Як проходить декомунізація України: інфографіка
Протягом півроку з українських карт повинні зникнути всі міста, селища, вулиці та інші об'єкти з радянськими назвами - деяким повернуть історичні, деяким повинні придумати нові.
Як зазначає "Сегодня", всього до 21 листопада 2015 року з України перейменуванню підлягає 871 населений пункт, - підрахували в Інституті національної пам'яті.
Серед них 76 міст і сіл міського типу ( два обласних центри - Дніпропетровськ і Кіровоград зокрема), а також 795 сіл.
З їх зразковим списком можна ознайомитися тут.
Читайте: Ярослав Грицак: Україна находится между пеклом и раєм
Як розповідають в ІНП, реєстр комуністичних топонімів постійно поповнюється - над пошуком населених пунктів "із недавнього минулого" працюють волонтери. Іноді попадаються і вельми оригінальні: так, співробітники Інституту виявили на просторах Батьківщини села Шлях Бідняка, Політвідділовець, Червона Трибунівка, Лікнеп і Право Жовтня.
Часом питання перейменування вимагають досить глибоких історичних досліджень.
Так, скажімо, за даними того ж Інституту нацпам'яті, село з назвою Максимівка у Львівській області отримало своє ім'я на честь офіцера НКВД на прізвище Максимов, і тепер має намір повернутися до історичного топоніма Лібуховка.
"А ось село Хрущова Микитівка на Харківщині, незважаючи на очевидні аналогії, названо було так ще в XVII-XVII століттях на честь двох козаків: у 1676 році уманський полковник Микита Сененко отримав жалувану грамоту на ці землі, а з 1738 у Микитівки з'явився новий власник - ніжинський полковник Іван Хрущов", - зазначають в ІНП.
Непроста історія і в Запорізькій області.
Читайте: Про входження до НАТО і "декомунізацію"
"Село Петрівське могли назвати на честь більшовика Григорія Петровського (на честь нього також, скажімо, названо місто Дніпропетровськ - Ред.), або ж на честь козака на ім'я Петро", - говорять нам в облдержадміністрації.
Розібратися в цьому питанні тепер повинна спеціальна комісія.
"У кожному районі та місті призначать відповідального за проведення декомунізації, - розповідає "Сегодня.ua" начальник управління внутрішньої політики Запорізької облдержадміністрації Олександр Зубченко, - ми дали розпорядження місцевим райагосдміністраціям підготувати списки місцевих діячів комуністичного режиму, які причетні до організації політичних репресій, Голодомору 1932 -33 років, боротьбі проти незалежність України, встановленню радянської влади".
Читайте: Стосовно закону про декомунізацію
В обласному центрі, за різними оцінками, перейменують від 100 до 300 вулиць. Крім цього, більше не буде Орджонікідзевського, Ленінського та Жовтневого (Жовтневого) районів міста. Перейменують центральну вулицю Запоріжжя - проспект імені Леніна, також поміняють назви вулиць, названих на честь Анголенка, Леппика, Грязнова, Щорса.
Усього планується змінити назву 720 вулиць у Запорізькій області.
У той же час вулиці, названі на честь зарубіжних комуністів і соціалістів, таких як Роза Люксембург, Карл Маркс і Фрідріх Енгельс, перейменовувати не будуть, запевняють нас в Запорізькій ОДА.
В Одеській області в немилість потрапили міста Іллічівськ (який може перетворитися на Скіфополь або Буговий Хутір), Котовськ (Бірзула), Фрунзівка (Захарівка), Комінтернівське (Антоно-Кодінцево) і Красні Окни (Окни).
Читайте: Кожна імперія старається помітіті свою теріторію
У самій Одесі поки ще збереглися вулиці Героїв Комсомольців, Жовтневої Революції, Комінтерну, Щорса, Марії Демченко - радянської колгоспниці і агронома, селища Котовського та Більшовик. Але нові назви для них поки не обрали.
А от у Харкові за декомунізацію поки взялися неактивно - робоча група з числа директорів департаментів міськради, ректорів ВНЗ, істориків і архітекторів поки радилася з цього питання лише раз, зате харків'яни вже шлють свої пропозиції. Наприклад, як розповів нам секретар топонімічної комісії міськради Олексій Хорошковатий, один із жителів міста запропонував перейменувати вулицю Петра Слинька в Успенський бульвар, оскільки там будується однойменний храм.
Передбачає закон і демонтаж пам'ятників. Поки, правда, масованого "ленінопада" не помітно.
Читайте: Півсотні нардепів попросили перевірити закони по декомунізації
Тим часом, у Харкові днями в саду Шевченка невідомі за допомогою фарб і пензлів "переодягли" юного Леніна у вишиванку і шаровари. Інші ж використовують методи вандалів: за останні декілька місяців у місті пали десятки пам'ятників радянським діячам.
А у Верховній Раді тим часом звернули увагу на те, що стеля в фойє головної будівлі теж, схоже, доведеться декоммунізувати - червоні прапори і радянські п'ятикутні зірки присутні у великій кількості.
"Правда, поки це питання навіть не обговорювалося. Але якщо хтось із депутатів помітить, напевно, будуть щось думати", - розповіли в апараті Ради.
Читайте: Експерти відповіли на головні питання про декомунізацію в Україні
Як раніше повідомляв "Обозреватель", український історик пояснив, у чому небезпека законів про декомунізацію.