Антикорупційний суд або палата: в чому суть української дилеми
"... Головне - не інструменти, а переконання в тому, що в українському суспільстві є бажання боротьби з корупцією", - продовжував свою промову президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер на прес-конференції за результатами пленарного засідання саміту Україна-ЄС в Києві 13 липня .
Але цей меседж Юнкера повністю затьмарило інша важлива заява, озвучена за секунди до цього. І вона підвищила градус дискусії, яка розгорнулася в останні два місяці навколо дилеми: "антикорупційний суд чи антикорупційна палата", "антикорупційна палата чи антикорупційний суд".
Що таке антикорупційний суд, що таке антикорупційна палата і який орган все ж повинен вершити антикорупційне правосуддя - розбирався "Обозреватель".
Предмет суперечки
"Ми погоджуємося на створення спеціальної антикорупційної палати в рамках суду. Ми навіть не наполягаємо на створенні окремого антикорупційного суду, а саме палати, яка буде присвячена боротьбі з корупцією", - заявив Юнкер, чим викликав обурення у громадських активістів з "антикорупційного пулу", які понад рік ратували за створення окремого антикорупційного суду.
"Керівництво ЄС на 180 градусів змінило свою позицію", "Юнкер щось не зрозумів" і навіть "Адміністрація президента зманіпульовала думкою європейських партнерів" - обурювався керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Читайте: У США звинуватили Шабуніна і Ко в витратах американських грошей на нерухомість
Категорично проти створення антикорупційних палат замість антикорупційного суду виступила і Transparency International.
Не упустили можливість прокоментувати подію також і в Національному антикорупційному бюро України. "Юнкера цілеспрямовано дезінформували", - заявили там. У НАБУ наполягають, що "альтернативи створенню окремого антикорупційного суду поки немає".
"Створення антикорупційних палат не тільки не вирішить проблему відсутності вироків по топ-корупціонерам, але і поглибить її", - гіперболізують в бюро.
Проте генпрокурор Юрій Луценко був задоволений. "Ми отримали обнадійливий сигнал. Ми можемо припинити дебати і діяти за узгодженим з нашими західними партнерами шляху", - заявив він.
Луценко був одним з перших, хто з кінця травня цього року просував ініціативу зі створення антикорупційних палат всередині існуючих судів. Аргумент генпрокурора: палату можна створити за півроку, в той час як на створення суду підуть роки.
Вперше про створення Вищого антикорупційного суду заговорили ще в червні минулого року, коли Верховна Рада приймала закон "Про судоустрій і статус суддів" та зміни до Конституції в частині правосуддя . Створення антикорупційного суду було однією зі складових комплексної судової реформи і безпосередньо прописано в законі "Про судоустрій і статус суддів".
Однак для його створення потрібен окремий профільний закон про Антикорупційний суд, якого на той час ще прописано не було. Форсували процес створення нового антикорупційного судового органу європейські партнери і МВФ, які періодично нагадували про необхідність більш рішучої боротьби з корупцією. А також громадські активісти та депутати-антикорупціонери, які не втомлювалися дорікати владі в саботажі боротьби з корупцією.
Чи з'явився в кінці кінців законопроект? Так, і навіть два! Або - поки два. Один - про антикорупційний суд, який був зареєстрований в парламенті 1 лютого 2017 року. І другий - зареєстрований пізніше, 31 травня 2017 року - про антикорупційні колегії і палати при судах.
Антикорупційний суд: автономія, апеляція на розсуд, високі зарплати і охорона
Законопроект №6011 "Про антикорупційний суд" був поданий частиною групи "єврооптимістів", які і виступають головними лобістами створення антикорупційного суду: - депутатами Єгором Соболєвим, Оксаною Сироїд, Іваном Крульком, Сергієм Лещенком, Світланою Заліщук та Мустафою Найємом.
Законопроектом пропонується створити в рамках комплексної системи антикорупційних судів - Вищий антикорупційний суд (ВАКС), а також Антикорупційну палату Касаційного кримінального суду Верховного суду.
Вищий антикорупційний суд розглядатиме справи, підслідні НАБУ, як суд першої інстанції. Зборами суддів ВАКС створюються палата слідчих суддів, апеляційна палата та інші судові палати.
Антикорупційна палата Касаційного кримінального суду Верховного суду буде займатися переглядом рішень Вищого антикорупційного суду. Таким чином, згідно із законопроектом, виходить, що ВАКС включатиме в себе свою ж власну апеляцію. Плюс ВАКС буде сам вирішувати, чи створювати апеляційну інстанцію для перегляду своїх же рішень, чи ні.
