Безголові і бездушні реформатори з партії Тігіпка

Безголові і бездушні реформатори з партії Тігіпка

Нахабно критикує на всіх кутах проект Податкового кодексу Олександра Кужель, яка палець об палець не вдарила для відродження бізнесу в Україні під час помаранчевої чуми. Але нехай ця політічка нічого не робила на держслужбі, крім здачі в оренду державних квадратних метрів якимось комерційним структурам. Так вона і тепер на посту заступника голови партії "Сильна Україна" нічого не робить: жодного толкового пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства нова команда Тігіпка поки не запропонувала. Безголова якась у нього вийшла КОМАНДА!

Чому, запитаєте ви, команда Тігіпка безголова? Та тому що реформи потрібно проводити насамперед головою: а НІЯКОГО плану проведення реформ ні від Сергія Леонідовича, ні від партії "Сильна Україна" ми поки що не почули (я взагалі сумніваюся, що цей металург за освітою і комсомольський функціонер з виховання РОЗУМІЄ, яким критеріям має відповідати текст, щоб мати право називатися програмою реформ). Біг-мордами "Сильної України", правда, обвішана вся країна. Хотілося б ще дізнатися: заплачені податки за настільки дорогу рекламну кампанію МОЛОДИЙ партії?

Відео дня

Чому нова команда Тігіпка виглядає бездушною? Та тому, що в проекті Податкового кодексу багато РЕАЛЬНИХ послаблень для малого та середнього бізнесу, багато ліберальні норм, що сприяють початку і просуванню бізнесу: все це партійні функціонери "Сильної України" типу Кужель вирішили перекреслити, як кажуть, разом з водою виплеснути й дитини! Аби на зло Колеснікову та Бродському, капіталістичним душам яких виявилося близьким оподаткування крамарів (втім, і олігархів теж). Але ж для того, щоб проводити економічні реформи ДЛЯ БЛАГА народу, політику потрібна душа: а наші мілягі з "обкому комсомолу" Сергія Леонідовича (бо партія "Сильна Україна" діє в стилі комсомолу: наочну агітацію вішають, як дорослі, а працюють, як діти), наприклад, не замислюючись погодилися було підняти пенсійний вік вищий, ніж взагалі люди в Україні в середньому живуть (може, правда, Тігіпко дозволив би онукам користуватися пенсіями померлих одразу після виходу на пенсію дідусів і бабусь).

Той прикрий факт, що у "великого реформатора" Тігіпка на сьогоднішній день взагалі немає узгодженої з фахівцями програми реформ, теж лежить на совісті таких блюдолизів, як Кужель: собака, щоб задобрити господаря і на знайомого заричить. Ось і відволікають своїм несамовитим гарчанням на реальні реформи всі ці підлабузники з "Сильної України" Сергія Леонідовича від сумного факту: вправні підлабузники зазвичай не менше вправні наклепники, як казав Наполеон. Прийде, ох, прийде той день, коли Кужель з товаришами поміняють в сто перший раз господаря (згадайте, як лише рік тому Олександра Кужель бігала, як собачка, навколо Тимошенко), і тоді Тігіпко дізнається від цих прихвоснів про себе чимало гіркої правди ...

Замість того щоб шукати порозуміння з усіма гілками влади по послідовності необхідних кроків по виходу з України кризи, функціонери "Сильної України" зайняті сьогодні голімий піаром на місцевих виборах і буквально через день проводять пустопорожні прес-конференції, де огульно критикують ВСЕ результативні кроки того самого уряду , в якому трудиться Тігіпко (політична маячня, чи не так).

Як говорить народна чутка, є дві речі, які виводять з себе нашого головного "реформатора" Тігіпка: це поїзд історії, від якого він, схоже, відстав назавжди; і Янукович, який позіхає при одному виді Сергія Леонідовича (і під час візиту нашого президента до Меркель роль головного радника на очах у міжнародної преси виконував все той же Льовочкін, а не нібито компетентний Тігіпка). Тільки що відстав від локомотива великої політики, колишній комсомолець міг попхав зі своєю недоробленою "Сильної України" на місцеві вибори, уявивши собі, що біг-морди якогось нікому не відомого красеня перетворяться на фактичні "оглядини" майбутнього президента України. За задумом французьких політтехнологів Тігіпка - це такий собі Франсуа Байру українського розливу. Але консультанти, мабуть, "забули" розповісти Сергію Леонідовичу про повний провал "його" бізнес-аналога Франсуа Байру на останніх місцевих виборах у Франції (праві "від Саркозі" при цьому перемогли в 3-х регіонах - Французька Гвіана, Реюньон і Ельзас; а соціалісти - в 20-ти традиційних французьких регіонах).

Причин "відставання" квазісовременной команди Тігіпка предостатньо, але назвемо лише дві. Перша і головна причина: надто далекі сьогодні колишні комсомольці від народу, що особливо проявилося у нахабному лобіюванні підвищення комунальних тарифів, як і взагалі в лобіюванні ПОСИЛЕННЯ фіскальної політики держави. Друга причина політичних невдач останнього періоду у "молодої команди" Тігіпко: їх безбарвна! У Франції жартують, що "праві краще заробляють, ліві краще витрачають". Так от "Сильна Україна" - і не права, і не ліва! Ні заробляти не навчилися толком, ні витрачати: тільки красти. Адже на свої дачі-квартири-лімузини люди Тігіпко не скупляться ніколи, являючи власні очі образ "нових українців", чи то пак нуворишів.

Якщо ж відкинути піну "чорного піару", то виборців насправді цікавитиме на місцевих виборах таке питання: Тігіпко - це буде політик-ліберал, політик-РЕФОРМАТОР чи політик-популіст, політик-ОЛИГАРХ? Власне, тільки активна робота команди Тігіпка на ниві мас-медіа ускладнює відповідь на це поки гіпотетичне питання: адже якщо такий реформатор, як Саркозі, успішно і жорстко проводить реформи навіть в епоху глобальної фінансової крізіз (наприклад, скоротив два мільйони держслужбовців), то Сергій Леонідович віддає перевагу "гнучко" проходити між "краплями дощу", не проводячи реально ЖОДНОЇ реформи! Скільки, запитаєте ви, чінодралов-нероб-хабарників скоротив за останні сім місяців "рішучий" Сергій Тігіпко? Так аніскільки! Даремно його наївні виборці сподівалися, що такий досвідчений топ-менеджер піде в уряді на масштабну адміністративну реформу: наприклад, одномоментно скоротить армію бюрократів-трутнів на 50 відсотків! Адже в Україні склалася просто абсурдна ситуація: об'єкт державного управління безперервно скорочується (держвласність, яка складала в 1991 році до 90 відсотків всієї економіки, сьогодні "потягне" від сили на 20 відсотків): а в цей самий час число держслужбовців за роки незалежності збільшилася в шість разів! Половину "хоромів", в які поступово перетворилися в Україну адміністративні будівлі, Тігіпко міг би в ході адмінреформи попросту продати, по-перше, істотно поповнивши держбюджет, а, по-друге, скоротивши НАВІКИ витрати на утримання бюрократичного апарату. Воістину прав був Плутарх: "Базіка хоче змусити себе любити - і викликає ненависть, хоче надати послугу - і стає нав'язливим, хоче викликати здивування - і робиться смішним; він ображає своїх друзів, служить своїм ворогам і все це на свою погибель ".

Ярослав Столетов