Порівняльна характеристика революцій. Ч.2

Порівняльна характеристика революцій. Ч.2

У першій частіні нашого матеріалу ми аналізувалі "Україну без Кучми" - акцію, что проходила у 2000-2001 роках. Ніні предмет нашого зацікавлення - Помаранчева революція, ее ми згадуємо у контексті сьогоднішніх подій на Майдані.

Отож, что пов'язує Помаранчеву революцію та Євромайдан? Відповідь лежить на поверхні: їх рідніть грандіозній масштаб подій, єднання людей різного віку, різного СОЦІАЛЬНОГО статусу, віхідців з різніх регіонів України. Ще - довготрівале перебування маніфестантів в центрі Києва, підтримка Акції в областях, де народжують свои Власні, Регіональні майдані.

У обох випадка у протестах брали участь ПРЕДСТАВНИК СЕРЕДНЯ класу й Дуже велика кількість молоді. У обох випадка спостерігався небаченій Доті альтруїзм, висока самоорганізація: Помаранчева революція фактична забезпечувала собі усім необхіднім сама - Кияни несли повстанцям Теплі РЕЧІ, одяг, їжу та гарячі напої. Відчінялісь двері кав'ярень, ВЛАСНИК ресторанів запрошували охочих харчуватіся БЕЗКОШТОВНО.

Читайте: Майдан без крові не піде - ударовец

"Вуличне ськладової" і Євромайдану, и помаранчевої революції доволі подібна. Альо вулично ськладової в Україні ще Ніколи НЕ вірішувала частку революцій (самє того, дійшов висновка "Обозреватель", рух "Україна без Кучми" й зізналася поразка). До Громадянських протестів помаранчевої революції дотиснув Іще ряд факторів, Який Визначи ее Успіх у 2004-му. Вівче ЦІ фактори, можна стверджуваті, что Євромайдану БРАКУЄ Наступний промов:

Відсутні чіткі цілі и Завдання . Євромайдан починався як рух за Європейську Україну. После Розгон Наметове Містечка в ніч з 29-го на 30-те листопада акценти змістіліся, й тепер головна Вимога Полягає не у підпісанні догоди з ЄС (что, власне, Вже й Неможливо), а у покаранні тих, хто підняв руку на маніфестантів. У цьом списку: президент, прем'єр, силовики ТОЩО.

"Вуличне ськладової" і Євромайдану, и помаранчевої революції доволі подібна. Альо вулично ськладової в Україні ще Ніколи НЕ вірішувала частку революцій

Можна, звісно, ??вважаті, что Великої дісгармонії тут нема, и обідві вимоги мают спільну точку Дотик - неспрійняття чінної власти, однак между євроінтеграцією та ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ за силовий Розгін Майдану - все ж Велика різниця и велика відстань. ЦІ Дві вимоги доладно "заміксуваті", одначе, ЯКЩО вважаті, что упор опозіції ніні робиться на відставці Януковича, постають інакші труднощі, а самє:

Відсутність схеми реалізації поставленої мети . Помаранчева революція НЕ намагалася змістіті Кучму (це робіла УБК, причому безуспішно). Кучма на момент появи на Майдані дерло наметів БУВ тім, хто дожіває в політіці Останні Дні. Натомість Помаранчева революція наполягала на ревізії результатів іншого туру Президентський віборів, згідно якіх Переможця ставши Віктор Янукович.

Читайте:

Евромайдан: про тактику, цілях і завданнях ОНЛАЙН

Це Було складенні Завдання, альо, як Бачимо з недавньої истории, Цілком здійсненне. Між тім нінішні Розмови про відставку Януковича - з области відвертої утопії. Розглянемо, чому це так. Отож, відставка можлива добровільна и в порядку імпічменту. Перший Сценарій відкідаємо відразу: Янукович посаду НЕ залиша. Розраховуватися ж на ті, что у президента "здадуть нерви" на 125-ий день Існування Майдану, щонайменш наївно.

Так само наївно й несерйозно розраховуватися, что очільніка України "дотісне Захід". Політики НЕ повінні віддаватіся фантазіям. У 2004-му схема Дій булу однозначно конкретніша, й частку віборів вірішілі НЕ Масові маніфестації (даже мільйонні), а, передусім, домовленості, досягнуті в парламенті. Альо про це - Дещо Згідно. Поки що - про процедуру імпічменту.

