Дружина помічника депутата ВР може собі дозволити відпочинок в "Ореанді"
У редакцію "Газети ..." читачі не тільки пишуть листи, але і дзвонять. Часом дзвінки бувають більш ніж цікаві, просто диву даєшся. Днями зателефонувала одна читачка і просила підняти тему брудних пляжів і дорожнечі на курорті Лазурному в Херсонській області України. Але я зараз про інше. Мимохідь вона випадково вивела мене на інші аспекти, з якими вважаю за потрібне поділитися з читачами.
- Зрозумійте мене правильно, - говорила співрозмовниця, - мій чоловік працює у Верховній Раді помічником одного з депутатів, і я можу собі дозволити відпочинок на будь-якому курорті, в будь-якому комфортабельному готелі, можу і в "Ореанді" зупинитися, але за державу прикро .. .
Її турботу про звичайних громадян, переважна більшість яких якраз не може собі дозволити відпочинок в "Ореанді", зрозуміти можна, але, каюсь, мене більше залучила в її сподіваннях та безтурботна відкритість, з яким людина може спілкуватися з представником засобу масової інформації.
- А що, у помічників депутатів такі високі зарплати? - Запитую її, зачепившись за несподіваний поворот розмови.
- Вам скільки років? - Перепитує вона.
- Покладемо, 35, а яке це має значення?
- У вашому віці пора б знати ... Такі питання ставити недоречно, - почала, спотикаючись, парирувати незнайомка, очевидно, натякаючи на тіньовий дохід політичних діячів і їх помічників.
- Ви вільно про це говорите? Вас дивує забрудненість вітчизняних пляжів і при цьому не бентежить тіньової незаконний дохід апарату законодавців, від яких безпосередньо залежить доля нашої Батьківщини?
Остання репліка мою співрозмовницю дуже розлютила. Вона обізвала мене некомпетентним, грубим, страшною людиною, не вартим працювати в редакції. Мовляв, чому нас більше цікавить, скільки заробляє і витрачає її сім'я, ніж добробут простих громадян. Більш того, вона погрожувала поскаржитися на мене, правда, куди - не уточнила. Що ж, "Газета ..." не була б "Газетою ...", якби саме подібні речі її не цікавили в першу чергу. Але вражає інше. Те простодушність, з яким ці люди, немов спілкуючись у своєму колі, дозволяють собі говорити про те, проти чого і піднялася країна на Майдан. А з тих пір, між іншим, ще й року не минуло. Напевно, витрусив ми хоча б 10% тіньових доходів усіх цих "помічників" і їх начальства, то цих грошей вистачило б на благоустрій не тільки Лазурного, а й усіх пляжів Херсонської, Миколаївської та Одеської областей разом узятих. Хочеться сподіватися, що це лише питання часу.
Валерій Чупров, "Газета по-киевски"