Троє в Ново-Огарьово: нічне побачення ЮВТ, ВВП і ДАМ

У Москві ВВП і ЮВТ піддали Ющенко колективної обструкції. Чим остаточно затвердили Банкову в реальності "антиукраїнського" змови, режисованою Кремлем.

Спозаранку четверга в "Борисполі" спостерігалося незвичайне пожвавлення. Із залу офіційних делегацій вилітали одночасно Президент і прем'єр. Перший - на бізнес-форум до Львова, друга - на газові переговори до Москви. На злітному полі перших осіб очікували два літаки державної авіакомпанії "Україна".

Ющенко: і Львів відкритий, але мені туди не треба

Якщо вже зовсім точно, то відбування Ющенко планувалося майже на годину раніше. Гарант, як звичайно, спізнився. Проводжали його Віктор Балога, Валентин Наливайченко, Валерій Гелетей, Ігор Тарасюк і Раїса Богатирьова.

До дев'ятої години ранку, коли практично всі члени офіційної урядової делегації підтяглися до ЗОДу, за Віктором Андрійовичем тільки закрився літаковий люк. Секретар РНБО з перону практично відразу ретирувалася. Балога, Наливайченко, Гелетей і Тарасюк перебазувалися під козирок будівлі. Ледве повітряне судно рушило вперед, вирулюючи на смугу, вони вишикувалися в ряд. Керівники СП, СБУ, держохорони і Держуправсправами, як піонери, дружно замахали на прощання рукою. З боку це показне чиношанування виглядало смішно і жалюгідно.

Я обійшла будинок з іншого боку. На ганочку курив керівник групи прем'єрських радників Віталій Гайдук, який готувався супроводжувати Тимошенко в Білокам'яну.

На розпитування про хід майбутніх переговорів про майбутній ціні на газ, формулою її утворення віджартовувався. Втім, між рядків читалося: багато що залежить від переконливості прем'єра. У будь-якому випадку в ролі зацікавленої сторони - Україна. Якщо не сказати - прохача.

Інші члени делегації: Олег Дубина, Юрій Продан, Володимир Новицький грілися в залі очікування. Раптово чиновників, іже з ними журналістів попросили піднятися на другий поверх. Простіше кажучи - "очистити територію".

Причина - несподіваний реверс Президента Ющенка. У гаранта в небі приключився форс-мажор: якась поломка примусила повернутися до Борисполя. Годинники пробили десять: прем'єр із товаришами вже чверть години як повинні були розглядати під собою хмари. Але Тимошенко в Бориспіль досі не приїхала, а товариші тіснилися під дахом Зода.

Скориставшись загальною метушнею, я прослизнула вниз. Виявилося, вчасно. На пероні вже стояв борт "номер один". Зовні - цілий-цілісінький. Біля підніжжя топталися Балога з Гелетеєм, що повернулися сюди "по дзвінку". По перону накручувала круги Ірина Ванникова. Миготів глава ДУС Тарасюк. Самого Ющенко видно не було. Однак обидва його "Мерседеса", заведені, очікували біля трапа.

З'ясувалося: Президент має намір пересісти на "борт номер два". Прем'єрський то пак. Готовий до повітряного подорожі, він стояв неподалік. Що саме сталося з літаком Віктора Андрійовича, відомо не було.

Як Тимошенко потрапить до Москви і чи потрапить взагалі, гаранта, судячи з усього, не хвилювало.

Тут важливо відзначити. "Транспортні потреби" лідерів країни обслуговує державна авіакомпанія "Україна". Насамперед: Президента, прем'єра і спікера ВР.

Правила безпеки забороняють їм користуватися приватними, тим більше цивільними рейсами. Принаймні без належної попередньої підготовки. Хоча той же Яценюк періодично цим "грішить". Ясно, в цілях самопіару.

