Ба, берізки ростуть. Знати, і тут наша Батьківщина ....

Ба, берізки ростуть. Знати, і тут наша Батьківщина ....

- У чому полягає філософія сьогоднішньої зовнішньої політики Росії?

Відео дня

- Інтереси Росії зрозумілі: ми хочемо, щоб ми жили в розвиненій демократичній країні, щоб жилося нам добре, безпечно, гідно, щоб кордони були непроникні для людей, яких ми не хочемо у себе бачити, і щоб зовнішнє оточення було не тільки сприятливим для нашого спокою, а й для вилучення користі - економічної та соціальної.

Ми розуміємо, що в сьогоднішньому світі існує жорстка конкуренція, що, незважаючи на наївні очікування епохи закінчення холодної війни, фактор сили не пішов з міжнародних відносин. Тому наша обороноздатність повинна підтримуватися на сучасному рівні.

- Але у Росії навіть не сформульовані особливі інтереси на пострадянському просторі. А ми тут головний гравець і це повинні розуміти.

- Це не наша позиція. Нам потрібні по-справжньому, дружні уряду на цьому просторі. Це основне завдання в рамках СНД. Ми тут не монополісти, але монополістом не може бути й будь-яка інша країна.

- Хто у Росії союзники, конкуренти, вороги?

- Реальних ворогів у нас немає. Що стосується потенційних, ми робимо все, щоб їх не було. Конкуренти - багато хто з великих держав. Союзники - учасники Договору про колективну безпеку ОДКБ). У нашу епоху, коли внутрішнє і зовнішнє переплітаються, коли перемішується економіка, політика і геополітика, не завжди виходить чітко й недвозначно відокремити союзника від НЕ союзника.

- ОДКБ - замало, на тлі НАТО.

- Це спрощений підхід. Ми готові надавати режим найбільшого сприяння в різних сферах всім країнам, які готові на основі взаємності чесно і ефективно співпрацювати з нами. Я не думаю, що відсутність списку, крім згаданого ОДКБ, є свідченням ущербності нашої зовнішньої політики.

- Питання про конкурентів. Виходить, що за вплив на пострадянському просторі жорстко конкурують Росія, Євросоюз і США. Ви згодні?

- Згоден, хоча цей список можна доповнити. Якщо ця конкуренція відбувається з метою забезпечити законні і зрозумілі іншим учасникам інтереси, то в цьому нічого страшного немає.

- Існує конкуренція Польщі та Росії з приводу українських подій, з приводу того, що може відбутися в Білорусії.

- Я не думаю, що ми повинні і навряд чи будемо конкурувати з кимось в тому, щоб хтось десь першим змінив політичний режим. Не думаю, що ми повинні конкурувати і з тими, хто веде свою політику під гаслом позбавлення від останніх уламків радянської імперії. Пільги, які ми надаємо колишнім республікам СРСР, а нині суверенним державам, повинні бути адресовані в першу чергу союзникам і країнам, які по-справжньому дружні нам. З іншими треба працювати на основі світових цін. Переконаний, що це було б правильно.

- Але саме твердження, що нинішня Польща є конкурентом Росії на певній частині пострадянського простору, ви не заперечуєте?

- Польща так себе позиціонує, - як зараз модно говорити. Заяви її лідерів свідчать про те, що вони переконані в нашій образі з приводу українських подій і ролі Польщі в них. Я не беруся це коментувати, залишаючи такого роду висловлювання на совісті польського керівництва. Якщо країна хоче зміцнити свій престиж і роль у тому чи іншому регіоні, це природно. Не можна державу позбавляти права на амбітну зовнішню політику.

А гасло на підтримку демократії не може бути оскаржений, все питання знову ж таки в методі. Якщо конкурувати на основі довільних правил, а не чітких норм міжнародного права, то можна скотиться до конфронтації, що загрожує серйозними ризиками.

- Як МЗС визначає Росію: як глобальну державу, як регіональну наддержаву або як державу просто регіональну?

- Нехай інші дають характеристики. Ми працюємо скрізь, де бачимо потенційну політичну та економічну вигоду.

- По-моєму ОБСЄ відноситься до числа реліктів холодної війни? У маленьких країн свої фантомні імперські болі.

- Іноді ми чуємо аргумент: велика країна повинна бути великодушною по відношенню до маленької. Я подібної логіки не припускаю. Великодушність у зовнішній політиці річ навряд чи потрібна і корисна. У зовнішній політиці повинні бути прагматизм, розуміння і повагу взаємних інтересів, реалізованих за допомогою домовленостей.

- А на який термін МЗС Росії виробляє стратегічне прогнозування?

- На такий, на який можна заглядати в майбутнє.

- Питання про Білорусії. У стратегічних інтересах Росії створення єдиної держави. Як ви ставитеся у світлі вже очевидних загроз зміщення Лукашенко за сценарієм "кольорової революції"?

- Я б не став пов'язувати ці два аспекти. Абсолютно згоден з необхідністю реалізації ідеї союзної держави. Базові документи розроблені, по решті є домовленість прискорити роботу. Здійснення цього проекту в інтересах і російського, і білоруського народів. Це жодним чином не обумовлено загрозою зміни режиму в Білорусі, білоруський народ сам визначить свою долю.