Антикорупційний суд, згідно із законопроектом, буде налічувати 70 суддів. Суддями можуть стати громадяни України від 30 до 65 років, які мають вищу юридичну освіту і досвід роботи в суді, прокуратурі, адвокатурі або в науковій сфері не менше 10 років.
Читайте: Однозначно! Мінгареллі заявив про позицію ЄС щодо корупції в Україні
Що також примітно: для нових антикорупційних суддів законопроектом передбачені досить значні зарплати - приблизно 240-300 тис. грн. І до всього іншого - можливість організувати судді і його сім'ї цілодобову охорону та телефони, захищені від прослушки.
Судді в такий суд обиратимуться на конкурсних засадах - конкурсною комісією, в яку по 3 людини делегуються президентом, парламентом і міністром юстиції. Втім, досить суперечливим є формулювання з вимогами до членів конкурсної комісії: "тільки особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, громадський авторитет, а також значний досвід діяльності в сфері запобігання або протидії корупції". Тобто занадто широко і абстрактно.
Більш того, ініціатори законопроекту наполягають, що обрання суддів має відбуватися за участю "іноземних експертів". Як це все реалізувати на практиці - поки також невідомо.
Але що ще істотніше, в чинному законодавстві вже прописано, що відбором всіх суддів повинна займатися Вища кваліфікаційна комісія суддів. І є побоювання, що таким чином антикорупційних суддів виділяють в особливу касту.
Ну і все це, ясна річ, за рахунок держбюджету.
Антикорупційна палата: спеціалізація суддів, колегії та палата при судах
Другий же законопроект ( №6529 ) передбачає створення антикорупційної палати. Його ініціатором став Сергій Алексєєв - колишній адвокат, нардеп від "Блоку Петра Порошенка", заступник голови парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя.
У законопроекті Алексєєва пропонується не створювати новий орган, а ввести антикорупційну спеціалізацію суддів у загальних судах - місцевих і апеляційних. По факту - створити профільні колегії в звичайних судах і палату у Верховному суді (антикорупційну палату Касаційного кримінального суду).
У місцевих судах антикорупційних суддів буде не менше 3, а в апеляційних - не менш 5. У Верховному суді антикорупційне правосуддя буде здійснюватися тією ж антикорупційною палатою.
Відбір спеціалізованих суддів буде проводитися шляхом конкурсного відбору. Щоб стати антикорупційним суддею в місцевому суді потрібно 3 роки пропрацювати суддею або мати 5 років досвіду роботи адвокатом, у науково-правовій сфері, прокурорсько-слідчої діяльності. Антикорупційний суддя апеляційного суду буде обиратися зборами суддів апеляційного суду. Антикорупційні судді апеляції обираються строком на 3 роки і можуть бути переобрані.
Ні особливих зарплат, ні охорони в законопроекті Алексєєва не передбачено.
Точки недотику
Єдиної думки щодо доцільності створення того чи іншого антикорупційного судового інституту немає.
Так, народний депутат і співавтор законопроекту про антикорупційний суд Світлана Заліщук переконана, що законопроект про антикорупційну палату фактично означає просто зміну табличок на дверях. При цьому, як зазначила Заліщук в коментарі "Обозревателю", необхідність саме антикорупційного суду полягає в тому, що він, врешті-решт, стане останньою ланкою в комплексній антикорупційній структурі, яка була створена в Україні.
Перш за все, за словами Заліщук, її законопроект про антикорупційний суд містить механізм прозорого добору суддів з відповідними чіткими конкурсними засадами, з залученням громадськості.
"Найгучніші корупційні справи можуть просто "померти" в інших судах, якщо там просто замінять таблички на "антикорупційний" на дверях в судах загальної юрисдикції. Для того, щоб розслідувати корупційні справи такого рівня, з таким рівнем політичної залученості, впливу, ресурсів, фінансів, нові судді повинні бути з безпрецедентно прозорою і відмінною репутацією. Наш закон передбачає набір таких суддів ", - розповіла "Обозревателю" депутат.
Читайте: "Наїхати" на Луценка: з'явилося відео таємної зустрічі головних антикорупціонерів України
Крім того, створення окремого антикорупційного суду, вважає Заліщук, необхідно для того, щоб судді цього суду могли отримати достатній ресурс часу і не були завантаженими іншими справами.
