Прайс-лист на депутатство

Знайомий депутат, до якого "Сегодня" звернулася з проханням розповісти нам про те, як можна купити місце в списку партії на прийдешніх виборах в Раду, повідав нам "крає серце" історію. Наприкінці листопада пройшов з'їзд однієї з провладних партій, яку очолює один з вищих українських чиновників. Захід було присвячено затвердженню виборчого списку. Коли делегати вже зібралися його стверджувати, раптом різко проти одного з кандидатів, що зайняв 13-е місце, стала заперечувати львівська делегація. Мовляв, "знаємо ми цього пройдисвіта. Він на минулих виборах (2002 року) балотувався за списками однієї провідної опозиційної партії. Після того як пройшов до парламенту, став голосувати, як" кучмівські "фракції, а потім взагалі вийшов зі складу своєї депутатської групи. Як він взагалі потрапив до списку? " Тут високий чиновник (до слова, відомий своєю суто "європейської" орієнтацією), нікого не соромлячись, рубонув правду-матку: "Ну, ви ж розумієте, партія йде на вибори, і нам потрібні спонсори". Однак з'їзд не сприйняв цей аргумент, і в ході голосування N13 був виключений зі списку. Ви думаєте, на цьому історія закінчилася? Ні. Буквально через тиждень сей спонсор матеріалізувався в списку іншої партії. І не просто якої-небудь партії, а самої що ні на є опозиційною. Причому поставили його туди на саме що ні на є прохідне місце в 80-му десятку списку. Ця історія дуже показова, як приклад товарно-політичних відносин напередодні виборів. "Сегодня" розкриває механізм, як відбувається купівля-продаж місць, і називає приблизні суми. ХТО КУПЕЦЬ? Як правило, "покупець" - це підприємець або просто впливовий в країні або в окремо взятому регіоні людина (варіант - їх довірена особа), який , потрапивши до парламенту, хоче отримати, по-перше, депутатську недоторканність, а по-друге, можливість змусити держоргани і бюджет працювати на благо свого бізнесу або бізнесу своїх "підопічних" (або, як мінімум, не на шкоду йому). На думку депутатів і політологів, до яких ми зверталися за інформацією, такого контингенту нині у Верховній Раді налічується близько 30-40% від облікового складу. Однак, якщо раніше у них був спосіб крім партійного списку потрапити ще до Ради через мажоритарний округ, як правило, "підгодований" їм не один рік, то зараз вихід один - партійний список. Окрема категорія - це позапартійні депутати нинішнього скликання без власного серйозного бізнесу або ж діючі чиновники, які хочуть піти в Раду "на пенсію". Деякі з них настільки розбагатіли, служачи на своїх постах українському народу, що цілком можуть заплатити за місце у списку. ПОЧОМУ ТОВАР? Так як "мажоритарку" ліквідували, а число популярних партій і блоків не безрозмірно, то, відповідно, і ціни на місця в них різко зросли. Якщо в 2002 році місце в партсписку коштувало 1 млн доларів, то нині - в середньому від 3 до 5 мільйонів. Підкреслимо - такий порядок цифр прийнятий в партіях, які, як показують соцопитування, швидше за все, пройдуть до Верховної Ради. Вартість варіюється від багатьох факторів. У тому числі - наскільки зашкодить або допоможе партії прізвище покупця. Наприклад, якщо особистість одіозна і тягне за собою шлейф скандалів, та до того ж ще і викликає відторгнення у відданого партії електорату, то вартість може злетіти до небес. А якщо, приміром, покупець каже, що крім грошей може запропонувати ще й енну кількість голосів робочих своїх заводів і членів їх сімей, тоді може і знижка вийти. Але найчастіше партійні менеджери грають, звичайно ж, на підвищення ("від тебе, олігарха, у нас одні неприємності будуть"). А тому і доводиться платити по вищому розряду. Наприклад, в одній із провладних партій, за інформацією "Сегодня", одне з сорокових місць було куплено за 5 мільйонів доларів одним відомим українським бізнесменом для свого брата. Але головний фактор, повторимося, це "прохідність" місця у списку. Як показують соцопитування, нині до парламенту проходять 6-7 партій та блоків - Партія регіонів, "Наша Україна", БЮТ, СПУ, КПУ, блок Володимира Литвина і під питанням ПСПУ Наталії Вітренко. Соціологи вже прорахували, скільки кожна партія, виходячи з останніх даних опитувань, зможе взяти голосів (див. графіком). Для вірності можемо порадити відняти ще 20-30 (для трійки лідерів) і 10-15 (для інших) "багнетів" від вказаного числа і отримаємо "залізно-прохідну" частину списку. Саме це і служить предметом торгу. Місця "+10-30" від "залізно-прохідної" частини продаються з невеликою знижкою (до 2 мільйонів). Ще більш низькі позиції в списку можна купувати дешевше в рази три, але бажаючих робити настільки ризикові вкладення не дуже багато. ЯК КУПИТИ? Як купується місце? У кожної партії чи блоку є свій фінансовий директор, до якого і звертається потенційний кандидат у депутати з пропозицією. З прохідних партій "паровоз пішов" вже по Партії регіонів і комуністам (їх списки вже сформовані). По інших же можна ще розмовляти. З ким? Як кажуть знаючі люди, у "Нашій Україні" це три людини, прізвища яких починаються н букви Т., П. і Ж. (хоча тут багато складнощів у