Блог | Як погасити в собі внутрішній конфлікт

Взагалі-то будь-який конфлікт – збройний, сімейний чи правовий – може мати різні наслідки для внутрішнього світу окремої людини. І, напевно, кожен знає, що є люди які отримують справжнє задоволення від постійного протистояння з кимось, або чимось. Недарма ж кажуть: "Кому війна, а кому мати рідна". Але є такий варіант конфлікту, при якому навіть самі завзяті прихильники різних війн та сутичок починають відчувати себе невпевнено, а іноді просто жахливо. І тут, звісно, я маю на увазі внутрішні розбірки та непорозуміння з собою, які можуть викликати хронічно дратівливий стан, а у крайніх випадках, важку депресію. Отже, що таке взагалі "внутрішній конфлікт"? Це деструктивний емоційний стан людини, при якому загострюються негативні внутрішні протиріччя, притаманні даній особистості. Аякі ж саме симптоми свідчать про наявність внутрішнього конфлікту, та на яких рівнях особистості вони виникають? Підемо по порядку:

1) Когнітивний рівень. Все починається з того, що у людини виникають труднощі при прийнятті певних рішень, або коли треба обрати щось одне з кількох варіантів. А це вже, свідчить про сумніви у власних мотивах, цілях та прагненнях. Що, в свою чергу, переносить цю невпевненість на рівень емоцій.

2) Емоційний рівень. На цьому рівні, відповідно виникає постійне психоемоційне напруження, та стрес. Яке через знервований стан, та хронічне погіршення настрою може негативно впливати на сферу спілкування людини з іншими, тобто на її поведінку.

3) Поведінковий рівень. Коли внутрішнє роздратування та стрес починають відбиватися на стосунках з оточуючими, це вже призводить не лише до погіршення відносин з іншими людьми, але і здатно викликати у самої людини незадоволення собою (зниження власної самооцінки), та відповідно, може негативно позначатися на її професійній діяльності, та почутті задоволення від власної праці. А ще одним негативним симптомом у такому разі може стати хронічна "уникаюча поведінка" особистості.

Оскільки усі внутрішні конфлікти в людині, більшою або меншою мірою пов’язані з її ціннісно-мотиваційною сферою (куди входить її власна оцінка свого потенціалу, та ті соціальні норми на які вона орієнтується), я можу перерахувати основні типи таких внутрішніх протиріч:

1. Між двома вогнями. Цей тип конфлікту виникає коли людині дуже важко обрати один з двох варіантів поведінки. Наведу такий приклад: якщо людина дізналась, що хтось з її рідних чи близьких вчинив злочин, то їй що робити – піти та розповісти про це у відповідні органи, і відчувати себе зрадником, чи промовчати, та залишити це на власній совісті?

2. Хочу, але боюся прийняти рішення. Це дуже розповсюджена історія, коли, наприклад, чоловік хоче зайнятися якимось видом бойового мистецтва, але приховує від усіх свою невпевненість та страх сильного фізичного болю. Чи, скажемо, жінка все ні як не може розірвати стосунки з чоловіком, які чимось її не влаштовують, постійно наштовхуючись на думки, що можливо він ще виправиться, а якщо піду від нього, настане самотність, душевний біль, та страх взагалі вже більше нікого собі не знайти. Іноді, в ситуаціях коли такі стосунки дуже болісні, але при цьому ще і дуже емоційні, можна легко почути відомий вираз: "Ненавиджу і люблю водночас", що ще більше додає внутрішніх протиріч.

3. Перехрестя. Тут людині, особливо ще молодій, буває дуже важко вирішити куди само їй треба рухатися, та як це робити: полишити зону власного комфорту і йти за чиїмось прикладом, чи залишатися собою, та жити, так би мовити у власне задоволення. Або намагатися обов’язково втілити у життя усі свої бажання, та наміри (чому, іноді, заважають об’єктивні обставини, нездоланної сили), чи змиритися з тим, що в тебе вже є, але в глибині душі відчувати себе невдахою. До речі, іноді такий тип конфлікту є, за своєю суттю, конструктивним, та може мати позитивні наслідки, але це лише за умови що людина зможе прийняти для себе таке рішення, яке дозволить їй піти шляхом гармонійного розвитку власної особистості.

