"Наш ворог – Росія, тата можуть убити". Психотерапевти назвали 9 фраз, які не можна говорити дітям про війну
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну торкнулося не лише дорослих, а й дітей. Деякі, крім страшних новин та розмов дорослих, на собі зазнали всього болю бойових дій, втративши близьких і отримавши поранення. Тема війни нашій країні – номер один серед підростаючого покоління. Проте їм потрібно донести її правильно. Спеціалісти радять відповідати на всі запитання чад, але при цьому контролювати себе, щоб не сказати зайвого. Важливо не проговоритися навіть у найгіршому настрої, тому краще вивчити відповіді назубок.
Психотерапевтки Роксана Ящук та Олена Ляшенко навели 9 найпоширеніших фраз, які батьки найчастіше говорять дітям, тим самим руйнуючи їхню психіку. В умовах війни Росії в Україні, коли багато татів і матерів пішли на фронт, вони особливо актуальні, пише "КП в Україні".
"Ти ще малий про таке думати. Не твого розуму справа"
Заборонений плід солодкий, і це істина. Така відповідь лише посилить відчуття тривоги та невизначеності у дитини, яка почне шукати інформацію самостійно.
"Тата можуть убити на війні. Твій тато там, де небезпечно"
Незважаючи на хвилювання дорослих, у будь-якій, навіть найскладнішій ситуації дитина повинна відчувати впевненість. Їм важливо знати, що для сім'ї все закінчиться благополучно. В іншому випадку малюк втратить почуття безпеки, а в характері з'являться такі риси, як недовіра до оточуючих та песимізм.
"Виростеш – теж воюватимеш"
Дитину треба готувати до мирного життя, а не до кривавих боїв. І якщо фраза "Захищати людей у майбутньому" стимулює до сили та сміливості, то "Воювати і мстити", навпаки, руйнує психіку та мораль.
"Ми повинні боротися, щоб перемогти всіх ворогів"
Війна ніколи не була нормальним способом вирішення конфлікту. Дитина не повинна думати, що її батьки підтримують ворожнечу.
"Тебе я ніколи не пущу на війну!"
Ця фраза, особливо для хлопчика, підштовхне його в майбутньому "стати дезертиром та боягузом". Якщо дитина висловлює таку позицію, то краще пояснити їй, що до цього потрібно готуватися: наприклад, займатися спортом чи рятувати тварин.
"Наш ворог – така-то країна, люди такої-то національності"
Не варто прищеплювати страх, підозрілість чи ненависть до країни чи народу. У дорослому житті у дитини можуть виникнути проблеми із представниками різних національностей. Це формулювання розщеплює мораль.
"Ти злякався вибуху, побаченого по телевізору? А солдати не бояться, боягуз"
Тривогу не можна соромити. Дитина має довіряти батькам. Інакше вона замкнеться і переживатиме це почуття в собі, що спровокує розвиток нервових тиків, заїкуватості, енурезу, розлади сну та апетиту.
"Люди сварилися, билися, ось як ти з однокласниками, а потім почали битися один з одним. Ось що буває, якщо не вмієш миритись"
Виховні маневри на прикладі війни викличуть почуття недовіри себе у дитини. Вона може боятися самого себе і стати замкнутою.
"Викинь свій пістолет. Зараз я розповім тобі, що таке справжнє поранення..."
Експертки радять не описувати поранення та наслідки застосування зброї дітям. Уявляючи все це на собі, у них може статися нервовий зрив, адже війна – це велика небезпека.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше лікар і телеведучий Євген Комаровський заявив, що головні помилки батьків, чиї діти постраждали від війни в Україні, це коли дітей намагаються лікувати заспокійливими засобами, коли захищають їх від спілкування з однолітками, а також коли не розмовляють з ними по-дорослому. Він зазначив, що маленькі українці відчувають "своїх дорослих" і стають такими самими.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel. Не ведіться на фейки!