Конституційна асамблея відмовилася спростити процедуру імпічменту Президента

Конституційна асамблея (КА) закінчила підготовку проекту концепції реформування основного закону. Автори документа зберегли більшість положень, представлених в початковій редакції проекту. У той же час вони відмовилися від ідеї спростити процедуру імпічменту президента і знизили залежність генпрокурора від Верховної ради. У розпорядженні " Комерсант-Україна "опинився остаточний проект концепції змін до Конституції. Як і в початковій редакції, документ передбачає, що президент отримує монополію на призначення суддів, а Верховна рада - контроль над формуванням Кабінету міністрів. Водночас автори концепції відмовилися від ідеї зобов'язати президента погоджувати з парламентом призначення і звільнення голів Антимонопольного комітету, Фонду держмайна і Національного банку. Верховна рада буде давати згоду лише на призначення голови СБУ, голови Служби зовнішньої розвідки і генерального прокурора (його пропонується призначати на сім років), при цьому парламент втратить право висловлювати йому недовіру.

Читайте:Частина експертів вийшла з Конституційної асамблеї через непідписання асоціації з ЄС

Автори проекту концепції також відмовилися від ідеї спростити процедуру імпічменту президента. Згідно доопрацьованого документом, для того, щоб ініціювати імпічмент, потрібно 226 голосів народних депутатів, як зараз, а не 150, як це пропонувалося в попередньому варіанті концепції. Висунути звинувачення голові держави зможуть 300 народних депутатів з урахуванням висновку Конституційного суду, при цьому автори документа пропонують виключити положення про необхідність висновку Верховного суду у зв'язку з процедурою імпічменту, "оскільки це суперечить принципу неупередженості суду". Проект концепції передбачає суттєве збільшення ролі народовладдя. Розділ чинної Конституції "Вибори. Референдум" пропонується замінити розділом "Народне волевиявлення". Згідно з документом, обмеження на участь у виборах мають встановлюватися виключно на конституційному рівні, вимоги до реєстрації кандидатів і фінансуванню виборів повинні носити "розумний характер", виборче законодавство "не може бути змінено за два роки до виборів". "Це має стати однією з інституційних гарантій стабільності виборчого законодавства ", - йдеться в документі.

Читайте: Кучма вважає Конституційну асамблею безглуздою

Автори також пропонують ввести інститут народної законодавчої ініціативи й інститут народного вето, що дозволяє проводити референдум для скасування прийнятих парламентом законів. Обов'язковому затвердженню на референдумі підлягають також міжнародні угоди України з питань зміни території або входження України в міждержавні об'єднання з делегуванням суверенних прав. Згідно концепції, рішення, прийняте на референдумі, не підлягає додатковому затвердженню в інших органах влади.