Парк "Україна" невеликий, основних бортів п'ять: два "Іла", три "тушки". "ІЛи" експлуатуються регулярно, "тушка" ніби як "на підхваті".

"Україна" підпорядкована Держуправсправами. ГУС, в свою чергу, - Банковій. Тобто особливої ??дилеми: відбирати чи ні у Тимошенко літак, перед Ющенко не стояло. Присутність на відкритті школи на Львівщині та посадка калини здалися йому куди більш пріоритетним, ніж забезпечення країни газом на рік вперед.

У п'ять хвилин на одинадцяту до порога ЗОТ підкотив кортеж глави КМУ. За офіційною версією, про подію вона дізналася вже в аеропорту, хоча зрозуміло, що звістка наздогнало Тимошенко раніше.

- Юлія Володимирівна, забирає Віктор Андрійович наш літак? - Напівствердно, напівзапитально звернувся "Обоз" до прем'єра.

- Забирає, - коротко кивнула вона. - Але ми точно поїдемо. Зараз терміново будемо шукати чартер.

- Путін нас дочекається?

- Сподіваюся, - посміхнулася ЮВТ, прослизаючи в термінал.

Но зачинилися за нею скляні двері, Балога з Гелетеєм, що спостерігали з видалення, злетіли вгору по трапу "номер один". Ще через пару хвилин з утроби літака виринув гарант. Гордо протопавши по килимовим сходинках, всівся в "Мерседес" і переїхав до сусіднього літаку "Україна".

Упевнившись в його благополучної "вантаженні", Балога, Гелетей енд компані закрокували до воріт аеропорту - ближче до своїх авто. "Обоз" перегородив їм шлях.

- Віктор Іванович, ну як можна? Що, у Президента іншого борту ні? Пошукали б собі чартер, чому прем'єр повинна викручуватися? - Запитала я з легким докором.

Балога, в традиційній манері, вирішив відбутися жартами. Цього разу вийшло вельми двозначно.

- Це Тимошенко зламала Президенту літак, - сказав він.

- Тобто? Що взагалі з першим бортом сталося?

- Не знаю, зараз будемо розбиратися. Втрутяться фахівці, буде розслідування, - Балога настільки жорстко акцентував кожне слово, підкреслюючи небувалу його значимість, ніби ордер на арешт прем'єра вже лежав у нього в кишені.

- Навіщо їй було його ламати? Щоб в Москву не летіти, з Путіним не зустрічатися?

Глава СП вже сідав в машину і обмежився кивком.

Ющенко міг і не повернутися

Тим часом в'язні другого поверху на перебій обговорювали щойно з'явилося в стрічках заяву Ванникової. Де, Тимошенко даремно обурюється - Ющенко скористався резервним літаком. І взагалі, прибувши в "Бориспіль", вона навіть не привіталася з гарантом.

Як це було зробити, якщо Віктор Андрійович засів в літаку, не уточнювалося.

Проблема відсутності борта зважилася досить швидко. Приватна авіакомпанія "Челлендж Авіа" надала прем'єру восьмимісному "Сесна". Прихопивши з собою прес-секретаря Марину Сороку, керівника апарату Михайла Левинського да Гайдука з Дубиною, рівно на годину пізніше запланованого вона висунулася в Білокам'яну.

Дізнавшись від "Обозу", який черговий гріх ставиться їй Балогою, Тимошенко, не без єхидства, зазначила:

- А ми все одно летимо!

Велика частина членів офіційної делегації, у тому числі міністри Продан і Новицький, також - півтора десятка журналістів, залишилися в "Борисполі" чекати ще одного літака.

Не гаючи часу даремно, "Обоз" взявся з'ясовувати, що саме сталося з президентським бортом. Техперсонал, зрозуміло, був не надто балакучий, керівництво авіакомпанії теж. З того, що вдалося розвідати, слід: у повітрі заїло один з стабілізаторів хвостовій частині. Тобто на землі з ним все було благополучно, а на висоті він ніяк не хотів трансформуватися до "польотним умов". Фахівці пояснили: подібний помилка не настільки серйозний, щоб переривати через нього переміщення на незначну відстань. З іншого боку, нормальним подібне явище теж не назвеш. Враховуючи, що на борту перебував глава держави, рішення командира повернутися у вихідну точку подорожі було цілком обгрунтованим.

