Ставки зроблені

Символічне зниження податкового навантаження на фонд оплати праці уряд спробує компенсувати запровадженням електронного реєстру податкових накладних, перевірками великих платників податків і підвищенням ставок акцизів

Відео дня

Для нормального, в міру законослухняного платника податків 2006 складатиметься з незначних розчарувань і ще дрібніших радощів. Збережуться звичні схеми оптимізації оподаткування, посеред бюджетного року може з'явитися єдиний соціальний збір. При цьому масових репресивних заходів з боку ДПАУ не передбачається.

Що змінилося

Політика скасування податкових преференцій і зниження ставок, задекларована урядом ще навесні минулого року, на ділі обернулася безладної скасуванням одних пільг і введенням інших. Так, наприклад, незважаючи на всі зусилля парламентаріїв, майно, внесене до статутного фонду підприємства як і раніше обкладається ПДВ. А ось СЕЗ і ТПР почасти вдалося зберегти статус-кво (постанова КМУ дозволяє оформляти неавальованим векселем усі податкові зобов'язання, що виникають при ввезенні товарів на дані території). Але найбільше пощастило сільгоспвиробникам, які примудрилися не тільки відстояти свої позиції, а й пролобіювати введення нульової ставки ПДВ на операції з постачання молока і м'яса. Крім того, продовжується дія норм закону про ПДВ (п. 11.21, 11.29), згідно з якими сума податку на додану вартість, нарахована аграріями до сплати, спрямовується на дотування матеріально-технічної бази тих же аграріїв.

Зазнавши фіаско в боротьбі за скасування пільг, уряд не відмовився від ідеї зниження ставок обов'язкових платежів, хоча і зробило все можливе, щоб реальний платник податків цього не помітив. Зокрема, відповідно до закону про держбюджет на 2006 рік, розмір пенсійного збору при купівлі-продажу валюти зменшився на 0,2% (з 1,5 до 1,3%). Пенсійні внески, що нараховуються на фонд оплати праці відтепер становлять 31,8% (було 32,3%), також злегка зменшився внесок до фонду безробіття - до 1,3% від ФОП (було 1,6%). При цьому максимальна сума зарплати найманого працівника, з якої утримуються соціальні платежі, збільшуватиметься: з 1 січня 2006 року - до 4830 грн, з 30 вересня - до 4960 грн, з 1 жовтня - до 5050 грн (торік було 4100 грн) . Таким чином, збережеться один зі способів зменшення податкового навантаження на ФОП, коли директор (чи інша посадова особа) оформляє собі зарплату, скажімо в 100 тис. грн, соцвнески платить - у гіршому випадку з 5050 грн, і згодом роздає залишилася після сплати Прибутковий суму в конвертах своїм колегам.

Верховна Рада також наклала табу на стягування прибуткового податку на операції з купівлі-продажу нерухомості - відповідна норма закону про податок на доходи фізосіб не діятиме до кінця року. Відрадно також і те, що не зазнає змін спрощена система оподаткування.

Втім, бізнесу розслаблятися не варто. Ще на стадії бюджетних торгів аграрне і регіональне лобі, вибило збільшення бюджетних витрат на свої потреби за рахунок зменшення сум, виділених на відшкодування ПДВ. Крім того, в державних умах зріє думка збільшити терміни документальних перевірок суб'єктів, що претендують на відшкодування, до двох-трьох місяців. У першу чергу це вдарить по експортерах. Щоб уникнути перевірочних проблем, експерти рекомендують таким підприємствам кооперуватися (зливатися) з "простими" платниками даного податку, щоб зобов'язання з ПДВ від звичайної діяльності перекривалися податковим кредитом, який утворюється при експорті.

Чи то ще буде

Прийнявши закон про держбюджет-2006, парламент сказав "а", але не сказав "б". Справа в тому, що, проштовхуючи свій варіант бюджету, Кабмін розробив законопроект-сателіт, що містить низку податкових інновацій. Виконання поточного бюджету без цих податкових норм, з точки зору Мінфіну, неможливо. Тому велика ймовірність того, що вже в січні парламенту доведеться розглянути даний норматив (законопроект № 8373 від 1 листопада 2005 року).

