Умови констатує-ційних змін

Умови констатує-ційних змін

Відправити прем'єра у відставку зараз народні депутати можуть, але формувати новий Кабмін має право лише після парламентських виборів

Відео дня

Такі умови вступили в силу з першого січня конституційних змін, що передбачають перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління Після Нового року повноваження Президента розподіляються на користь Верховної Ради і Кабінету міністрів. Втім, значна і найістотніша частина конституційних нововведень набуде чинності тільки після обрання нового складу парламенту. Нагадаємо, що вибори народних депутатів пройдуть 26 березня нинішнього року. При цьому новообраний парламент буде працювати на рік довше за своїх попередників. Тобто термін дії повноважень нової Верховної Ради відтепер збільшується з чотирьох до п'яти років.

Народний депутат позбудеться свого мандата, якщо відмовиться увійти в рідну фракцію або захоче її покинути

За результатами виборів протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання парламенту у Верховній Раді має бути сформована коаліція фракцій, до складу якої зобов'язане увійти більшість народних депутатів, тобто не менше 226 чоловік. Потім коаліція депутатських фракцій має представити Президенту пропозиції, що стосуються кандидатури прем'єр-міністра. Глава держави, у свою чергу, вносить у 15-денний термін цю кандидатуру до Верховної Ради, яка остаточно затверджує главу уряду. Кабмін тепер складає свої повноваження перед новообраним парламентом, а не, як раніше, перед новообраним Президентом.

Оскільки головну роль у політичному житті країни відтепер буде відігравати парламент, народні депутати, щоб зберегти стабільність Верховної Ради і не порушити політичний баланс, певний виборцями, ввели так званий "імперативний мандат". Інакше кажучи, народний депутат позбудеться свого мандата, якщо відмовиться увійти в рідну фракцію або захоче її покинути. Таким чином, Україна відмовилася від принципу "вільного мандата", коли парламентарії були підзвітні тільки своїм виборцям і могли без жодних юридичних і політичних наслідків міняти свою фракційну прописку.

Справа в тому, що Верховна Рада завжди відрізнялася нестабільністю складів депутатських фракцій і груп. Більше половини парламентського складу примудряється по кілька разів змінювати свою фракційну прописку. У 1998 році Верховна Рада вперше обиралася за змішаною виборчою системою. Нова система дала можливість вибирати не тільки конкретного депутата, а й партію, яка, подолавши чотиривідсотковий бар'єр, одержувала виключне право на формування фракції в парламенті. Разом з тим партії зіткнулися з величезною проблемою, що стосується партійної дисципліни. Численні виходи з фракцій народних депутатів (нерідко в результаті підкупу, шантажу або погроз) призвели до зникнення ряду партійних фракцій, які отримали на виборах підтримку мільйонів виборців. Наприклад, в лютому 2000 року на підставі статті Регламенту Верховної Ради, яка передбачає розпуск фракцій, якщо їх кількісний склад стає менше 14 народних депутатів, були розпущені партійні фракції "Громади", Селянської партії та прогресивних соціалістів.

Ось чому ще тоді багато політиків виступили з пропозицією заборонити на законодавчому рівні фракційні переходи народних депутатів, що пройшли до парламенту за партійними списками. Втім, як стверджують деякі експерти, проблему партійної дисципліни конституційні нововведення не вирішать. Тобто народний депутат може спокійно перебувати в рідній фракції, але голосувати при цьому буде в унісон з іншою політичною силою. Причому втрата депутатського мандата йому не загрожує.Звільнити голову СБУ без відповідного подання глави держави народні депутати не можуть

До речі, нові норми Конституції залишають багато питань, що стосуються механізму їх реалізації. Не виключено, що після обрання нового парламенту виникнуть правові колізії, які повинен буде залагоджувати Конституційний суд. Але сьогодні, на жаль, в Конституційному суді немає кворуму. Верховна Рада досі не затвердила свою квоту суддів.

Як би там не було, але нова схема перерозподілу влади далі виглядає наступним чином. Верховна Рада отримує право затверджувати за поданням прем'єра членів Кабінету міністрів, голів Антимонопольного комітету, Держкомітету з телебачення і радіомовлення, Фонду держмайна, а також звільняти цих посадовців. За поданням Президента парламент затверджує кандидатури міністра оборони, міністра закордонних справ і глави СБУ. Звільнити голову СБУ без відповідного подання глави держави народні депутати не можуть.

Глава держави має право ставити перед парламентом питання про недовіру уряду. Засумніватися в ефективності роботи Кабміну можуть також не менше 150 парламентаріїв. Правда, розглядати питання про недовіру уряду народні обранці можуть не більше одного разу протягом чергової парламентської сесії. У будь-якому випадку для відставки уряду знадобиться не менше 226 голосів.

Згідно конституційним змінам Президент отримує додаткові права з розпуску парламенту. Якщо раніше глава держави міг достроково припинити повноваження Верховної Ради тільки в одному випадку, а саме: протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не починаються, - то тепер додалися ще два. Президент може розпустити парламент, якщо протягом одного місяця народні депутати не зможуть створити коаліцію або якщо протягом 60 днів вони не сформували персональний склад Кабміну.

Незважаючи на урізані політреформою повноваження, Президент залишається впливовою фігурою в країні. Глава держави, як і колись, має право ветувати закони, прийняті Верховною Радою, і зупиняти дію кабмінівських актів. Також Президент залишається главою держави, Верховним головнокомандувачем та головою Ради нацбезпеки.

Олександр Галуха "ФАКТИ"

www.facts.kiev.ua