Між тим пасажири нещасливого рейсу про причини реверсу дізналися "за фактом".

- Політ проходив нормально. Як будь-який інший, нічого екстраординарного не відбувалося, - поділився з "Обозом" один з членів президентської делегації. - Я так і не зрозумів, чому ми раптом розвернулися. Вже на землі сказали: щось зламалося.

"Тимошенківці" це дало підстави припускати: Ющенко спеціально спланував "авіа-шоу". Здавалося б, дрібниця, а ЮВТ неприємно.

У підсумку літаки Віктора Андрійовича та Юлії Володимирівни в небо піднялися практично одночасно. Члени прем'єрської делегації пішли за главою КМУ майже на чотири години пізніше запланованого спочатку. Одним бортом - чиновники. Другим, поменше, - журналісти.

Враховуючи, що візити подібного рівня плануються, як правило, з неабияким запасом часу, на зустріч до Путіна Тимошенко запізнилася зовсім трохи. Зате вже по повній потім відігралася за ранкове своє приниження.

Гайдук: "Ціна буде менше 400 у.о."

Замість запланованої години тет двох лідерів протривав три з половиною. Можна сказати: тенденція. Минулої їхню зустріч, в червні, Юлія Володимирівна з Володимиром Володимировичем теж значно перевищили протокольний ліміт. Вийшовши з тривалого рандеву, Путін, з подачі "Обозу", назвав Тимошенко "ефективним, успішним, самостійним політиком". По дорозі додому, в літаку, Тимошенко зізналася нам: головна домовленість - поступовий перехід України на європейську ціну газу. Чітку формулу ще належало вивести - "багато чого залежить від партнерів в середній Азії, переговори заплановані на осінь - вересень-жовтень", - сказала вона тоді. Окрилена дипломатичним успіхом, ЮВТ, проте, настійно попросила журналістів утриматися поки від поширення інформації, щоб не "зірвати намічене". Однак сама не витримала, проговорилася на ефірі буквально на наступний день.

Цього разу прем'єрам належало конкретизувати все, що стосується формули, ціни. Підписання яких-небудь документів спочатку не планувалося.

За день до візиту глава "Газпрому" залякав Україну збільшенням вартості поставок до 500 доларів і більше. Випад Міллера насторожив. Прогнозувати остаточний результат ніхто не ризикував.

Ще вранці, в "Борисполі", я набридала тематичними розпитуваннями то Гайдуку, то Дубині.

- У формули ціни багато складових. Насамперед - вартість нафти. Важливим є питання транзиту ... - докладно пояснював Гайдук, уникаючи, втім, конкретизації.

Курив поруч Дубина лише посміювався у вуса.

- Так яка ціна буде? Хоч приблизно? Ну, суб'єктивне ваша думка, - випитував "Обоз".

Співрозмовники відбувалися жартами.

- Скажіть хоч, більше або менше чотирьох сотень? - Не вгамовувалася я.

- Менше, звичайно! Однозначно! - Карбував Гайдук.

- Менше 400, але більше 350?

- Соня, відчепися! Ось ми з Дубиною вчора один кумедний випадок згадували ...

Благословення ВВП

Путін запросив Леді Ю в Ново-Огарьово. У підмосковній резиденції він проживав ще під час перебування президентом. Після "пониження" у прем'єри її за ним зберегли.

Резиденція - величезний ділянку листяного лісу, вже розфарбованого м'якими осінніми барвами. Уздовж бездоганною асфальтової стрічки, згортати від Рублево-Успенського шосе, біля узбіччя то тут, то там визирають капелюшки грибів.