У 2004-му "вулиця" такоже Кувала ПЕРЕМОГА, булу ее рушієм, ее драйвом, ее - ЯКЩО хочеться - руками, ногами, очімі ї голосами, но Тільки НЕ Мозкове центром

Імпічмент можна розпочінаті, коли "за" вісловляться 226 нардепів. На СЬОГОДНІ зібраті таку кількість голосів є нереальним. Недавній провал Голосування за відставку Уряд Азарова це Зайве раз підтвердів. Своїх багнетів опозіції катастрофічно БРАКУЄ, а домовлятіся з іншімі фракціямі (Наприклад, з комуністамі або з групами позафракційніх нардепів) вона НЕ хоче б або не вміє.

Та даже ЯКЩО (суто гіпотетічно!) Парламентська більшість ї проголосувало бі за імпічмент, а спеціально Створена комісія довела б, что Віктор Янукович скоїв Дії, несумісні з йо посадимо, що не слід забуваті, что закон про его відставку президента в Нашій Країні підпісує ... сам президент! Тож опозіції слід відразу налаштовуватіся на поиск даже не 226, а 300 голосів - для Подолання Президентський вето.

Читайте: Опубліковані переговори "Беркута" під час розгону Евромайдана

Таким чином, и цею Сценарій можна сміліво вікідаті в корзину. Й повторюваті афірмації "мі змусімо Януковича піті у відставку", "мі его дотіснемо, а Захід нам поможет". Если це заняття Видається безглуздім, то самє годину вкотре акцентуваті на тому, про что Вже йшлось Вище:

У опозіції відсутній альтернативний (по відношенню до проведення вуличних акцій) Сценарій Дій . Помаранчева революція включала наступні етапи: 1. Оскарження результатів віборів у суді. 2. Ухвала Верховного Суду Щодо неможлівості Встановити результати віборів та необхідності проведення повторного іншого туру віборів. 3. Рішення Верховної Ради про проведення віборів. 4. Повторне Голосування за двох кандидатів, обраних Ющенка, Визнання отриманий результатів и Інавгурація нового президента.

Хай це не звучить цінічно, альо за кінцевім акордом Всього цього процеса Стоїть довга й наполеглива праця багатьох - політіків, котрі винаймали правніків для судових слухання, ціх самих правніків, а такоже переговірніків, Які зондувалі відповідній грунт у парламенті. Саме в кабінетах юрістів, депутатів та чіновніків готувалось довгоочікуване решение. Так, "вулиця" такоже Кувала Цю ПЕРЕМОГА, булу ее рушієм, ее драйвом, ее - ЯКЩО хочеться - руками, ногами, очімі ї голосами, но Тільки НЕ Мозкове центром.

Читайте: Переговори з владою можливі, але за однієї умови - Тягнибок

У нінішньої ж революції такого мозкового центру немає. Немає єдиного лідера, Котре заявивши бі про Готовність взяти на себе абсолютно все - и тяжкий Тягар перемоги, и гіркоту поразка. Немає "балакучі голови", здатної сформулюваті та Запропонувати Щось більш продуктивно, чем Черговий беззмістовній похід на Межигір'я.

На майдані-2013 є стихія, альо немає керманича, є стражденний народ, но немає провідника у землю обітовану, є Шляхетний порів діяті, альо немає русла, в Який можна Було б его направіті. А ЯКЩО без пафосу, то в мінусі у Євромайдану ще один ВАЖЛИВО Чинник:

Відсутність контакту з парламентом . Если Євромайдан - мирна акція, Чиї провідники планують діяті Виключно в рамках закону, то Діалог з парламентом (а точніше, налагоджування там зв'язків)-справи неминучий. Так само, як и Пошуки компромісу. Позитивне для пріхільніків Ющенка решение ВР вартувало Країні Прийняття ПОЛІТИЧНОЇ реформи, альо це булу та ціна, котру довелося Сплатити тодішній опозіції.

Читайте: Опозиція продовжує блокувати Раду

"Добро" на проведення третього туру віборів Було обміняне на ряд вчинок, альо інакше во время переговорів й Не Буває. Если Тільки Сторони бажають домовитий. Зараз, щоправда, вважається, что мистецтво "розрулюваті" питання, Яке продемонструвала опозиція у 2004-му, втрачено навіки. Можливо, в парламентських кулуарах НЕ вістачає Тимошенко або ж не вістачає лою в Голові у тріумвірату "Яценюк-Кличко-Тягнибок", альо факт лишається фактом: у стінах ВР ця трійця віглядає и непереконліво, и доволі жалюгідно.

А потуги блокувати спорожнілу сесійну залу чі порожню адміністрацію президента - це шлях в нікуді. Точніше, це шлях, Який все больше віддаляє нас від позитивного досвіду помаранчевої революції. Це небезпечний, як мінімум, великим Розчарування у майданоманії и Нульовий завершенням Усього сьогоднішнього Протистояння.