Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? 5 фактів про державний прапор України

Історія українського прапору є невід’ємною частиною нашої державності. Деякі дослідники заявляють що поєднання синього та жовтого кольорів вперше зустрічалося ще на стягах наших предків за часів Київської Русі.

Рівно 30 років тому, 28 січня 1992 року, Верховна Рада затвердила синьо-жовтий стяг державним прапором України, OBOZREVATEL розповідає про цікаві факти походження та трансформації, які пройшов один із головних символів української держави.

Варто зазначити, що синій та жовтий кольори були постійно присутні на прапорах України ще з часів хрещення Русі. Звісно ж, в залежності від епохи, прапор змінювався, але наявність синього та жовтого практично завжди були обов’язковим його атрибутом. Сучасний прапор, такий яким ми його бачимо сьогодні, вперше було піднято ще у червні 1848 року у Львові.

Перший український прапор

За легендами, поєднання цих барв приписують ще трипільцям. Нібито вони використовували їх в своїх ритуалах та символіці у період розквіту їхньої цивілізації з 5500 до 2750 років до н.е.

Проте вперше зафіксоване поєднання цих кольорів було використано Данилою Галицьким у 1256 році – це був герб Львова, який зображував золотого лева на блакитному тлі. Пізніше жовтий на синій використовувалися в офіційній символіці Руського королівства з 14 століття. Кольори стали розповсюдженим атрибутом місцевої знаті та князів.

Король Данило Галицький та герб міста Львів.

Поширеним поєднання цих барв було і за часів козацтва у 18 столітті. Доволі часто запорожці використовували сині стяги оздоблені золотим орнаментом, образами святих або ж відомих козаків.

Всім відома картина Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану", яку він намалював у 1891 році. Проте не всі помічають, що над головами козаків митець зобразив на списах українських воїнів блакитно-жовті та червоно-чорні прапори.

Варто відзначити, що це не було фантазією художника, адже його консультував відомий історик українського козацтва Дмитро Яворницький. Ба більше, саме з його колекції козацької амуніції та атрибутики, Рєпін і змальовував образ запорожців, серед експонатів були також і прапори, які він переніс на картину.

На картині "Козаки пишуть лист турецькому султану" можна побачити кольори українського прапору.

Відсутність червоного кольору

Однією з особливостей, які виділяють Україну серед інших держав зі слов’янським корінням, є відсутність червоного кольору на прапорі. Це ж стосується і національного стягу Боснії. Проте це стосується це лише сучасного варіанту стягу, а червоний колір все ж був присутній і на знаменах запорожців.

До того ж під час боротьби з німецькими та радянськими загарбниками, бійці УПА також йшли у бій з прапорами червоно-чорного кольору. На початку 1940-х років революційне крило Організації українських націоналістів – ОУН (б), яке очолював Степан Бандера, прагнуло відрізнятися від ОУН (м) під проводом Андрія Мельника.

Ветерани УПА використовували обидва стяги.

Тому вони виробили власну символіку – червоно-чорний стяг. Вважається, що чорний колір символізує українську землю, а червоний ‒ пролиту кров борців за незалежність нашої держави. Існує ще одне пояснення подібної символіки: коли на жовто-синій стяг потрапляє кров – барви змінюються на червоно-чорні, що яскраво демонструє жертовність борців за свободу України.

Проте підпільний рух був достатньо децентралізований, тому у 1940-1950-х роках багато бійців УПА просто не знали про наявність цього стягу, і воювали із звичними синьо-жовтими прапорами, якими оздоблювали свої криївки.

Переслідування за український прапор в СРСР

Зараз важко уявити подібне, але раніше навіть за наявність вдома українського прапору можна було опинитися за гратами.

Після окупації України більшовиками та утворення УРСР, Ленін особисто затвердив прапор новоутвореної республіки – повністю червоний, але у верхньому кутку розташовувався синьо-жовтий прапорець.

Звісно, що у 1919 році ці барви прибрали з ідеологічних міркувань і почалися переслідування. Синьо-жовтий стяг опинився під забороною, навіть за його зберігання людей вивозили до Сибіру. Про долю багатьох жертв КДБ, у яких знайшли український прапор, нічого невідомо.

Студенти, які зірвали радянський прапор та почепили національний стяг.

1 травня 1966 року у столиці України сталося нечуване – над будинком Київського інституту народного господарства (нині КНЕУ) замість радянського прапору майорів синьо-жовтий. Його вивісили двоє сміливих студентів – Москаленко та Кукса, які зробили прапор з двох шаликів синього та жовтого кольорів. Обох їх посадили за грати на 3 та 2 роки ув’язнення.

Не менш відомим випадком став акт протесту 27 липня 1976 року в Монреалі під час матчу між СРСР і НДР. Данило Мигаль вибіг на поле у вишиванці, розмахуючи синьо-жовтим прапором, перед тим як його вивела поліція, він навіть встиг станцювати гопака.

