 студентів харківських вузів, які зображували бентежних туристів-уболівальників, і 400 волонтерів, які записували час, за який студенти долають ту чи іншу перешкоду. (Були ще 70 справжніх пасажирів, що летять до Відня, але вони на тлі експерименту губилися).

Умови тестування були прирівняні, можна сказати, до бойових. Наприклад, в експерименті по проходженню прикордонного контролю брали участь студенти-туркмени. За словами Володимира Васильченка, 10-15% багажу пасажирів, як показує досвід, викликає підозри не предмет - чи є там зброю або наркотики або просто викликає підозру. Тому в частину сумок, видаваних студентам, заклали погано пахнуть речі - наприклад, просочену збройовим маслом ганчірочку. (Директор аеропорту запевнив, що студенти про це не знали). Перевіркою займалися спеціально навчені собаки, зокрема, лабрадор-ретривер по кличці Коні. Підсумок - 120 "затриманих".

Донецьк вразив своєю "Донбас Ареною". Дійсно, вражає. 46 місяців і 400 мільйонів доларів, 52 518 місць, стовідсоткова видимість, дах закриває 93% трибун. Треба відзначити, що стадіон, рівних якому немає у Східній Європі, має також величезне ідейно-патріотичне значення. Коли немає матчів, на стадіон приходять екскурсії школярів. Чіпають газон, сидять на лавці запасних і в кріслах у роздягальні футболістів, стоячи на трибунах, скандують "Шахтар - чемпіон!".

Дуже гарний музей ФК "Шахтар" (який десять років з моменту заснування, до 1946 року, називався "Стахановець"). З експонатів найбільше вразили бутси зразка 50-х років, з шипами з дванадцяти шарів шкіри, скріплені цвяхом. Кажуть, більш зручних футбольних бутс людський геній не створив досі. Ну і бронзові відбитки ніг футболістів, безумовно, хороші.

Що стосується Києва , то тут, звичайно, уваги заслуговує споруджуваний термінал "D", готовність якого становить сьогодні 60%. За запевненням Бориса Колесникова, цей термінал працюватиме на внутрішні та міжнародні рейси і стане найбільшим в Україні. Хоча, після того, як ми, надівши каски, пройшлися по його території, стало здаватися, що і в Європі. Тільки довжина багажної стрічки - десять кілометрів.

Генеральний директор міжнародного аеропорту "Бориспіль" Антон Волов посилив загальне хороше враження, розповівши, що термінал обладнають аеромостами з лазерним наведенням, а система заправки буде інтегрована з пероном.

Резюмуючи, можна сказати, що найсильніше враження справив обсяг виконаних робіт за рік в усіх містах, які ми відвідали.