Ще один аргумент депутата на користь окремого антикорупційного суду - запобігання витоку інформації. За словами Заліщук, створення нового незалежного суду дозволить створити відповідний апарат, який буде працювати на загальну ефективність і репутацію суду. В такому випадку витік будь-якої інформації, підігравання в інтересах тих чи інших фігурантів справ стане неможливим, вважає депутат.
"Законопроектом передбачена досить висока заробітна плата для суддів, що стане по суті заохоченням для них бути чесними і працювати в інтересах суспільства", - додала депутат.
При цьому Заліщук погоджується, що, дійсно, створити колегії і палату простіше і швидше. "Але ж ми орієнтуємося не на час, а на результат", - зазначила депутат.
У той же час відомий бізнесмен і громадський діяч Карл Волох в бесіді з "Обозревателем" повідомив, що не бачить сенсу в створенні такого суду.
"Я не бачу результатів серйозної роботи нових антикорупційних органів. Я не бачу, що НАБУ, при всіх його перевагах у вигляді оснащення, високих зарплат, своєю винятковою підслідністю, працює більш ефективно, ніж звичайна прокуратура або поліція. Якщо дивитися в цифрах - скільки вони повернули в бюджет грошей, наприклад - то це дуже смішні цифри. Це стосується і САП, і НАЗК, і нового Агентства з повернення та управління активами. Не те, що я беруся їх критикувати, а вони ще не почали толком працювати. А я кажу про те, що настворювали дуже багато всього - толку поки що не видно ніякого ", - вважає Волох.
Слід уточнити, що недавно на офіційному сайті НАБУ прес-служба розмістила короткий звіт про роботу відомства. Так, станом на 30 червня 2017 року від моменту запуску НАБУ направило до суду лише 75 справ.
"І заради цього варто створювати окремий спеціалізований антикорупційний суд?" - з обуренням говорить Волох.
Також, виходячи з офіційних даних від НАБУ, з моменту початку роботи бюро судові вироки винесені лише в 18 справах з 75. І більшість з них - угоди про визнання вини з другорядними учасниками корупційних схем в обмін на свідчення і / або компенсації збитку, заподіяного державі.
У Національному антикорупційному бюро наполягають: така незначна кількість вироків пов'язана з тим, що є нестача суддів, судді беруть відводи, повертають матеріали на доопрацювання. І тому, кажуть в НАБУ, потрібно створити окремий антикорупційний суд - тобто спеціальний суд, який розглядатиме виключно справи від НАБУ.
Читайте: Шкода нікого не садять! У соцмережах висміяли відеозвіт НАБУ про свої досягнення
У цьому контексті деякі співрозмовники "Обозревателя" зазначають, що кількість вироків залежить не стільки від суддів чи структури судового органу, як від якості спрямованих матеріалів у справі. Не станемо оцінювати якість матеріалів від НАБУ, але сама частка переданих матеріалів ну дуже вже мала. І з такими успіхами, якщо буде створений окремий суд з 70 осіб, де ймовірність того, що вони просто не будуть відсиджуватися, протираючи мантії?
Тим більше, що прецеденти вже були. Наприклад, створений антикорупційний суд у Словаччині продемонстрував свою неефективність, у нього практично не було роботи. У підсумку туди почали направляти справи за іншими видами правопорушень.
"Просто в результаті ми можемо отримати ще одну напівмертву організацію. Тоді, коли інші суди просто завалені справами і недоукомплектовані", - коментує Волох.
Крім того, розповідає він, оскільки суддів антикорупційного суду буде дуже мало (нагадаємо, законопроектом їх передбачено всього лише 70), то вони якраз і будуть в зоні найбільшого корупційного ризику.
На його переконання, сформувати палату суддів набагато простіше.
"Я думаю, що абсолютно достатньо працювати в рамках теперішньої системи. Так, це будуть ті самі судді, які перейдуть на спеціалізацію за корупційними процесам, пройдуть додаткові перевірки, щоб там працювали люди з бездоганною репутацією, пройдуть переатестацію. Але при цьому досить створити антикорупційну палату в рамках звичайного суду і вона абсолютно здатна дати той результат, який ми очікуємо від антикорупційного суду ", - зазначив Волох.