Враховуючи, що Володимир Володимирович тут не тільки трудиться, але і проживає, територію охороняють особливо ретельно. Від в'їзду до головного корпусу - кілометра півтора, перемежовується постами озброєної охорони. "Гостьова зона" - рівний, з усіх боків проглядається ділянка з великою парковкою, вертолітним майданчиком і будиночками "для візитерів", в яких, в принципі, і переночувати можна, взагалі осторонь.

Тут-то і маринують журналістів в очікуванні прес-конференції двох прем'єрів. Умови роботи ЗМІ в Росії - тема окрема. Особливо - політичних оглядачів. Специфіка тутешньої цензури не в "коригуванні" матеріалів (що теж не рідкість), але в створенні умов, при яких "виловити" щось ультраексклюзівное і скандальне, тим більше - щось підслухати або підглянути, просто неможливо. На офіційних заходах ЗМІ збирають у замкнутих приміщеннях, не випускаючи в кулуари ні під яким приводом. Тексти заяв "спікерів" поширюються заздалегідь, "запитання з залу" тим більше узгоджуються. Ніяких вольностей не може бути в принципі.

Російські журналісти вважають подібне нормою. Для українців це, звичайно, дикість. Томясь невідомістю, очікуванням і неробством в одному з будиночків гостьової зони, всі ми, кабмінівський пул, розважалися переглядом місцевих теленовин.

Інформаційний фон для візиту Леді Ю заготовили досить несподіваний. Надто сприятливий. Тимошенко називалася чи не першим другом Путіна і Медведєва ( саме в такій послідовності. - С.К . ), тоді як Ющенко - найлютішим ворогом. Ще б пак: акурат другого жовтня газета "Известия" написала, що Віктор Андрійович не тільки знав про постачання української зброї на Кавказ під час останнього конфлікту, а й особисто їх санкціонував. Більш того, отримував від цього прибуток. Звинувачення, скажімо прямо, досить серйозні.

"Розбір польотів" прояснив: відомості "Известий" базуються на висновках профільної ТСК ВР під керівництвом, прости Господи, Валерія Коновалюка. Хто такий Коновалюк і що це за комісія, співгромадянам пояснювати зайве, але от росіянам-то цього ніхто не повідомляв!

Зате про підозри українських спецслужб в пособництві російського прем'єра щодо здійснення його українській колеги антидержавної змови повідомлялося, мабуть, немало.

- Ющенко говорив, що Юля полетіла в Москву не за газом, а за благословенням на 2010-й. Давайте запитаємо Путіна: він поблагословив її чи ні, - хихикали ми.

Не дивно: у репортажі НТВ, присвяченому "дорожнім пригодам" леді Ю, говорилося: "Так вони і розлетілися: Ющенко - на Захід, Тимошенко - на Схід".

Путін: "Багато чого в лінії політичного керівництва України нас турбує"

Вже після дев'ятої вечора, вдосталь наговорившись - і у вузькому колі, і в широкому, Путін і Тимошенко вийшли до преси. Володимир Володимирович був розслаблений і навіть апатичний, Юлія Володимирівна злегка нервувала - смикала в руках папірець з тезами, але в цілому обидва справляли враження людей цілком задоволених один одним. Втома від переговорів була з розряду приємних.

Ще б пак - за результатами прем'єри підписали "Газовий меморандум". З одного боку - декларація про наміри. Можливо, його використовують при розробці нової угоди "Газпрому" і "Нафтогазу" (посередників між ними точно тепер не залишиться). З іншого - документ закріплює поетапний трирічний перехід України на ринкові ціни російського газу і ставок його транзиту до Європи.

- Шокової терапії ( ціновий. - С.К . ) точно не буде, - пояснила радісно Тимошенко.

Візували Меморандум зі значним пафосом. Подальший спіч "героїв дня" перетворився на сеанс публічної прочуханки Віктора Ющенка.