зв'язку з формування блоку Ющенка "Наша Україна", у якому обіцяно 35% партіям- союзникам, у яких є свої спонсори, і тому слід очікувати дуже гострої боротьби між ними за прохідну частину), в БЮТ - це людина на букву Б., в СПУ - на букву В., в блоці Литвина - на букву Е. Хто у Наталії Вітренко, нам достеменно невідомо (раніше був екс-генпрокурор Геннадій Васильєв). Деньги "купець", який увійшов до списку, звичайно "перераховує" вже після того, як він був затверджений кандидатом від партії (блоку) не тільки на її з'їзді, але і Центрвиборчкомом (туди списки подаються до 25 грудня цього року). ЦВК, відзначимо, теж може виключити кандидата зі списку. Якщо ж "купець" обдурив партію (блок) і не перерахував гроші на вказаний рахунок до зазначеного числа, то партія (блок) ще до виборів збирається на свій з'їзд і просто викреслює "кидал" зі списку. ЯК "ЛОХІВ" РОЗВОДЯТЬ Незважаючи на всі ці запобіжні заходи, трапляється таке, що покупець може і не стати депутатом. Справа в тому, що іноді "фінансові директора" пропонують йому місце в "зоні дуже підвищеного ризику", при цьому показуючи замовний "закритий" рейтинг партії, зроблений соціологами. Мовляв, "от подивися - всі говорять, що у нас буде 15%, але ті, хто робив ці рейтинги, просто на прохання замовника з конкуруючої організації зменшили його нам, а собі збільшили. Насправді ж, як показують наші дослідження, у нас буде 20%. На нашому боці буде адмінресурс, і взагалі ми збираємося застосувати супертехнології, які дозволять взяти нам цей рубіж ". Зрештою "лох" ведеться, дає гроші і ... не проходить. Природно, йому потім все це пояснюють підступами ворогів, але найголовніше - гроші вже не повертають, так як вони були витрачені на виборчу кампанію. Єдина можливість таки потрапити в Раду - "умовити" кандидатів, які стояли вище в списку, щоб ті відмовилися від депутатства і таким чином "посунули" прохідну частину списку. Але це додаткові витрати. ЯК СТАТИ "МІСЦЕВИМ"? У 2006 році за партійними списками вперше пройдуть вибори і до місцевих рад - обласні, районні та міські. Нагадаємо, що "недоторканність" тепер поширюється на депутатів усіх рівнів, тому місця тут також привабливі. Єдиних цін, природно, не існує. Вартість варіюється від декількох тисяч доларів в дрібному містечку і 700-800 тисяч у Київраду. У містах-мільйонниках ціни коливаються від 100 до 500 тисяч доларів. Так, в Одесі, наприклад, в прохідну частину списку відомого блоку на виборах до міськради продають місця по 300 тисяч, до облради - до 30 тисяч (взагалі облради менш популярні, ніж міськради, поскільки саме у віданні останніх залишилися найбільш грошові питання виділення землі, приватизації та іншого). У кримський парламент - 200-250 тисяч, а до міськради Ялти - 50-70 тисяч (по Криму дані повідомив нам лідер місцевих комуністів Леонід Грач). Правда, як скаржаться керівники партій, фінансовий потік на місцях дуже важко контролювати з центру. Тому гроші можуть потрапляти не в партійний "общак", а в кишеню провінційного "фінансового директора". Як стало відомо "Сегодня", найближчим часом київські боси відразу декількох партій планують влаштувати рознос на місцях і прилюдно покарати тих регіональних керівників, що несуть гроші "мимо каси". Так що бажаючим потрапити до місцевих "парламентів" радимо бути обережними. По-перше, не платіть ні в якому разі до тих пір, поки список не буде затверджений виборчкомом. По-друге, по можливості домовляйтеся напряму з центральними офісами партій та їх фінансистами. НАВІЩО ЇМ ЦЕ? Підводячи підсумок, задамося питанням - навіщо ж, знаючи заздалегідь такий сорт людей, партії продають бізнесменам свої місця? Та тому, що їм потрібні гроші - на агітацію, "чорний" і "білий піар", політтехнологів з Москви і далекого зарубіжжя, підкуп членів виборчих комісій від "чужих" партій, оплату праці активістів. Все це дуже і дуже дорого коштує. І взагалі, вибори - справа дорога. Тому "продажність" партій неминуча. Все питання в тому, наскільки для самих партій важлива їх репутація і як жорстко їх будуть "карати" виборці, якщо побачать в списку людей з більш ніж сумнівною репутацією. Тому можемо порадити нашим читачам-виборцям уважно вивчати партійні списки, не обмежуючись їх першою десяткою. Дуже уважно. Дивишся, обпікшись сьогодні, на наступних виборах партії стануть куди більш вимогливими. Хто скільки місць одержить у парламенті * (оцінка фірми "Юкрейніан соціолоджі сервіс" на основі спільного соціологічного опитування з Фондом "Демократичні ініціативи", що проводилося з 17 по 29 листопада) Партія Регіонів - 160-165 Блок "Наша Україна" - 90-95 Блок Юлії Тимошенко - 85-90 Компартія України - 30-35 Соцпартія України - 30-35 Народний блок Литвина - 26-30 Примітка "Сегодня": згідно з різними опитуваннями, блок Наталії Вітренко може пройти 3% бар'єр з невеликим перевищенням, що дасть їй приблизно 15-20 місць у парламенті. * - з урахуванням "бонусу" за рахунок голосів, відданих за партії, які не пройшли 3% бар'єр

Ярослав МАЛЮТА, Олександр ЧАЛЕНКО, Майк ЛЬВІВСЬКИ, Людмила ВОРОНКОВА "Сегодня"

http://today.viaduk.net