Україна є однією з найважливіших країн для енергобезпеки в Європі, а сама енергобезпеку стала один ряд з проблемами кібер-атак і тероризму. Про це йшлося на минулій у Києві конференції НАТО.

Відео дня

Для НАТО енергобезпеку стала в один ряд з проблемами кібер-атак і тероризму, а тому Україна відіграє і відіграватиме надалі важливу роль в системі енергобезпеки Європи. Про це заявили європейські експерти на міжнародній конференції "НАТО і партнери: нові виклики безпеки" в Києві 26-27 вересня. У форумі взяли участь більше ста експертів з країн Європи, СНД та Азії. Конференція продемонструвала, що кібер-атаки в енергосфері, а також незахищеність транзитних шляхів енергоносіїв викликають все більшу стурбованість НАТО і змушують шукати нові форми співпраці з країнами-партнерами Альянсу для пошуку відповідей на ці виклики, передає Німецька хвиля .

НАТО закликає до посилення партнерства

"Незахищеність транзитних шляхів викликає стурбованість незалежно від того, є та чи інша країна виробником, транзитером або просто енергоспоживачів", - заявив на конференції в Києві заступник генсека НАТО з нових викликів безпеці Габор Іклоді. Він закликав розробити систему засобів попередження терористичних і кібер-атак на енергетичні об'єкти, а також систему обміну інформацією на європейському континенті. "Це означає, що ми повинні налагодити сильне ефективне партнерство, оскільки ніхто не може впоратися з цими погрозами самостійно", - сказав представник НАТО.

Газова ціна як фактор напруги

Одним з організаторів київської конференції НАТО виступила Литва, в столиці якої під егідою НАТО нещодавно був створений Центр енергетичної безпеки. Посол з енергетичної та транспортної політики МЗС Литви Вітаускас Наудужас серед інших проблем європейської енергобезпеки назвав надмірну залежність європейських країн від ціни поставляється російським "Газпромом" газу. Це, як сказав дипломат, є "причиною підвищення напруги в цій сфері".

Наудужас закликав до встановлення міжнародних правил формування ціни на газ. В інтерв'ю DW він назвав Україну "критично важливою для Європи" країною-транзитером енергоносіїв та закликав Київ проявити більше ініціативи з попередження перебоїв транзиту газу в зимовий час. Водночас, Наудужас визнав, що "інтереси споживачів ЄС, транзитера - України і постачальника - Росії все ще не гармонізовані і не зведені в єдине ціле".

Київ проти обхідних газопроводів

Заступник голови Служби безпеки України Володимир Породько заявив про готовність Києва "підтримати будь-які пропозиції з приводу диверсифікації поставок енергоносіїв на Україну при взаємодії з країнами Європи". Його підтримав представник Ради Нацбезпеки та оборони (РНБО) України Максим Костенко. Він нагадав, що Україна має одну з "найпотужніших у Європі систем підземного зберігання природного газу", до якої входять 15 підземних газосховищ (ПСГ), загальною ємністю 32 мільярди кубометрів. Однак станом на 25 вересня, вони заповнені трохи більше ніж наполовину.

Костенко дав зрозуміти, що Київ негативно ставиться до ініційованого Росією будівництва газопроводів в обхід України. Чиновник вважає, що ефективність української газотранспортної системи (ГТС) отримала підтвердження часом, але її потенціал "використовується не повною мірою".