Почав Путін:

- За три місяці, що минули з моменту останньої зустрічі з прем'єр-міністром України, нам вдалося просунутися вперед по ряду важливих напрямків співпраці. Зі свого боку маємо намір і надалі поглиблювати багатопланові російсько-українські відносини, - читав він з папірця.

Перерахування конкретних аспектів співпраці тугу навіювало не тільки на присутніх, але навіть на самого Путіна. Зал пожвавішав, коли мова зайшла про газ:

- Говорили і про такі серйозні питаннях, як перспектива співпраці в паливно-енергетичному комплексі, включаючи забезпечення поставок російського газу на Україну, а також про безперебійний транзит енергоносіїв європейським споживачам.

І далі:

- Не приховую, говорю про це з великим жалем: наші міждержавні відносини переживають непростий період, і багато що в лінії політичного керівництва України нас турбує, - прем'єр РФ попер на Ющенка, що називається, "в лоб". - Це стосується і позиції у зв'язку з агресією грузинського керівництва проти Південної Осетії, це стосується і спроб спотворити загальну історію, спроб реабілітації тих осіб, які співпрацювали під час Другої світової війни з нацизмом. Штучно створюються проблеми і навколо Чорноморського флоту Росії.

Тимошенко посміхалася.

Зі свого боку пообіцяла колезі допомогу щодо вступу до СОТ, у розвитку авіабудування, присмачивши парою чергових протокольних люб'язностей.

Коментуючи газове Меморандум, не втрималася від деталізації свого успіху:

- Перше - ми домовилися про те, що сторони вітають встановлення з 1 січня 2009 року прямих довгострокових відносин між "Газпромом" і "Нафтагазом" України з постачання газу в Україну в обсягах, що забезпечують баланс газу для споживачів країни. Це означає, що прямі відносини, про які ми говорили не раз, після підписання цього меморандуму ляжуть в основу складання наших довгострокових контрактів.

Друге, на чому б я хотіла сконцентрувати увагу, - це те, що сторони підтверджують прагнення до поетапного переходу протягом трьох років на ринкові, економічно обгрунтовані і взаємовигідні ціни - як на імпортований природний газ для споживачів України, так і на тарифи на транзит газу через територію України. Це означає, що в системі компромісів ми дійсно прийшли до того, що шокової цінової терапії нашим країнам не потрібно, що протягом трьох років ми перейдемо на формульні підходи, на нормальні ринкові ціни поетапно, - видавши все на одному диханні, ЮВТ переможно глянула на ВВП. Той і оком не моргнув. Тоді, заглибившись у конспекти, Тимошенко послала месидж і для "внутрішнього користування".

- Сторони підтримують НАК "Нафтагаз" в тому, щоб він виступав як єдиного імпортера всього обсягу природного газу, що поставляється для споживачів України. Тобто практично внутрішній ринок - це ринок НАК "Нафтагаз".

Путін: "Звинувачення Тимошенко в отруєнні Ющенка комічні"

Риторика Північного сусіда обумовлена, звичайно, аж ніяк не раптовим приступом любові до українського прем'єра. Путін підіграє Тимошенко не тому, що хоче підсобити їй у 2010-му, і вже точно не тому, що його про це попросив Медведчук, але через бажання позлити Ющенка. Своєрідний "відповідь Чемберлена" на всі антиросійські випади нашого гаранта. Особливо ті, які він озвучив на Заході.

За компанію з Віктором Андрійовичем "під роздачу" автоматично потрапляє і ПР з її проросійським електоратом.

Особливо радіти Тимошенко все ж не варто, симпатії РФ прагматичні і мінливі.

Проте пуд компліментів Тимошенко і її уряду явно не зіставимо був з тонною критики, що дісталася Ющенко. Хотілося розставити крапки над "і".

