Види Москви на українські вибори: і хочеться, і колеться, і Путін не велить
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
ЯНУКОВИЧ ЯК ДЕЖА ВЮ МОСКВИ
Нова передвиборча кампанія на Україні обіцяє бути азартнішою колишньої
Російська партія влади зробила ставку на підтримку української опозиції. "Єдина Росія" в минулі вихідні підписала угоду про співпрацю з українською Партією регіонів, яку очолює Віктор Янукович. В умовах починається на Україні парламентської передвиборчої кампанії це подія виглядає знаковим. Воно не тільки свідчить про не змінилися симпатіях російської влади на Україні, але і дає нинішньої української опозиції шанс на реванш на наступних парламентських виборах.
Перше півріччя помаранчевої влади на Україні ознаменувався рекордною кількістю і забутим розмахом українсько-російських скандалів. Причому в кожному з них Київ, по суті, відображає удари, а нападаючим виступає Москва. Важливо і те, що майже всі кризи так чи інакше зачіпають українську енергетику і служать своєрідним нагадуванням нової влади про її енергозалежності і, відповідно, керованості. Київ намагається задобрити Москву У Києві розглядається кілька причин очевидного тиску з боку Росії. Починаючи від бажання особисто президента Путіна поставити на місце українських революціонерів і закінчуючи наміром Москви привести до влади на Україні сили, які сьогодні перебувають в опозиції. Перше пояснюється суб'єктивної антипатією російського президента до нової української влади і авторитарними рисами характеру Путіна, який нібито не змирився з тим, що президентські вибори на Україні пройшли не за його сценарієм. Що стосується опозиції, то її прихід до влади, на думку українських експертів, означав би для Росії не тільки прогнозованість і керованість української політики. Поразка Ющенка стало б повчальним прикладом безглуздості "демократичних революцій" для інших російських партнерів по СНД.
Судячи з того, що з української сторони за півроку не прозвучало навіть натяку на звинувачення Росії в тиску, помаранчева влада дійсно побоюється такого результату. І Віктор Ющенко, і Юлія Тимошенко регулярно заявляють про важливість і пріоритетність російського напрямку української політики. Незважаючи на низку загальновідомих скандалів, заступник держсекретаря України Маркіян Лубківський на цьому тижні заявив: керівництво України вважає, що на сьогоднішній день серйозних проблем в україно-російських відносинах немає. Показово, що ця заява прозвучала на брифінгу в секретаріаті українського президента. Лубківський зазначив, що відносини між двома країнами розвиваються "динамічно і плідно".
На сьогодні помаранчева влада забула свої передвиборчі гасла про неприпустимість інтеграції в Єдиний економічний простір (ЄЕП). Київ навіть допускає свою участь (правда, в майбутньому і при дотриманні ряду умов) у митному союзі ЄЕП. А президент Ющенко зустрічається з російськими бізнесменами частіше, ніж з українськими, доручаючи деяким з них розвивати цілі галузі української економіки. Все це, мабуть, покликане примирити російську владу з думкою про перемогу помаранчевих. Володимир Путін іронізує Тим часом прихід Юлії Тимошенко до керівництва Кабінетом міністрів збігся з початком першого гострого українсько-російського конфлікту у сфері постачань нафти. Показово, що в березні обидві сторони спробували звести так званий бензинова криза до рівня міжкорпоративних відносин. Спочатку український прем'єр звинуватила російські нафтові компанії в змові на українському ринку. Але через місяць (після того як Тимошенко змушена була скасувати свій візит до Москви, зокрема, через позицію російської Генпрокуратури) вона змінила тональність коментарів. Бензинова криза на Україну на 99% викликаний політичними причинами, заявила прем'єр. У той момент вона пояснила: "Я думаю, ви точно знаєте, що не тільки старі олігархи працюють сьогодні проти уряду, а й сьогоднішні олігархи також хочуть позбутися цього уряду". Яке відношення до цього могли мати російські нафтовики, прем'єр не уточнила.
Поки Київ вирішував проблеми з дефіцитом нафтопродуктів, а Віктор Ющенко налагоджував відносини з нафтовими компаніями, Україна опинилася на межі нової кризи у сфері постачань газу. Як відомо, "Газпром" з кінця квітня у формі ультиматуму поставив питання про оплату українською стороною майже 8 млрд. куб. м газу, які повинні були зберігатися на Україні, але про їх наявність нічого достеменно невідомо. Київ знову спробував звести проблему до рівня корпоративного конфлікту, порекомендувавши "Газпрому" вести переговори або судитися з "Нафтогазом України".
