"Голос України" опублікував закони про декомунізацію та визнання ОУН-УПА

Офіційна парламентська газета "Голос України" опублікувала закон, яким передбачається заборона пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, а також їх символіки в Україні, а також закон, яким воїнів Організації українських націоналістів та Української повстанської армії визнано борцями за незалежність України.

Закони опубліковані в номері газети за середу, 20 травня, передають Українські новини.

Згідно з перехідними положеннями законів, вони вступають в силу наступного дня після опублікування.

Законом про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного режимів комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим визнаються злочинними і такими що проводили політику державного терору.

Читайте: Кого заборонили законами про декомунізацію: від Жукова до Кучми

"Пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів і їх символіки визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв... тоталітарного режиму і забороняється", - сказано в документі.

Заборона на виготовлення, розповсюдження і публічне використання символіки комуністичного режиму поширюється, зокрема, на сувенірну символіку.

Також забороняється публічне виконання гімнів СРСР, УРСР, інших союзних радянських республік або їх фрагментів на всій території України.

Такі правопорушення будуть каратися обмеженням або позбавленням волі до 5 років з можливою конфіскацією майна, а повторне порушення або його вчинення організованою групою або з використанням ЗМІ - позбавленням волі від 5 до 10 років з можливою конфіскацією майна.

Читайте: Порошенко: настав час остаточно очистити Україну від символів комунізму

При цьому така заборона не поширюється на використання символіки тоталітарних режимів в експозиціях музеїв, тематичних виставках, матеріалах освітнього і наукового характеру.

Заборона використання відповідної символіки не поширюється на документи державних органів та органів місцевого самоврядування, навчальних та наукових закладів, організацій і підприємств, прийнятих або виданих до 1991 року, в експозиціях музеїв, тематичних виставках, у музейному фонді України, а також бібліотечних фондах на різних носіях інформації.

Також заборона не стосується процесу наукової діяльності, у тому числі наукових досліджень та розповсюдження їх результатів.

Заборона не поширюється на оригінали бойових знамен, державних нагород, ювілейних медалей, якими були нагороджені особи до 1991 року і впродовж 1991-2015 років у зв'язку з роковинами Другої світової війни, а також на документи, що підтверджують ці нагородження.

Читайте: Крок у майбутнє: Порошенко покінчив з комунізмом в Україні

Також дана заборона не поширюється на могильні споруди, місця поховань, реконструкції історичних подій, приватні колекції, архівні зібрання та на об'єкти антикварної торгівлі.

Крім того, заборона не поширюється на підручники, матеріали наукового та освітнього характеру, які використовуються в навчальному процесі, предмети мистецтва, створені після набрання чинності даного закону, якщо такі не призводять до пропаганди комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років і націонал-соціалістичного тоталітарного режиму.

Закон передбачає відкритість доступу до архівних документів, зокрема документів колишніх радянських органів державної безпеки, пов'язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні, іншими злочинами, вчиненими представниками комуністичного чи націонал-соціалістичного тоталітарних режимів (а держава забезпечуватиме можливість вивчення та доступ до архівних документів що міститься в них).

Читайте: Український історик пояснив, у чому небезпека законів про декомунізацію

Пропаганда тоталітарного режиму або його символіки, відповідно до закону, є підставою для відмови в реєстрації або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об'єднання громадян, а також друкованого ЗМІ.

У зв'язку з прийняттям цього закону також повинні бути перейменовані об'єкти топоніміки населених пунктів, назви яких включають в себе символіку комуністичного тоталітарного режиму, демонтовані пам'ятники та пам'ятні знаки, присвячені подіям або причетним до організації Голодомору і політичних репресій особам, що обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади і управління СРСР, працівникам органів безпеки.

Законом про визнання воїнів ОУН та УПА борцями за незалежність України визначено перелік органів влади, організацій, структур та формувань, які функціонували в 20-му сторіччі, учасники яких визнаються борцями за незалежність України. Зокрема до цього переліку увійшли ОУН і УПА.

Читайте: Закони по декомунізації, що обурили Кремль, ослаблені не будуть

Крім того, до переліку увійшли: органи влади, військові та інші воєнізовані формування Української народної республіки, Української держави (Гетьманату), Західно-Української народної республіки, Східно-Лемківської і Гуцульської республік, Карпатської України, а також політичні партії та громадські організації, створені під час їхнього існування.

Крім цього, в перелік організацій, члени яких вважаються борцями за незалежність України, увійшли: повстанські та партизанські загони, які боролися за незалежність України в 1917-1930 роках, Українська військова організація, Народно-визвольна революційна організація, Українська народна революційна армія, Українська головна визвольна рада, Антибільшовицький блок народів, Українська Гельсінська група.

Крім того, до переліку увійшов ряд організацій другої половини 20-го сторіччя, організації, створені особами, що зазнали політичних репресій в радянських таборах, Народний Рух України (до 24 серпня 1991 року).

Читайте: У Краматорську по-тихому знесли ще один пам'ятник Леніну

Законом встановлено, що борці за незалежність зіграли головну роль у відновленні української державності, і передбачено, що держава та органи місцевого самоврядування зможуть надавати їм соціальні гарантії, пільги та інші виплати.

Крім того, встановлено, що нагороди борців за незалежність, видані організаціями, в яких вони перебували, визнаються Україною.

Публічне заперечення правомірності боротьби за незалежність України визнається наругою над пам'яттю борців за незалежність, закон встановлює, що подібне наруга є протиправною.

Документ передбачає, що публічне неповажне ставлення до борців за незалежність з боку громадян України або іноземців тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.