Журнал Harper's Bazaar, торік відзначив своє 140-річчя, добрався, нарешті, до України. Ми розцінюємо це як офіційне світове визнання існування української моди.

Відео дня

Спочатку це був щотижневий нью-йоркський ілюстрований журнал, який публікував матеріали французької та німецької газети Bazar. У першому листопадовому номері, що вийшов в далекому 1867, говорилося, що це видання буде повністю присвячено світу жінок: красу, моду, сім'ї та вільному часі.

У новому сторіччі простий журнал про моду й етикет переріс у серйозне знакова видання, яке ось вже сотню років диктує правила гарного смаку.

З 1901 року, журнал видається щомісяця. Він розміщував на своїх сторінках всі передові тенденції: від авангарду в жіночій моді, такого як носіння брюк, до останніх новинок мистецтва, живопису та театральних прем'єр.

У цьому журналі почали свою кар'єру багато легендарних фотографи, наприклад, Річард Аведон. Саме для сторінок Harper's Bazaar він зробив свій знаковий для моди ХХ століття знімок. На ньому - модель Довіма в оточенні африканських слонів у першому плаття від Ів Сен Лорана, який тоді ще працював асистентом Крістіана Діора.

Тут же головним редактором протягом 26 років (1936-1962) була легендарна Діана Вріланд, пізніше очолила американський Vogue. Це вона зробила моду мистецтвом і такий, до якої ми звикли сьогодні.

У такому вигляді зі своїми власними поглядами на моду і стиль журнал успішно існує по сьогоднішній день. Його аудиторія налічує більше трьох мільйонів читачів у 30-ти країнах світу. Український Harper's Bazaar складається з традиційних рубрик: мода, краса і щоденник, в яких будуть публікуватися історії брендів, репортажі про останні fashion-шоу, огляди головних трендів та інтерв'ю. Обіцяють також і статті про стиль життя, театрі, музиці та мистецтві. На жаль, для початку вітчизняний контент журналу становитиме тільки 10% від загальної кількості матеріалів. Залишається сподіватися, що це не завадить авторам не забути про всі значущі події в Україні.

Дивно те, що в команді редакції немає жодного запрошеного західного журналіста чи редактора. Таке обов'язково практикується в усіх виданнях, тільки-тільки запускаються на новий ринок. Що ж, сподіваємося, причиною цьому став виключно високий рівень українських модних журналістів, і це тільки позитивно відобразиться на якості публікованих авторських матеріалів. Адже нам так не хочеться, щоб Harper's Bazaar перетворився на безхарактерне перекладне видання.

Любов Кнорозок, "Тиждень моди" спеціально для ТОП-10