Відео дня
"Березовський викинув кота своєї коханки з 11-го поверху. Тварина загинула"
З самого ранку минулої п'ятниці всі, хто хоч скільки-небудь цікавиться політикою, обговорювали відставку Генерального прокурора Володимира Устинова. Відставка ця готувалася в обстановці найсуворішої таємності, і жоден слух про неї не просочився з кабінетів, де приймалося рішення. Ніхто навіть не припускав, що може послідувати така "рокіровочка". Скільки б не говорилося тепер, що Устинов "сам попросився", пише Микола Романовв газеті " Версія ".
Для початку про "сам попросився". Попередником Володимира Устинова на цій посаді був Юрій Скуратов. Свій пост він покинув після того, як по Центральному телебаченню показали відеозапис, як хтось, схожий на генпрокурора, перекидається в ліжку з двома дівчатками-повіями. Також з'ясувалося, що цей, такий собі, красиво відпочивав у квартирі, орендованій одним відомим російським бізнесменом, та послуги дівчаток теж, мабуть, оплачував цей бізнесмен.
Вибухнув страшний скандал, але Юрій Скуратов, керуючись формальною логікою, що спати чи ні з повіями - особиста справа будь-якого чоловіка, що не має відношення до його посади, у відставку йти відмовився. І все ж, зрештою, він написав заяву "за власним".
У ту пору ходив прекумедний анекдот: переконати Скуратова написати необхідний папір не вийшло навіть у Єльцина, зате з цим впорався нинішній президент Володимир Путін, який був у той час ще тільки директором ФСБ. Саме тоді Борис Єльцин оцінив організаторські таланти Володимира Володимировича і його вміння настояти на своєму, що і стало вирішальним фактором при вирішенні питання з наступником. Так що у Путіна прокурори традиційно "самі просяться".
А взагалі, Володимир Устинов - це ціла історична епоха. Років через 20 веселих вимовлена ??прізвище Устинов буде говорити не менше, ніж зараз прізвище Вишинський.
Звичайно, найголовніше справа, яка сталося під час перебування Володимира Устинова, - це справа ЮКОСа. Прокуратура була мотором гонінь на Ходорковського. До речі, рівно за рік до відставки Устинова, майже день у день, опальному олігархові було винесено вирок.
Найдивовижніше, що з технічної точки зору до прокуратури претензій бути не може. Ходорковський дійсно, як і всі великі бізнесмени, був не в ладах з буквою закону. Але всі знають, що справа Ходорковського була політичним замовленням і сіл він не за якісь смішні податки і приватизацію. Страшний гріх Ходорковського полягав у тому, що він мав особисті політичні амбіції і не погоджувався з очевидністю: президент Путін у Росії - єдиний суддя, єдиний закон, єдина справедливість. Він цього розуміти не бажав, тут-то і знадобився Володимир Устинов.
Ходорковський не єдина його жертва. Боротьба з непокірними олігархами почалася з медіамагната Володимира Гусинського. Генпрокурор послідовно переслідував господаря групи "Міст". Він домігся укладення комерсанта під варту, і в камері смерть переляканий Гусинський підписав відмову від своїх активів на користь "Газпрому". Після цього прокуратура змінила йому запобіжний захід, і Гусинський втік за кордон. Устинова навіть не бентежило, що дана схема більше нагадувала рекетирськими наїзд зразка початку 90-х, але ж він навряд чи вважав себе служителем закону - він був на государевої службі.
Березовський теж чимало зазнав від Володимира Устинова. Генпрокурор доклав титанічних зусиль, щоб витягнути Бориса Абрамовича з Лондона і обрядити в табірний робу. У його виконанні це був сізіфова праця. Розповідають і зовсім анекдотичну історію: зневірившись довести, що Березовського треба депортувати тому, що він злодій, а політика тут ні при чому, Устинов вирішив залучити олігарха за жорстоке поводження з тваринами: мовляв, англійці ставляться до таких речей серйозно. Кажуть, що в Лондон полетів протокол допиту якийсь колишній пасії Бориса Абрамовича, де та пояснювала, що її колишній коханець настільки жорстокий і нестриманий, що одного разу в запалі сварки викинув у вікно її кота. І тварина, впавши з 11-го поверху, загинуло.
Не знаю, чи вірив сам Устинов у всю цю нісенітницю, зібрану його підлеглими, але британські суддівські явно не повірили.
Саме Генпрокурор Устинов заявив, що в Карачаєво-Черкесії та Кабардино-Балкарії розкритий ісламістський змова c метою державного перевороту. Ні місцеве МВС, ні місцева ФСБ, ні республіканські Радбез не знали ні сном ні духом про змовниках, а генпрокурор нате, будь ласка, в ході інспекційної поїздки по Кавказу взяв і розкрив.
Але найголовніше досягнення Володимира Устинова в тому, що він створив колективного Володимира Устинова. Не тільки він сам, а й усі його заступники виходили з того, що влада завжди права, а ті, хто з цією владою в чомусь не згоден або хоча б недостатньо її любить, не праві за визначенням. Заступник Устинова Микола Шепель у своєму програмному інтерв'ю навіть ввів поняття "легальні екстремісти": люди, далекі від кримінальної діяльності, законослухняні, з високим інтелектом, що створюють дошкільні та навчальні заклади з ісламським ухилом, що видають просвітницькі газети, члени громадських організацій та благодійних фондів, учасники правозахисної діяльності ...
Устинівська прокуратура підтримувала скандально-комічне звинувачення письменника Едуарда Лимонова в тому, що він зі своїм "потішним" нацболовскім військом готував козацьке повстання в Казахстані. Лимонов отримав хоч і невеликий, але аж ніяк не умовний термін. Як докази були представлені політико-художні тексти письменника. Тобто при Устинова, як і при Вишинського, стали судити за "вчинення злочину через намір його вчинити".
Мабуть, це і є саме важливе досягнення його прокурорства.