- Юлія Володимирівна, - я взяла мікрофон, - діставшись-таки до Львова на нашому літаку, Президент Ющенко пообіцяв указ про розпуск Ради підписати, якщо до півночі не буде хоч якась коаліція створена. Ви говорили, поспособствуете відтворенню демкоаліції, але ваша фракція цього не зробила. Якщо Президент виконає-таки свою погрозу, якою буде ваша реакція? - Розгорнулася до Путіна. - Володимире Володимировичу, ви дуже позитивно відгукнулися про співпрацю з Юлією Володимирівною. Чого не скажеш про Віктора Андрійовича. У нас скоро президентські вибори, і не виключено, що позачергові парламентські. Фактор зовнішньополітичної симпатії завжди вважався важливим. Чи можна укласти, що ви прийняли сторону Тимошенко?

Тут і Тимошенко, і Путін були господарями становища: могли піти від відповіді, при бажанні, навпаки, підлити масла у вогонь.

ЮВТ не стала розпалювати обстановку.

- Думаю, треба все-таки спробувати докласти всіх зусиль для того, щоб не допустити хаосу, пов'язаного з достроковими виборами. ... Я впевнена, що ми зможемо знайти взаєморозуміння і підписати коаліцію. У нас є ще мінімум 10 днів для того, щоб це зробити.

Російський прем'єр задерикувато посміхався, йому не терпілося вступити в розмову:

- Ви сказали, на вашому літаку хтось добрався? - Уточнив у "Обозу".

Я кивнула.

- Саме на вашому? - Путін явно щось задумав.

- Нашому, значить Юлії Володимирівни і ..., - трохи розгубилася, - журналістів.

- Мазурик якийсь поцупив літак! - видав Володимир Володимирович.

Зал вибухнув реготом. Далі можна було, в принципі, не слухати. Якщо б не чергова несподіванка.

- Ми будемо будувати відносини з будь-якою державою, включаючи і Україну, дзеркальним чином. На основі взаємності. Це означає, якщо простою мовою сказати, як відгукнеться, так і відгукнеться.

Коротка пауза:

- Я вважаю, що не могло бути більшого злочину проти російського і українського народів, ніж постачання озброєння в зону конфлікту. Поставки озброєння - це ще добре. Це зрозуміло. Це комерційна справа. Але коли комплекси бойові і люди використовуються для вбивства солдатів - в даному випадку російської армії - для нас це сигнал. І сигнал дуже тривожний.

Ще кілька років тому і в голову не могло прийти в страшному сні, що росіяни й українці будуть воювати один проти одного. Але це сталося, і цей злочин.

У залі запанувала гробова тиша. Прийшовши в себе, Тимошенко визнала за необхідне уточнити: "збройова тема" - парафія РНБО і Президента, аж ніяк не уряду. І взагалі, спірні моменти нехай ВР з'ясовує.

Вловивши настрій Путіна, вона стала йому підігравати. Мабуть, за чотири години тет-а-тету ЮВТ зрозуміла, що вона тут може собі дозволити, а від яких висловлювань краще утриматися.

- У 2010 році в Україні будуть президентські вибори. І от як раз не дуже чесна і не дуже правильна для країни боротьба за наступні президентські вибори, а вірніше, за другі терміни на цих виборах, призводить до таких, не дуже приємним, результатами. Саме тому розпускаються парламенти, відправляються у відставку уряду і багато іншого робиться таке, що взагалі-то не повинно бути, - пояснила вона причини чергового нашої кризи.

У контексті, якого, до речі, виникли підозри про пособництво Путіна в захопленні влади Тимошенко.

- Це виглядає просто смішно, комічно. Я коли це почув вперше із засобів масової інформації - про те, що нашу гостю звинувачують і в отруєнні Президента Ющенка. Це просто якийсь паноптикум вже, просто смішно. Але це було б дійсно смішно, якби не було так сумно, - вибухнув Путін. - Ми сьогодні розмовляли - з одного питання, по іншої проблеми - і весь час постає питання на порядок денний: а як буде далі, що буде через місяць, через два. Це дестабілізує. І тому ми зацікавлені в тому, щоб це швидше закінчилося, щоб у нас був надійний стабільний партнер на тривалий час. Ми в цьому кровно зацікавлені і будемо всіляко сприяти цьому, якщо від нас щось залежить.