Звісно, що різновидів внутрішніх конфліктів значно більше ніж я навів, бо їх складно усі прорахувати, але можна надати чіткій план дій по їх вирішенню. Тільки спочатку, продовжуючи цю тему, треба сказати про те, що особливо сприяє виникненню таких конфліктів у внутрішньому світі особистості, а це, на перший погляд, дуже гарні людські якості:

• відносно високий рівень інтелекту, та звичка все аналізувати і пояснювати, перш за все собі;

• високо розвинені ціннісні та моральні орієнтири (саме таких людей, з будь якого приводу починає "мучать совість", і вони дуже прискіпливі до обов’язкового виконання усіх соціальних норм);

• складно збудована архітектура внутрішнього світу (такі люди схильні звичайним, на перший погляд, речам надавати дуже велике значення).

А ось тепер, коли переходиш до роботи з подолання власних внутрішніх протиріч, треба виділити основні, ключові для цього кроки:

1) Зрозуміти ситуацію в який ви опинились, та визначити в чому саме полягають ваші внутрішні протиріччя.

2) Визначити наскільки фактори цього конфлікту справді для вас важливі, і чи не занадто ви драматизуєте цю ситуацію для себе.

3) Визначити справжню, головну причину цього конфлікту.

4) Аналізуючи знайдену причину, найголовніше – зрозуміти, про що свідчить цей конфлікт та які саме рішення з цього приводу вам треба прийняти. Саме прийняти, а не уникнути їх прийняття!

5) Від негативних емоцій (тобто, енергії) треба позбавлятися, або за допомогою активних дій (дуже під’їдуть фізичні вправи), або за допомогою активної праці, і дуже гарно якщо це буде якась творчість. Та навіть спілкування з людьми, які викликають у вас позитивні емоції, може змінити ваш емоційний стан на краще.

6) Чесно порівняйте свої бажання та потреби, з власними можливостями. Є речі в цьому житті які, об’єктивно, для нас недосяжні, і це треба в собі сприймати відверто як існуючий факт.

І не протестувати з цього приводу, а робити зусилля (якщо це потрібно, за допомогою того ж психолога) по відпрацюванню більш гнучкого ставлення до життя.

Підсумовуючи сказане, треба бути чесним, говорячи про те, що внутрішні конфлікти можуть спалахувати в душі будь-якої людини, але найшвидше, та найефективніше їх долають ті, хто добре розуміє прості речі. Наприклад те, що наш світ неідеальний, і кожен з нас також, а тому вже ці обставини заслуговують на наше пробачення; що є речі які просто існують в цьому світі і треба їх сприймати лише як даність; що необхідно розвивати та підтримувати в собі волові якості, бо вони можуть дуже знадобитися не лише для подолання труднощів, але і для зміни власного світосприйняття. Та, можливо, найголовніше – зрозуміти, що навколишній світ зовсім не зобов’язаний відповідати усім нашим бажанням та очікуванням, а одна з ключових наших проблем, це звичка чекати, що наші успіхи якимось чином самі "підуть нам на зустріч". Але на зустріч особистим успіхам, за власною волею, йти можемо лише ми самі, ясно усвідомлюючи, що тільки примирення з багатьма хвилюючими нас моментами, дає нам можливість налагодити стосунки з собою, оточенням та зовнішнім світом. І лише тоді в нашому внутрішньому середовищі зможе запанувати справжня гармонія, яка дасть нам можливість відчути душевний мир та спокій, особливо у наш складний час. Тому саме внутрішньої гармонії я бажаю усім. Та дякую за увагу!