Документ передбачає введення нової форми звітності платників ПДВ - електронних реєстрів податкових накладних. У планах Мінфіну розробити спеціальну комп'ютерну програму, яка б дозволяла здійснювати такий облік. Це означає, що платники податків будуть змушені окрім звичайних звітів наприкінці кожного податкового періоду подавати до ДПІ інформацію на дискетах. Враховуючи, що далеко не всі суб'єкти господарської діяльності в достатній мірі володіють IT-технологіями, а в глибинці деяких бухгалтерів інакше як дубиною в комп'ютерний рай не заженеш, проблеми почнуться відразу і у всіх. По-перше, неминучі кілометрові черги в інспекціях під час здачі звітності. По-друге, ніхто не знає, як саме працюватиме нова програма. Податківці у разі чого мають намір піти назустріч "некомпьютерізірованним" бухгалтерам і вводити дані в комп'ютер прямо в податковій інспекції, швидше за все, за окрему плату. По-третє, помилки, які при такому підході неминучі, приведуть до неспівпадання звітності контрагентів, що спричинить за собою зустрічні податкові перевірки.

Голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, народний депутат Ксенія Ляпіна сподівається, що депутати не підтримають дану ініціативу Мінфіну. А голова ДПАУ Олександр Кірєєв готовий навіть піти на те, щоб реєстр первинних документів вели не підприємства, а банки. Фактично мова йде про створення віртуальних ПДВ-рахунків. За задумом податківців, банки повинні відстежувати весь ланцюжок переміщення товару і ПДВ. В принципі, якщо втілення в життя цієї ідеї не призведе до подорожчання послуг банків, то нічого страшного для платників податків не відбудеться. Крім того, утворюється при автоматичному обліку ПДВ первинний масив інформації буде настільки величезний (у одного підприємства можуть бути тисячі контрагентів), що проаналізувати його і знайти "витік" ПДВ податківці зможуть лише в ході окремої перевірки, а для цього загальна електронна звітність може бути і не потрібна зовсім.

Серед дрібних капостей законопроекту № 8373 - подальша диференціація марок акцизного збору та збільшення акцизних ставок Зокрема, акциз на пиво повинен вирости на 3 коп., На алкоголь - на 1 грн. Податківці настільки впевнені в тому, що парламент підтримає цю ініціативу, що на одному з семінарів, присвячених оподаткуванню в 2006 році, заступник директора департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПАУ Григорій Синиця говорив про підвищення акцизів мало не як про доконаний факт,

На цьому сюрпризи (в прямому і переносному сенсі) від Верховної Ради в 2006 році не закінчуються. На сьогоднішній день в парламенті припадає пилом два законопроекти, присвячені єдиному податку. Авторство одного з них приписують Мінфіну. Згідно з документом уряд має розробити перелік видів діяльності, за яких можна використовувати спрощену систему оподаткування (в той час як зараз існує перелік видів, при яких не можна працювати на єдиному податку). Яким саме буде остаточний перелік, сьогодні можна тільки гадати, але нічого хорошого підприємцям це не обіцяє. Мінфін планує встановити ставку для платників єдиного податку - юридичних осіб на рівні 600 грн і зобов'язати їх сплачувати всі соцсбори. По суті, це зруйнує спрощену систему. Документ сирий і, ймовірно, вже в цьому півріччі чиновники Мінфіну і ДПАУ встигнуть його переписати. Другий законопроект розробив Держкомпідприємництва. Комітетники пропонують зберегти спрощенку в нинішньому вигляді, злегка підкоригувавши деякі норми. Зокрема, запропоновано збільшити максимальний річний оборот спрощенців до 1,5 млн грн (зараз 1 млн грн), встановити ставку для приватних підприємців-єдиноподатників в 300 грн і зобов'язати оних додатково платити 20% податку за кожного найманого працівника (зараз 50%).

Як би там не було, якщо спрощена система оподаткування та буде реформована, то станеться це не раніше 1 січня 2007 року. Нагадаємо, що згідно чинного законодавства визначення податкових ставок і введення нових податків (не плутати зі зборами, внесками та іншими обов'язковими платежами) мають здійснюватися з початку бюджетного року. А ось єдиний соціальний внесок посеред бюджетного року все-таки може з'явитися. Один із законопроектів передбачає включення всіх соцплатежів в один і відповідне спрощення звітності. Проект підтриманий урядом і пройшов обговорення у профільних комітетах Верховної Ради. Власне, для введення цього платежу необхідно два закони - рамковий і закон, що встановлює ставку платежу (швидше за все, ставка буде диференційована залежно від виду діяльності платника). Так от, законопроекту про ставку єдиного соціального внеску поки немає, хоча Ксенія Ляпіна переконана, що уряд має намір знизити податкове навантаження на фонд оплати праці.