Український посол Грищенко, стояв біля Тимошенко, насупився і поправив окуляри. Кадровий дипломат, він прекрасно усвідомлював можливі наслідки подібних "одкровень".

Поговоривши ще про газотранспортну систему, про руку Москви та іншої "плинності", прем'єри, було, зібралися завершувати сеанс одноразової спілкування зі ЗМІ. Як тут сталося зовсім несподіване. Підхопивши вже згасаюче промову Путіна, Тимошенко взялася як би резюмувати прес-конференцію, кажучи про те, що все буде добре і ми будемо жити дружно, і Росія з Україною - брати на століття. ВВП її не те що не перервав, навпаки, підтримав:

- Сподіваюся, і далі так будемо працювати. Але взагалі ви тільки вдумайтеся! - "Збройова тема" як і раніше його хвилювала. - Якщо це було, чиї інтереси захищалися на Кавказі? Заради чого це було зроблено? Це що, хіба в інтересах українського народу? Які інтереси переслідував український народ, втручаючись в цей конфлікт? Немає там інтересів українського народу. Це просто політиканство, безвідповідальне, шкідливе і злочинне.

Нічний тет з Медведєвим

- Як вам про мазурика? - Впоралася я у Гайдука, коли ми покидали Ново-Огарьово.

- Треба було сказати: літак - технічна поломка, - м'яко покартав керівник прем'єрських радників. - Я сам на цьому наполягав.

- Вона сказала рівно те, що могла тут сказати - не більше, - заперечила я.

- Одна справа - вдома говорити, інше - за кордоном, - не здавався Гайдук.

- Типу: не виносити сміття з хати? Але ж Ющенко критикує Тимошенко в Європі і в Штатах, чому ж вона не може?

- Ех, ви, жінки, завжди вам хочеться все і відразу! Ні, щоб по трохи, по частинах, - беззлобно пожартував Гайдук.

Кортеж делегації від'їжджав від резиденції, коли у сяючому отворі вікна в другому поверсі я помітила фігуру особистого прем'єрського фотографа Саші Прокопенко. Ніби пританцьовуючи на місці, він знімав когось, що позує під покровом внутрішньої колонади. На жаль, з низу, з двору, нікого, крім Саші, розгледіти не вдалося. Втім, здогадатися, хто саме йому позує, було нескладно. Тимошенко в кортеж не сідала. Охорони її теж не було видно.

Гайдук з Дубиною, прибувши до Білокам'яної разом з прем'єром, назад полетіли одним бортом з журналістами та іншими членами делегації. Сама Тимошенко залишилася в Москві. Точніше, в Ново-Огарьово. Зрозуміло, "доповнення програми" не те що неофіційно не анонсувалася, навпаки - спростовувалося. Наближені ЮВТ робили вигляд, що вона чомусь вирішила одна летіти назад на "Сесна", чи то раніше, чи то пізніше "головного борта".

Насправді, прийнявши люб'язне запрошення Путіна, Юлія Володимирівна затрималася, щоб посекретнічать ще з ним годинку-другу. Якщо пощастить, ще й з Медведєвим, спеціально для цього сократившего програму свого перебування в Пітері разом з Меркель.

Вранці п'ятниці з'ясувалося: пощастило. Прес-служба Кремля підтвердила: рандеву ЮВТ і глави РФ відбулося пізно вночі. Зміст бесіди відомо лише її безпосереднім учасникам. Що, логічно, зміцнить Банкову в її ненависті до Кремля в цілому і Тимошенко зокрема.

Київ-Москва-Київ