УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Птаха на ймення Грип

Птаха на ймення Грип

Пташиний грип активізував українську владу. Президент звільнив голову департаменту ветмедицини і підписав наказ про введення надзвичайного стану в гарячих районах, парламент в рекордні терміни підтримав президентську пропозицію, профільні міністерства (з надзвичайних ситуацій, охорони здоров'я, аграрної політики) оперативно отримали 17,5 млн грн на боротьбу з наслідками епідемії. Всі разом відзвітували, що ситуація під контролем і оперативний штаб для боротьби з епідемією створений. Від піару не відмовився ніхто. Власне боротьба з вірусом примітивна - у місцях, де зафіксовані випадки захворювань, птахів просто спалюють. За три дні минулого тижня в Криму було знищено близько 30 тис. голів домашньої птиці. 15 млн грн повинні отримати селяни, яким уряд компенсує втрати курей і качок (15 грн за курку, 25 - за качку). 2,5 млн грн МОЗ обіцяє відправити на діагностику та профілактику пташиного грипу.

Кримчани стали значно менше купувати курятини, що призвело до подорожчання на півострові свинини і яловичини. У Союзі птахівників України допускають - якщо подібний песимізм пошириться на інші регіони, різке падіння споживання м'яса птиці може обернутися птахівництву збитками на рівні 150-60 млн щомісяця.

Робити висновки про те, що пташиний грип становить реальну загрозу для людства загалом і нації зокрема, дещо передчасно. Найбільш песимістичні прогнози лікарів побудовані на слові "якщо": захворіти на пташиний грип можна, ЯКЩО контактувати з живими зараженими птахами; епідемія не буде масовою і не вдарить мільйони людей, ЯКЩО вірус не придбає здатність передаватися від людини до людини (поки такі випадки не зафіксовані); хвороба буде невиліковною, ЯКЩО до тому} 'Часу не винайдуть ефективних ліків. Від першого спалаху епідемії в Південно-Східній Азії в 2003 році загинуло близько 70 осіб. Для порівняння: за даними ВООЗ, щорічно від туберкульозу у світі помирають 1,7 млн ??людей, 1,2 млн гинуть в дорожньо-транспортних пригодах, 12 млн дітей, за інформацією ЮНІСЕФ, вмирають від голоду.

Але світову громадськість інформують про це нечасто. Істерія ж навколо пташиного грипу набуває тотальні масштаби. Якщо в інформаційному потоці повідомленнями про епідемію завжди є місце - це комусь вигідно. Можна допустити, що PR-кампанію планетарного масштабу запустили фармацевтичні концерни, таким чином вибиваючи гранти або бюджетні кошти на пошуки вакцини від пташиного грипу. Репутацію і фінансовий стан провідних виробників лікарських препаратів псують корпоративні скандали останніх років: антиконкурентні змови, неправильне інформування споживачів тощо обернулися для лідерів фарм-ринку стягненнями в сотні мільйонів доларів. Паніка навколо пташиного грипу і, як результат, щедрі дотації на виробництво вакцини і слава рятувальникам людства - зручний випадок поліпшити свій імідж.

В Україні про могутнього фармацевтичному лобі мова не йде. Тут, здається, спрацьовують дещо інші механізми. За рівнем глобалізації наша держава посідає 39 місце. Не надто почесна позиція в рейтингу інтеграції у світові процеси як для країни, яка прагне вступити до СОТ, Євросоюз і НАТО. Українська влада деколи демонструє стурбованість викликами глобалізації: коли в Лондоні відбуваються теракти, наших правоохоронців переводять на посилений режим несення служби. Хоча жоден тверезомислячий людина не зараховує Україну до потенційно "цікавим" для міжнародного тероризму країнам.

Показова боротьба з пташиним грипом у Криму - явище того ж порядку. Як правило, на потенційні загрози для здоров'я нації українська влада реагує мляво. Наприклад, профільні міністерства не надто турбує питання, скільком людям може скоротити життя металургійний комбінат, що працює на обладнанні минулого століття і по екологічним стандартам перших п'ятирічок. 10 тис. українців, які щорічно помирають від туберкульозу, - теж не той показник, який спонукає виявляти стурбованість охороною здоров'я в країні. У кінцевому рахунку, хронічна потенційна загроза - радіація - хвилює владу значно менше, ніж пташиний грип. За інформацією Рахункової палати, близько 2/3 коштів, які виділяє держава на утилізацію радіоактивних відходів, використовуються не за призначенням, а на державному рівні повного переліку підприємств, що мають справу з такими відходами, не існує. Міністерського авралу на цих фронтах не спостерігається - PR-ефект не той, та й української глобалізації це не сприяє.

Михайло КОМАР, "Контракти"

www.kontrakty.com.ua