Луценко починає і ...?

Діючі міліціонери, а також правоохоронці з приставкою "екс", збирають кошти з тим, щоб відшкодувати державі збитки від святкування Дня міліції у 2008-2009 роках. Нагадаємо, одним з епізодів кримінальної справи, де в ролі обвинуваченого виступав колишній керівник МВС, стало, незаконне, на думку сторони звинувачення, святкування Дня міліції у вищевказані роки.

У результаті (крім чотирьох років ув'язнення), Феміда в особі судді Вовка, зобов'язала Юрія Луценка відшкодувати збиток у розмірі 643 тис. грн від святкування міліцейського дня. Незабаром після винесення вироку, екс-головний міліціонер країни в інтерв'ю "Коммерсанту" зізнався, що самостійно виплатити зазначену суму він не зможе.

Ініціаторами збору коштів (хльостка, треба сказати ляпас державним мужам і відмінний засіб для репутаційного "відбілювання" пана Луценка) виступили екс-заступники міністра внутрішніх справ - Олександр Ембулатов та Володимир Євдокимов, а також колишні керівники столичного та закарпатського главків МВС - Віталій Ярема і Павло Кононенко.

Про свою ідею колишні керівники міністерства внутрішніх справ розповіли на прес-конференції в середу. Назвавши рахунок МВС в Держказначействі, куди запропоновано переводити гроші, соратники Юрія Луценка, відмовилися розповісти про те, скільки саме коштів вже надійшло. Тим часом, за інформацією "Обозревателя", майже половина з необхідної суми зібрана (трохи більше трьохсот тисяч з 643-х необхідних).

До слова, як розповів нам джерело в МВС, гроші перераховують не тільки колишні, а й чинні співробітники міліції. І роблять вони це не через велику любов до екс-міністра, а на увазі того, що своїм рішенням (про нецільове використання коштів для святкування в Національному палаці "Україна" Дня міліції) слідчі Генпрокуратури, а потім і Феміда, образили всіх силовиків країни. А таких, відзначимо, на сьогоднішній день налічується більше трьохсот тисяч.

А поки люди в погонах збирають гроші, Європейський Суд з Прав Людини намагається відшукати правову істину у "справі Луценка". Давеча Страсбурзький суд розглядав позов адвокатів екс-керівника МВС проти держави Україна. Незаконний арешт і утримання під вартою - ключові пункти, які оскаржить захист колишнього міністра-силовика. Втім, користуючись нагодою, представники пана Луценка розповіли і про жорстоке поводження з ним, і про поганий стан здоров'я колишнього глави МВС. Але головний акцент адвокати Луценка зробили на тому, що кримінальна справа проти їхнього підзахисного, шито виключно політичними білими нитками.

Зокрема, представники позивача впевнені, що обставини арешту Юрія Луценка порушили статті 5 ("Право на свободу та особисту недоторканність") і 6 ("Право на справедливий судовий розгляд") Європейської конвенції про захист прав людини. Крім цього, захист екс-міністра запевняє, що сувора запобіжний захід пояснюється не масштабами ставиться йому злочину, а бажанням перешкодити політичній діяльності екс-міністра. Таким чином, на думку адвокатів Луценка, рішення про його арешт вступає в протиріччя з 18-ю статтею Конвенції, яка забороняє обмеження прав і свобод "для інших цілей, ніж ті, для яких вони були передбачені".

Скаргу захисників пана Луценка розглядає Палата суддів у складі восьми осіб, не рахуючи голови. Справа, зокрема слухають судді Елізабет Фура-Сандстремом (Швеція), Карел Юнгвірт (Чехія), Марк Віллігер (Ліхтенштейн), Енн Пауер-Форді (Ірландія), Анна Юдківська (Україна), Андре Потоки (Франція), Бошян Зупанчіч (Словенія ) і Анжеліка Нюссбергер (ФРН).

Україну з боку держави представляла урядова уповноважена у справах ЄСПЛ, без п'яти хвилин омбудсмен Валерія Лутковська, а також прокурори, які представляли державне обвинувачення у "справі Луценка" - Євген Зінченко та Дмитро Лобань.

