У МВФ нова претензія до України

Міжнародний валютний фонд домагається скасування постанови Національного банку України , спрямованого на відновлення кредитування в країні.

З 21 лютого українські банки можуть звертатися до Національного банку за довгостроковим рефінансуванням і використовувати його для видачі "довгих" (до 5 років) кредитів ключовим для країни підприємствам. Таке право дає постанова НБУ № 47. Проте, відзначає видання, МВФ виступає за скасування цієї постанови, пише газета "Дело" .

"Дійсно, вони (МВФ) говорять, що негативно ставляться до появи цієї постанови. Центральний банк не повинен підтримувати кредитування, це не його функція", - повідомив перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов.

Однак у Нацбанку вважають, що постанова може виявитися позитивною для економіки. "Зараз зовнішні фінансові ринки закриті для України, внутрішнього ринку (кредитування) вистачає лише на латання" дірок "у бюджеті, і то не всіх. А постанова дозволить підтримувати особливо важливі для економіки підприємства, нехай і не систематично, створити робочі місця", - додав Анатолій Шаповалов.

Банкіри вважають, що якщо постанову Нацбанку № 47 про рефінансування буде скасовано, то це не стане великою втратою для економіки. Поки банки не виявляють особливого інтересу до дешевого рефінансування під стимулюючі кредити. За інформацією видання, ще жоден банк не скористався 47-ю постановою. "Поки що банки лише цікавляться (можливістю отримати рефінансування - ред.). Наприклад, нещодавно до нас звертався УкрСиббанк, консультувався, але не більше того", - підтверджує Шаповалов. Банкірів зупиняє великий пакет документів, який необхідно подати в НБУ, щоб отримати рефінансування, і відсутність інформації про можливих позичальників: брати "кота в мішку" вони не хочуть. "Ми звикли збирати величезні пакети документів для Нацбанку, але та кількість паперів, яке НБУ вимагає згідно 47-ї постанови, наводить на думку, що якщо є можливість отримати гроші іншим шляхом, то краще уникнути звернення в Нацбанк", - говорить голова правління Банку Кіпру Владислав Байрака.

Керівники найбільших вітчизняних банків вважають, що це не функція НБУ - розкручувати маховик кредитування. "Мій досвід підказує, що використання НБУ для цільового кредитування - обтяжлива схема, яка не дає результату", - говорить голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. Банкіри тонко натякають на те, що кредитування корпоративного сектора через НБУ також створює ризик корупції. "Така схема передбачає неминучий суб'єктивний відбір банків", - не задоволений Лавренчук.

Альтернативою Нацбанку, як постачальникові дешевих кредитів для банків, міг би стати Банк розвитку. Але цей існуючий у багатьох розвинених країнах фінансовий посередник в Україні так і не був заснований. "Стимулювання економіки через Банк розвитку - це зрозумілий і раціональний механізм, - зазначає Володимир Лавренчук. - Розумною, на мою думку, була б схема часткової компенсації Банком розвитку ставок за кредитами". Одним з натхненників створення Банку розвитку є заступник міністра фінансів, екс-заступник голови Нацбанку Олександр Савченко. "Моя пропозиція була таким: з 44 млрд грн (сума, передбачена бюджетом-2009 на рекапіталізацію банків - ред.) Хоча б 10 млрд грн. Виділити на створення Банку розвитку", - заявив він нещодавно на засіданні фінансового прес-клубу. Однак уряд минулого року направило лише понад 17 млрд грн. на націоналізацію Укргазбанку, Родовід Банку і банку "Київ". І ці гроші до економіки так і "не дійшли": частина була спрямована на розрахунки з вкладниками, а частина осіла на коррахунках.

Однак установа Банку розвитку - це довгостроковий проект. В якості оперативної альтернативи 47-ї постанови банкіри пропонують НБУ проводити тендери з довгострокового рефінансування банків під стимулюючі кредити. "Це була б більш прозора процедура, ніж та, яку Нацбанк пропонує в 47-му постанові", - вважає Владислав Байрака.

Згідно з постановою НБУ № 47, банки можуть залучати від Нацбанку рефінансування "в межах монетарних можливостей" за низькою вартістю - під 10,8-12,3% річних. Прибутковість же позичок "на виході" (підприємствам) не може перевищувати 18,3%. Кредити за рахунок рефінансування банки можуть видавати лише ключовим для країни підприємствам, список яких склав Кабмін, але який не оприлюднений.

Читайте по темі:

У МВФ розповіли, який дефіцит українського бюджету

МВФ продовжить співпрацю з Україною

Мінфін: Відставка Тимошенко не налякає МВФ

МВФ не приїде в Україну

Мінфін уточнив дату прибуття місії МВФ