УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

На захід підеш - в Європу прийдеш, на схід звернеш - до МС заблукаєш

На захід підеш - в Європу прийдеш, на схід звернеш - до МС заблукаєш

Поняття зовнішньополітичного вектора в ужиток ввів президент Леонід Кучма. Його наступник Віктор Ющенко активно експлуатував термін. Наступник наступника - Віктор Янукович - декларує прихильність європейському курсу. А Україна, між тим, все так же стоїть на місці. Навіть не просто стоїть на місці, а знаходиться - за висловом того ж Кучми - "між молотом і ковадлом".

Відео дня

З одного боку на нашу країну тисне (причому досить агресивно) Росія, з іншого - очікування роздобути нас в свій клуб не залишає Європа. Безумовно, Україна (як заповідав великий Черчилль) слід керуватися насамперед своїми власними інтересами. У чому ж вони полягають?

У цьому матеріалі ми вирішили підсумувати політичні та економічні плюси і мінуси від вступу України в Євросоюз і від приєднання до російського дітищу - Митного Союзу. Результат роздумів пропонуємо до уваги читачів.

Економічні "ігри" з обома партнерами

Опитані "Обозревателем" аналітики сходяться на думці, що сваритися Україні невигідно ні з Європейським союзом, ні з Митним. Україна, будучи експортно орієнтованою країною, вважає важливими ринками збуту для своєї продукції обидві організації.

На думку деяких аналітиків, з точки зору короткострокової перспективи, для України цікавий вектор Митного союзу, а, з точки зору середньо-і довгострокового періоду, важливіше вектор Європейського союзу. Поки ж Україна приречена на те, щоб грати з обома союзами. Країна, яка 25% свого експорту продає в Європейський Союз, і 30-35% - у Росію, просто не може визначитися однозначно на користь якогось одного партнера, вона повинна грати з обома, відзначають експерти.

Що стосується українського бізнесу, то для нього аналітики бачать практично ті ж плюси і мінуси, що і для економіки в цілому. Соціолог, засновник компанії Research & Branding Group Євген Копатько до ризиків від підписання угоди про Зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС відносить стимулювання появи на українському ринку товару, який може скласти конкуренцію українському товаровиробнику; посилення міграційних потоків із країни; проблеми для українського бізнесу з просуванням до Європи.

"Найбільший ризик на сьогоднішній день, який остаточно не вирішене, це взаємини з Російською Федерацією, наслідків якого ми до кінця ще не прорахували", - зазначив експерт. На його думку, можуть бути і ризики, і можливості для сільського господарства, зокрема, зміна квот щодо поставок сільськогосподарської продукції. За словами Копатька, меншою мірою з'являться можливості для високотехнологічної продукції.

На думку кандидата економічних наук, керуючого партнера компанії "Фінансова студія" Євгенія Невмержицького, захищати капітал краще в правовій державі, якими ні Росія, ні Україна поки не є. Тому практично кожен олігарх має бізнес і в Єврозоні також і з точки зору захисту своїх коштів і додачі бізнесу цивілізованих форм.

Начальник відділу стратегічного розвитку IBI-Rating Ігор Андрусик вважає, що єдиним позитивним фактором для українського бізнесу від підписання угоди про Асоціацію з ЄС стане відкриття безмитного експорту української продукції до країн Європи. За його словами, Асоціація з ЄС, швидше, доставить більше труднощів, ніж принесе вигод на початковому етапі. А саме - зростання конкуренції та збільшення обсягів імпорту європейських товарів призведе до витіснення з ринку українського виробника.

Але в цілому, якщо простежити ідеологію євроінтеграційного процесу, варто відзначити, що його цілі спрямовані на поліпшення якості життя та стимулювання економічного зростання України, вважає Андрусик. Харчової промисловості Асоціація з ЄС невигідна, оскільки їм якраз і доведеться на початковому етапі понести витрати, впроваджуючи нові стандарти виробництва продуктів харчування, які відповідають нормам ЄС, зазначив експерт.

З урахуванням прозвучали в "Обозревателе" думок експертів та учасників ринків, можна виділити такі плюси і мінуси для України від підписання угоди про Асоціацію з Євросоюзом або членства в Митному союзі.

Торговий питання

Торгівля - одне з головних питань євроінтеграційної політики України. З наближенням заповітної дати саміту у Вільнюсі (28-29 листопада. - Прим. Ред.) Все більше дискусій виникає навколо того, які квоти застосує Євросоюз до наших товарів, чи будуть встановлені на експортні машини нечувані мита і т.д.

За словами урядового уповноваженого з питань євроінтеграції Валерія П'ятницького, проблемні місця в переговорах між Україною та ЄС краще називати "торговими негараздами". Серед них, наприклад, питання безмитного ввезення продукції вітчизняного агроринку в країни Євросоюзу.

"У 2012 році ми експортували в ЄС 7,5 млн зерна з митами. Якщо угода буде підписана, то 2 млн тонн з подальшим збільшенням цієї цифри будемо ввозити за квотами. Хто саме з виробників буде мати можливість в'їжджати за такими умовами - вирішить споживач" , - розповів П'ятницький.

Крім зернових, за словами парламентера між Україною та Євросоюзом, після підписання угоди зможемо також мати квоти на безмитне ввезення деяких груп м'ясомолочної продукції, цукру, часнику, соки, деякі види фруктів-овочів та ін

"У багатьох українських виробників харчової продукції є дозволи для експорту в ЄС з міжнародних фітосанітарним нормам, тобто, вони відповідають цим нормам, але не можуть ввозити свою продукцію з нульовим митом, бо не підписано угоду. У такій ситуації зараз перебуває, наприклад, наш мед ", - запевнив П'ятницький.

Ще один торговельний аспект, який здатний вирішити ряд внутрішніх економічних негараздів в Україні - це спрощення візового режиму. Враховуючи, що частина вітчизняного бізнес-капіталу знаходиться, як раз, в ЄС, а, крім цього, наші підприємці бажають розширювати свої партнерські горизонти, - швидке отримання пільгових умов для відкриття "шенгену", безсумнівно, посприяє розвитку українського бізнесу.

Складне питання - це безмитне ввезення європейських авто в Україну. "Угодою передбачено зниження мита до нуля, але це не означає, що сторони не зможуть пред'явити якісь обмежують заходи", - тактовно прокоментував П'ятницький.

В цілому, за словами урядового уповноваженого, від інтеграції в стандарти ЄС Україна отримає:

1. Розвиток агрокомплексу;

2. Зростання ВВП на 1,5%;

3. Стандартизацію;

4. Розвиток турбізнесу;

5. Поліпшення якості товарного виробництва, сфери послуг і т.д.