На Грушевського воюють не тільки праві

Хто воює на вул. Грушевського? ЗМІ швидко виокремили основну організуючу силу протесту - об'єднання " Правий сектор ", сформований в перші дні Майдану і що стало складовою частиною сил Самооборони. Але хоча організаційно і чисельно серед активних учасників повстання дійсно переважають ультраправі, там є й інші люди.

Насамперед, бої на Грушевського поклали початок нетипового для України альянсу між правими і частиною лівих. Ті, хто приходив на вул. Грушевського, могли бачити на стінах і сіті-лайтах нанесену балончиками символіку анархістів поряд з кельтськими хрестами ультраправих.

Це неймовірне поєднання стало можливим завдяки ухвалення 16 січня "законів про диктатуру" - загроза закручування гайок згуртувала вчорашніх заклятих ворогів. "Якщо закони набудуть чинності - будуть садити всіх, і лівих, і правих - так що нічого дивного", - пояснив автору знайомий анархіст.

Нам вдалося поставити кілька запитань представнику анархістського об'єднання "Народний Набат", яке бере активну участь в зіткненнях на вул. Грушевського.

- Чому ліві вступили в бій, який ведуть між собою ультраправі і поліція, причому вступили на стороні ультраправих?

- Справді так званий "Правий сектор" почав перші радикальні дії на вулиці Грушевського, але зараз у бойових діях беруть участі всі соціальні верстви населення з абсолютно різними політичними поглядами. Ми, рух "Народний Набат", виступаємо не на боці ультраправих! Ми виступаємо на боці українського народу. Адже саме народ зараз реальний двигун революції. Зараз, коли він самоорганізуватися, ні влада ні опозиція не можуть його контролювати. Це вже абсолютно автономний організм, які виступає за свої права. Народний рух є повністю антифашистським адже воно виступає проти фашистських методів Януковича консолідувати владу в своїх руках.

Читайте: На Грушевського поновилися протистояння

- Яка частка лівих, що беруть участь в битві на Грушевського? Яка взагалі "політична демографія" протестувальників? Чи вірно просте ділення на "лівих" і "правих", або там все складніше?

- Ліві зіграли чималу роль у бойових діях на вулиці Грушевського. Але зараз розподіл на лівих і правих попросту некоректно. Повторюся, що зараз більшість все одно складають пересічні громадяни України що не зараховують себе до яких або політичним течіям. Зараз йде війна не за набивання політичних очок. Ні, це вже питання виживання. Адже якщо народний рух не переможе, то в підсумку його репресують так, як ще ніколи не репресували в сучасній Україні.

Багато ліві талдичат нам, що підуть на протест, тільки якщо він буде анархічним і спрямований проти класової нерівності. Але тут же виникає питання: як ви хочете цього домогтися, якщо в такі складні часи відсиджуватися в тилу, в той час, як інші б'ються на передовій?

- На що розраховують ліві учасники протестів, чого бажають досягти, і чи можна досягти цих цілей в союзі з правими?

- Ми розраховуємо на розвиток протестного руху в Україні і на відставку уряду. Цих цілей можна досягти в союзі з правими.

- Які стосунки з правими - чи немає конфліктів?

- У нас пакт про ненапад. Більше того, ми разом стоїмо на барикадах і обговорюємо подальші дії.

- Чи багато ваших постраждало в ході боїв?

- Сильно постраждалих немає.

- Праві являють собою організовану структуру, в якій значну роль відіграє "Тризуб ім. С.Бандери". Організовано чи ліві, які беруть участь у боях на Грушевського, або діють кожен на індивідуальній основі, або ж ситуативно приєдналися до структури правих?

- "Народний Набат" давно вже закликає всіх лівих об'єднуватися в єдиний загін самооборони, але з багатьма діалог не виходить з огляду на те, що у нас перемир'я з ультраправими. Багато ліві відсиджуються вдома в той час, коли руху потрібні хоробрі і віддані солдати! Це зрада лежить на совісті кожного з них, але ми віримо, що чесні з них будуть з нами. Слава Україні! Слава революції!

Слід визнати, що далеко не всі ліваки Києва в захваті від ідеї виступити в союзі з ультраправими проти міліції і влади. По-перше, багато хто стверджує, що хрін редьки не солодший, і праві бойовики нітрохи не краще "Беркута". По-друге, ліві побоюються, що праві, прийшовши до влади, встановлять режим як мінімум не менш авторитарний, ніж режим Януковича, та ще й доповнять його націоналістичними і расистськими елементами.

Читайте: Радикали з "Правого сектора" мріють про роботу в СБУ

Крім того, ліві добре пам'ятають, як ультраправі здійснювали групові напади на лівих і профспілкових активістів, в результаті чого жертви виглядали і відчували себе не краще, ніж Тетяна Чорновол після відомих подій. І хоча зараз руки правих зайняті коктейлями Молотова для "Беркута", ліві не сумніваються в тому, що потім ці руки повернуться до більш звичного заняття.

Деякі ліві, не бажаючи співпрацювати з ультраправими, але й не вважаючи можливим ігнорувати протест, знаходять інші способи участі у подіях на вул. Грушевського. Так, активіст лівого студентської профспілки "Пряма дія" бере участь в роботі медичної бригади, надаючи першу допомогу тим, хто постраждав від гранат і гумових куль. За його словами, робить він це з гуманітарних міркувань.

І проте, головною організуючою силою протестів залишається "Правий сектор", в якому беруть участь організації "Тризуб ім. Степана Бандери", "Патріот України", УНА-УНСО, "Білий Молот" та інші.

"Тризуб" діє в Україні з 1993р. У 2011р. більше 10 членів організації, у тому числі керівники, були заарештовані за різними звинуваченнями - їм інкримінували зберігання зброї, руйнування пам'ятника Сталіну та інші дії.

" Патріот України "- бойова організація Соціал-національної асамблеї. Прославилася завдяки так званій "справі васильківських терористів" - трьох членів організації, яким інкримінували підготовку вибуху пам'ятника Леніну і недавно засудили до тривалих термінів тюремного ув'язнення.

УНА-УНСО - просто УНА-УНСО.

" Білий Молот "- група, що здобула популярність після низки погромів підпільних казино в Києві. Ідеологія їх - український націонал-соціалізм.

Слід зауважити, що ці добре скоординовані групи не змогли б організувати настільки тривалу облогу міліцейського загородження на вул. Грушевського, якби не отримали помітної підтримки з боку співчуваючих киян. наївно було б припускати, що кияни співчувають націонал-соціалістичним ідеям. Можливо, люди попросту зневірилися в ефективності дій офіційної опозиції, і тепер звернули свою увагу на тих, хто наочно і відчутно протистоїть остогидлої влади.