Але, швидше за все, зміни раніше будуть мати характер броунівського руху. Ніяких системних зрушень не відбудеться. Про Податковий кодекс, схоже, забули на найближчі кілька років. З іншого боку, податковий хаос - далеко не найгірша середовище проживання бізнес-спільноти.

На перевірку ставай!

Поширена думка про те, що податкова політика держави зводиться до запровадження тих чи інших правових норм, - небезпечна помилка. В умовах постійно мінливого законодавства в країні, де 50% економіки - сіра (отже, більшість платників у кращому випадку мінімізатори, в гіршому - "злочинці"), реальну політику по відношенню до конкретних підприємств формують районні інспекції, виходячи з настроїв начальства, власних меркантильних інтересів і деяких підзаконних актів.

Цього року таку політику визначатимуть добра вдача більш-менш толерантного до малого і середнього бізнесу пана Кірєєва і наказ ДПАУ "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні" № 441 від 11 жовтня 2005 року. Документ містить основні критерії, за якими в кожному кварталі відбиратимуться платники податків для проведення планових документальних перевірок.

З тексту наказу випливає, що стратегічна мета фіскалів - перевірити якомога більше великих суб'єктів і по можливості не чіпати малий бізнес. Під великими суб'єктами, згідно з Методичними рекомендаціями, слід розуміти підприємства, обсяг валових доходів яких перевищує 200 млн грн (у Дніпропетровській, Донецькій, Харківській областях та Києві), 100 млн грн (у Криму, Волинській, Київській, Запорізькій, Луганській, Львівській, Миколаївській , Одеській і Полтавській областях) і 50 млн грн для інших регіонів. Крім того, під податковим прицілом опиняться основні контрагенти таких підприємств. Головним чином перевіряти будуть платників, чия податкове навантаження (в першу чергу податок на прибуток) не дотягує до 1% від валового доходу. Підозри ревізорів викликають також ті, чий податок на прибуток коливається в межах 1-3% доходу. Традиційно під пильним контролем залишаться платники податків, яким держава заборгувала ПДВ. До податкового план-графік будуть включені ті, кому держава має намір (читай - не має наміру) відшкодувати понад 10 млн грн ПДВ. Втім, у групі ризику всі "невозмещенци". До категорії великих суб'єктів, до яких цього року швидше за все заглянуть ревізори, відносяться і банки, в першу чергу, збиткові.

ДПАУ не залишила без уваги і підозрілих приватних підприємців. До останніх належать фізособи, які отримали за поточний рік дохід понад 10 млн грн, рівень податкового навантаження яких не дотягує до 0,48% річного доходу. Податківці підозрюють також приватників, які мають більше 5 найманих робітників, декларують незначні суми податків, займаються зовнішньоекономічною діяльністю, претендують на відшкодування ПДВ, торгують нерухомістю, цінними паперами, паливно-мастильними матеріалами або зерном, надають юридичні або транспортні послуги і т. д. Також фіскали знаходять дивною ситуацію, коли контрагентом підприемців ля-фізособи є фірма, директор якої - це ж фізособа. Чомусь до категорії підозрілих ДПАУ віднесла і суб'єктів, які проводять концертні та спортивні заходи. У першу чергу з перевіркою податківці нагрянуть до суб'єкта, підпадає відразу під кілька зазначених вище критеріїв (див. також "Кого перевірять у 2006 році").

Таким чином, найбільше не поздоровиться приватнику, який одночасно заробляє на рік більше 10 млн грн, надає юридичні послуги фірмі, де він працює директором і значиться засновником, податків не платить, при цьому претендує на значне відшкодування ПДВ і на додаток засвітився при продажу нерухомості та цінних паперів нерезидентам.

Враховуючи, що таких щасливців не так вже й багато, хочеться вірити, що тотальних податкових зачисток в році, не буде.

"Контракти"