Суворі переслідування за використання національної символіки продовжувалися аж до настання перебудови, тоді українські прапори почали з’являтися в громадських місцях. Поступово вони почали майоріти над міськрадами Львова, Рівного, Тернополя та Луцька.

Проте навіть сьогодні українські громадяни стають жертвами переслідувань через наявність національної атрибутики на окупованих територіях. Один із кричущих випадків стався в 2014 році, коли в Донецьку 16-річного Степана Чубенка розстріляли бойовики за те, що в нього на рюкзаку знайшли жовто-блакитну стрічку.

Міф про перевернутий прапор

Побутує думка, нібито прапор УНР, який було затверджено Михайлом Грушевським, був жовто-блакитним, але гетьман Павло Скоропадський його "перевернув". Це досі провокує суперечки серед експертів та істориків щодо того, який колір насправді має розташовуватися вгорі, а який – внизу.

Як розповів доктор історичних наук та голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило, дехто з дослідників переконує, що варіант, де жовтий розташовується зверху необхідно вважати "канонічним", адже його використовували у часи УНР. Хоча насправді це не зовсім відповідає дійсності. Справа у тому, що за часів Грушевського використовувалися обидва варіанти й вони були рівнозначними.

Ліворуч жовто-синя варіація прапору, яку приписують Грушевському, а праворуч – звичний синьо-жовтий варіант стягу, який використовували за Скоропадського.

Така ситуація в історії непоодинока і навіть була зафіксована у сусідній Польщі. У ті часи поляки аналогічно використовували біло-червоні та червоно-білі стяги. Всі дискусії були усунуті лише в 1919 році, коли це питання було вирішено на державному рівні і остаточно був утверджений біло-червоний прапор.

Звісно, що у розмовах та деякій народній творчості побутує вислів саме "жовто-синій" стяг, попри те, що законодавчо прописано саме "синьо-жовтий" варіант. Проте більш близьким до національної ментальності буде офіційний варіант. Більшість дослідників аргументують це тим, що кольори символізують "блакитне небо і жовтий лан пшениці".

Не менш важливо, що в старих київських виданнях навіть не виникало дискусій щодо цього. Порядок кольорів мало турбував громадськість. Більшість сприймала варіант синій – зверху, а жовтий – знизу.

Бійці Української Галицької армії та зібрання в Києві з прапорами України.

Частково міф про жовто-блакитний стяг був розповсюджений ЗМІ, які помилково стверджували, що Грушевський виносив на голосування жовто-блакитний варіант прапору, хоча в протоколах це не зафіксовано. Ба більше, політик виносив на голосування лише проєкти герба та печатки.

Такий же варіант прапору залишився і за гетьманату Павла Скоропадського. Тож перевертання стягу та дискусія про розташування кольорів є скоріше історичним міфом.

Історичні цікавинки

Цікава ситуація відбулася на початку 1992 року, коли під час одного з мистецьких заходів китайська художниця Мао Мао попросила тодішнього президента України Леоніда Кравчука не допустити, щоб на прапорі незалежної України кольори розташовувалися у порядку синій – зверху, а жовтий – знизу. Нібито подібне поєднання барв не принесе країні нічого хорошого, а навіть навпаки, якщо прапор буде синьо-жовтим то на Україну чекає занепад.

Значна частина патріотів України живе на Донеччині, яскраве свідчення цьому є "Донецький прапор". Він вважається найбільшим прапором України, розміром 30 на 45 метрів, загальна площа його склала 1350 м². Стяг був пошитий вдовою донецького шахтаря, пенсіонеркою Марією Бєлятковою за ініціативи Союзу творчої молоді Донбасу.

Світ побачив титанічну працю жінки 23 серпня 2007 року, коли стяг було офіційно розгорнуто. Варто відзначити, що майстриня дійсно важко працювала, адже 15 рулонів жовтого та 15 рулонів блакитного шовку необхідно було перетворити на український прапор всього за три дні.

Донеччанка Марія Бєляткова — творець найбільшого Державного прапора України.

В 1999 році український прапор замайорів на найвищій горі світу – Еверест. Його підняли Валентин Симоненко і наймолодший учасник експедиції Микола Горюнов.

Синьо-жовтий прапор піднімали над будівлями Донецького аеропорту впродовж всієї його оборони. Ворог збивав прапори вогнем, але "кіборги" неодмінно поновлювали символ української держави, що демонструвало незламний дух українських захисників.

А 2016 року в Музеї архітектури та побуту Пирогово, з нагоди 25 річниці Незалежності, було створено величезний прапор України із квітів. Площа прапора склала понад 13 тисяч квадратних метрів. Зрештою стяг із квітів встановив рекорд не лише України, але навіть був зафіксований Книгою рекордів Гіннеса, як найбільший квітковий килим у світі.

Як повідомляв OBOZREVATEL, український прапор уже навесні 2022 року може бути доставлений на Місяць у рамках космічної місії, яка вперше відбудеться за участю нашої країни. Реалізує проєкт британська компанія Spacebit і низка підприємств із різних країн світу.