Звучать думки і про те, що Україні й зовсім не потрібен окремий антикорупційний судовий інститут - ні суд, ні палата. Такої думки дотримується адвокат Андрій Циганков . На його переконання, навпаки, повинен бути єдиний суд, в який звертаються і прокуратура, і слідчі, і звичайні громадяни. А ось уже при внутрішньому розподілі справа потрапляє до фахівця в сфері цивільного права, кримінального права, адміністративного права.
Як зазначив адвокат в коментарі "Обозревателю", перш ніж створювати спеціальну антикорупційну судову структуру, потрібно вирішити цілий ряд інших більш масштабних проблем судової системи в цілому. Це і умови роботи суддів, рівень їх зарплат, баланс міри покарання за корупційні злочини. Для всіх тих, хто реалізують владу, на думку Циганкова, в Кримінальному кодексі повинна бути спеціальна норма покарання - вища міра.
Форма формою, головне - зміст, вважає нардеп, автор законопроекту про так звану антикорупційну палату Сергій Алексєєв . У коментарі "Обозревателю" депутат роз'яснив, що не виступає конкретно за палату або за суд, а виступає за антикорупційний судовий інститут в будь-якому вигляді, який би відповідав Конституції.
За оцінкою Алексєєва, законопроект про антикорупційний суд, який зареєстрований на сьогодні в парламенті, є антиконституційним. Оскільки, по-перше, там порушена інстанційність.
"Цим законопроектом створюється вищий антикорупційний суд, який розглядає справи по першій і другій (апеляційній) інстанції. Як може бути неупереджений розгляд апеляційною інстанцією, коли судді обох інстанцій сидять в сусідніх кабінетах? Це корпоративність і це неправильно. У судовій системі повинні бути чітко розмежовані інстанції ", - пояснює він.
У той же час в законопроекті про антикорупційний суд пропонується, щоб тільки збори суддів антикорупційного суду приймали рішення про притягнення до відповідальності судді або про дозвіл Вищій раді правосуддя притягати до відповідальності суддю. Це також корпоративність, каже депутат.
"Ми не можемо робити окрему касту суддів. Це говорили і в Раді Європі, і у Венеціанській комісії", - зазначає Алексєєв.
Читайте: Історичний момент: Порошенко підписав закон про Конституційний суд
Ще одна проблема законопроекту - в повній автономності нового суду, що суперечить Конституції. Хоч і формально, каже депутат, цим законопроектом створюється палата у Верховному суді, але члени цієї палати не входять до складу пленуму і до складу Великої палати ВС. Це означає, що рішення так званої палати антикорупційного суду неможливо буде оскаржити у Великій палаті. А, згідно з Конституцією, Велика палата ВС і є останньою інстанцією судової гілки і вона формує практику судових рішень. Це буде відсутнє.
Крім того, проблема і в відсутності чітких критеріїв відбору суддів, вважає депутат. Також законопроектом передбачена особлива процедура відбору, відмінна від критеріїв відбору в законі "Про судоустрій і статус суддів" (який на початку червня 2016 дав старт судовій реформі) і Конституції.
До того ж, за законодавством, суб'єктом внесення законопроекту про створення або ліквідації судів може бути тільки президент, хоч і це формальність.
Що стосується запропонованого ним проекту закону про антикорупційні колегії і палати при судах, то, за словами депутата, такі інститути (колегії і палата) будуть абсолютно посильними для бюджету. Створити колегії і палату все ж простіше, ніж антикорупційний суд, зазначає Алексєєв. У той же час він акцентує, що не проти антикорупційного суду і навіть готовий відкликати свій законопроект і переписати на суд.
Ще один цікавий момент. Кілька днів по тому після заяви Юнкера про антикорупційну палату ЗМІ облетіла новина, що і в МВФ нібито теж погодилися на компромісне створення палат замість суду. Депутат Сергій Алексєєв в бесіді з "Обозревателем" також підтвердив, що в МВФ пішли на компроміс, хоч і спочатку були налаштовані скептично.
"Уважно розглянувши законопроект про палату, позиція змінилася. Оскільки він повністю конституційний і ним фактично пропонується створення того ж антикорупційного суду", - розповів депутат.
Зараз, як повідомив Алексєєв, обидва законопроекти - про антикорупційний суд та антикорупційну палату - вже близько місяця перебувають на розгляді у Венеціанській комісії. В цілому розгляд триває 2-3 місяці. Тому, ймовірно, через місяць, коли буде вердикт комісії і кінець парламентських канікул, депутати грунтовно візьмуться за законопроекти про антикорупційний суд та антикорупційну палату і, врешті-решт, поставлять крапку в цій дилемі.