УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

За кілька днів переговорів Віктор Ющенко домігся від Вашингтона більше, ніж обидва його попередника за десяток років

1,3 т.
За кілька днів переговорів Віктор Ющенко домігся від Вашингтона більше, ніж обидва його попередника за десяток років

На минулому тижні у Вашингтоні президенти України і США поставили свої підписи під меморандумом "Порядок нового століття в українсько-американському стратегічному партнерстві". Незважаючи на суто політичний характер документа, в його тексті присутня досить важкий економічний блок. Найбільш чітко в ньому проглядаються три напрямки майбутньої співпраці - пріоритети зовнішньої торгівлі, оборонна та енергетична сфери.

Реалізація задекларованого плану допоможе, нарешті, підвищити статус нашої країни на ринках нафтогазової торгівлі та високих технологій Східної Європи.

Старт реалізації енергетичної частини меморандуму повинен дати візит до Києва міністра енергетики США Семюеля Бодмана. Як очікується, сторони обговорять питання реформування українського енергетичного сектора, торкнуться проблем диверсифікації джерел енергопостачання для нашої країни, а також посилення комерційної конкуренції на енергоринках Європи та підвищення ядерної безпеки Старого Світу. "Ми маємо намір реанімувати проект Одеса-Броди. Проведемо переговори з американськими компаніями про постачання легкої нафти по цьому маршруту до Брод, щоб спільно переробити цю сировину або прокачати нафту до польського Гданська. Україна готує проект створення міжнародного газового консорціуму з Туркменістаном. Спільно з американськими та європейськими партнерами ми намітили цілий ряд економічних проектів, що стосуються поставок електроенергії, газу та нафти. Тому не виключено, що цей рік принесе і новий варіант постачання ринку Європи енергоресурсами ", - заявив Віктор Ющенко на спільному засіданні обох палат представників США, викликавши бурхливі овації американських сенаторів і конгресменів.

Не менш важливою для нас виглядає торгова частина порядку, в якій проголошено намір сторін до кінця 2005 р. забезпечити надання Україні членства у Світовій організації торгівлі. Серйозною перешкодою на цьому шляху залишається поправка до Акту про зовнішній торгівлі США від 1974 (поправка Джексона-Веніка), від якої, в першу чергу, страждає українсько-американська торгівля високими технологіями. Довгі роки самотніми лідерами в цьому сегменті залишалися дніпропетровський "Південмаш" та підприємства, що належать до групи київського ВАТ "Інститут електрозварювання ім. Патона ", - їх робота на американському ринку представлена ??двома спільними підприємствами, які, відповідно, займаються наданням послуг із запуску українських космічних ракет і дослідженнями в області виробництва спеціальних матеріалів у космосі. Американський президент в черговий раз пообіцяв Віктору Ющенко швидке скасування дискримінаційної поправки.

Не чекаючи цієї події, глави держав домовилися розширити коло високотехнологічних українських підприємств, приходу яких на американському ринку чекають з нетерпінням. "Ми погодилися з важливістю відповіді на зростаючу загрозу розповсюдження балістичних ракет. У цьому зв'язку вивчимо можливість спільної роботи з протиракетної оборони (ПРО). Обговорення цього питання вже розпочато і стосується більш тісної взаємодії між промисловостями наших країн ", - заявлено в меморандумі.

Наш потенціал виробництва засобів ПРО представлений дніпропетровським ВАТ "Днепромашзавод", львівським ВАТ "Лорта", миколаївським Українським радіотехнічним інститутом, а також розташованим в Жовтих Водах Південним радіозаводом, військовими ракетосборочних заводами Хмельницького та Шепетівки. Майже всі вони після розпаду Союзу і входження України до Об'єднаної систему ППО країн СНД практично припинили роботу по основній спеціалізації. Більшість контрактів на поставку "протиракет" та засобів попередження про ядерний напад перейшло до російських конкурентам, таким як міждержавна корпорація "Вимпел". Винятком стала львівська "Лорта", що зуміла зберегти статус головного виробника систем управління для російських протиракетних комплексів С-300.

Ініціатива двох президентів почати співпрацю у сфері виробництва засобів ПРО покликана змінити сформовану ситуацію. Домігшись цього, Віктор Ющенко вирішить важливу внутрішньополітичну завдання - зменшення впливу на українську оборонну промисловість проросійських політиків з оточення колишнього директора "Південмашу" і екс-президента України Леоніда Кучми. Джордж Буш у свою чергу отримає в особі Києва прихильника нової американської стратегічної оборонної ініціативи щодо створення Національної системи ПРО (НПРО), яку невтомно критикує Росія.

Втім, Віктор Ющенко не став першовідкривачем. Перші кроки в цьому напрямку Київ і Вашингтон зробили ще в 2004 р. - в березні минулого року екс-міністр оборони Євген Марчук ризикнув відправити офіційну делегацію Міноборони України на робочу конференцію "Трансатлантична ПРО країн НАТО" в Гармен-Пертнекірхене. Цей жест не залишився без уваги. Через місяць Київ уже брав главу американської авіаракетної корпорації United Technologies International Рут Харкін. Тоді у своєму інтерв'ю "ДС" вона підкреслила, що потенціал України в сфері високих технологій, у разі вступу її в НАТО, стане особливо привабливим для американського капіталу. Трохи пізніше, восени минулого року, заводи Дніпропетровська відвідав генерал Томас Пікерінг, віце-президент корпорації Boeing, яка в 2002 р. отримала статус головного координатора програми створення американської НПРО. Правда, коментуючи підсумки свого візиту, він явно поосторожнічал, повідомивши, що можливість співпраці поки розглядається на суто теоретичному рівні.

Включення протиракетної проблематики в текст меморандуму показало, що тепер сторони мають намір перейти від теорії до практики. Про це свідчить і проведена після підписання документа зустріч нашого Президента з керівництвом все тієї ж корпорації United Technologies. Втім, з офіційної інформації можна було дізнатися лише про гуманітарну частини переговорів, що стосувалися відкриття музею засновника цієї корпорації Ігоря Сікорського на його батьківщині в Києві. Але на зустрічі говорили, швидше за все, не тільки про музеї.

Андрій Старостін, "Ділова столиця"