Однак російська компанія прийняла інше рішення, оголосивши про намір вилучити названий обсяг газу з тих поставок, які приходять на Україну в якості оплати за транзит. Цікаво, що на цьому етапі до питання підключився Володимир Путін, який фактично перевів газове питання в політичну площину. Під час міжнародного економічного форуму, який нещодавно відбувся в Петербурзі, російський президент заявив: "7,7 мільярда кубометрів газу за документами є, а в наявності немає. Це більше 1,3 мільярда доларів. Ми, природно, не просимо завтра ж виплатити цей борг, але фахівці повинні вирішити цю проблему ". Сума, названа Володимиром Путіним, на порядок відрізняється від тієї, яку називав "Газпром", проте справа, схоже, не в грошах. Заключна фраза президента виглядала, на думку української делегації, як глузування: "Зрозуміло, все це не повинно затьмарювати наші міждержавні відносини". Україну чекають нові випробування Відносини між Україною і Росією затьмарені багатьма виниклими останнім часом проблемами. Справа не тільки у вирішенні "Газпрому" скоротити поставки газу на Україну і підвищити його вартість у три рази. Що, за прогнозами фахівців, призведе до гострого дефіциту палива і, можливо, новому енергетичної кризи на Україну напередодні березневих парламентських виборів. До того часу можуть визріти і нові конфлікти. Так, наприклад, з початку правління Ющенка переговори про розмежування акваторій Азовського моря і Керченської затоки зайшли в глухий кут. Російський і український МЗСи регулярно обмінюються обвинувальними нотами з цього приводу, але зрушити вирішення проблеми з мертвої точки поки не можуть. Тому в перспективі можлива нова "війна за Тузлу".
Керівник Інституту глобальних стратегій Станіслав Бєлковський вважає, що Росія має широким, ще не використаним арсеналом засобів тиску на українське керівництво. "Можна очікувати, наприклад, жорсткості у сфері митних зборів та інших заходів нетарифного регулювання відносно українських товарів", - зазначив він у коментарі "НГ".
До речі, днями стало відомо, що найбільший в Росії виробник залізорудної сировини Лебединський гірничо-збагачувальний комбінат припинив постачання концентрату найбільшому на Україні Полтавському ГЗК. Це може стати першим дзвінком до початку проблем в сталеливарному виробництві. Серйозні проблеми на Україні можуть виникнути в найближчому майбутньому і в сфері електроенергетики, бо, за даними інформованих джерел, під питанням зараз знаходяться умови подальших поставок на Україну російського палива для АЕС, які виробляють більше половини всієї української електроенергії. Пора робити ставки Станіслав Бєлковський вважає, що на сьогодні Київ здатний абияк відстоювати свою позицію тільки в питаннях режиму поставок газу. "З 140 мільярдів кубометрів газу на рік, які йдуть на експорт, 120 транспортуються територією України, - пояснив він. - Нагадаю, аналогічна спроба "газового тиску" щодо Лукашенка в минулому році призвела лише до того, що в Європі виник великий скандал з приводу недопостачання російського газу. Те ж може влаштувати і Україна. Це чудово розуміють як в "Газпромі", так і в Києві ".
Експерт упевнений, що тиск з боку Росії могло б дати політичний результат тільки в тому випадку, якби Москва чітко заявила, що вона бореться не проти України, а проти її некомпетентного керівництва, і зробила ставку на ті політичні сили, які були б оголошені партнерами . "У нинішніх умовах, коли дії в сфері економіки не підкріплені ніякої політичною лінією, це призвело до того, що на Україні все більше зростають антиросійські настрої. У результаті Росія ризикує домогтися тільки того, що українські політики в розпал кампанії з виборів до Верховної Ради будуть змагатися в тому, "хто більше не любить Росію". Чому Москва змушена боротися проти помаранчевих Цими вихідними впливова українська газета "Дзеркало тижня" у редакційній статті вперше припустила, що російська влада намагається реанімувати колишній український режим. "Всі, хто представляє українську владу і формально може вести специфічні переговори з Кремлем, з точки зору Москви, є парвеню, вискочками, політтехнологічними непорозуміннями, але вже ніяк не рівнею російській еліті, яка ретельно селекціонованих". Перераховуючи представників української влади, газета стверджує: "Майже всі ці люди можуть бути партнерами для окремих власників, але не для Кремля". На думку газети, українські політики так прагнуть підставити один одного в боротьбі за владу, що мати справу з одним з них не можна, а з усією командою - неможливо.
Росія не може співпрацювати з українською владою в її нинішньому вигляді, а тому змушена піклуватися про нову перемогу своїх колишніх українських партнерів. Поки від їхнього імені виступає Віктор Янукович.
Тетяна Івженко