У ході свого виступу Валерія Лутковська пояснила, що взяття екс-керівника МВС під варту було виправданим, і дана міра була продиктована прагненням захистити свідків від можливого тиску з боку колишнього міністра. Також уповноважений українського Кабміну запевняла суддів ЄСПЛ, що у кримінальних справах, порушених стосовно екс-глави МВС, не було ознак політичного тиску на нього. "Уряд вважає, що утримання Юрія Луценка під вартою було виправданим", - резюмувала пані Лутковська.

У свою чергу адвокат колишнього міністра Валентина Теличенко заявила: "Ми переконані, що арешт і утримання під вартою заявника впродовж півтора років були мотивовані саме необхідністю усунути його від політичної діяльності та зменшити шанси очолюваної ним опозиційної партії на парламентських виборах".

"Під час розгляду справи в суді по суті жоден зі свідків не вказав на те, що обвинувачений чинив на нього тиск. Водночас майже всі свідки, заявлені стороною обвинувачення, показували, що піддавалися тиску з боку слідчих органів ", - зазначила також пані Теличенко.

Якщо ЄСПЛ знайде в діях судді Вовка і його колег по судовому цеху посягання на статтю 18 Європейської конвенції про захист прав людини, чинної влади доведеться несолодко. Чому? Та тому що і опозиція, і європейське співтовариство (ЄС, ПАРЄ і т.д.) будуть мати в кишені більше ніж солідний козир, що підтверджує наявність політичної складової у кримінальних справах проти вчорашніх високопоставлених чиновників. І крити цей "джокер" мешканцям Печерських пагорбів, як не крути - нічим.

Одна справа, якби жирну крапку в цій скандальній історії поставила вища судова інстанція України. Тут, в залежності від вердикту, можна було б говорити або про чесну та об'єктивної Феміді, або про продажному, кишеньковому суді. Зовсім інше - ставити під сумнів рішення колегії суддів Європейського суду з прав людини. Кидати каміння критики в город ЄСПЛ - собі ж шкодити. Це чудово розуміють і позивачі, і відповідачі гучного процесу "Луценко проти держави Україна".

До слова, українці на сьогоднішній день є одними з лідерів за кількістю поданих до Європейського суду заяв з приводу порушень прав людини. Причина - незадовільна робота вітчизняної судової системи. На даний момент на розгляді ЄСПЛ перебуває близько 11 тисяч справ (!) Проти України, а це приблизно 7,5% від загальної кількості справ ...

"Якщо Європейський суд прийде до висновку, що в ході розгляду тієї чи іншої справи були порушення Конвенції з прав людини, наш національний суд України скасовує вердикт і відбувається перегляд справи. Рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання ", - зазначав у недавньому інтерв'ю "Обозревателю" екс-глава скандально відомого Печерського суду Києва Микола Замковенко. Простіше кажучи, якщо ЄСПЛ ухвалить аргументи захисту Луценка, справа, по суті, "обнулится" і розглядатиметься по новому колу.

Судді ЄСПЛ, вислухавши давеча у відкритому режимі аргументи сторін, продовжать розгляд справи за закритими дверима. Як правило, процес у Страсбурзькому суді з прав людини триває близько року. Про те, що рішення прийнято, повідомляють за тиждень до його оголошення. Навряд чи Страсбург скаже своє слово до жовтневих парламентських виборів. А це означає, що екс-міністр, ймовірно, не зможе безпосередньо брати участь у виборчому марафоні.

Це - з одного боку. З іншого, відчуваючи настрої в ЄСПЛ, вітчизняний апеляційний суд (не чекаючи рішення Європейського суду) може поставити під сумнів вердикт своїх колег з Печерського райсуду столиці. Ймовірна позиція вітчизняного апеляційного суду по справі Луценка поки що залишається невідомою. Однак зі стовідсотковою ймовірністю можна прогнозувати, що ЄСПЛ стане на сторону екс-міністра. Так що Юріїв день, схоже, не за горами ...