Чому в СРСР забороняли святкувати Новий рік і прикрашати ялинку: пояснення

Вперше святкувати Новий рік влада в Росії заборонила під час Першої світової війни, коли цю традицію засудили як "німецький звичай".

Більшовики, які прийшли до влади в жовтні 1917 року, скасували цю заборону, оскільки Німеччина з ворога перетворилася на товариша з інтернаціонального комуністичного руху.

Однак і в їхніх рядах знайшлися ті, хто вважав свято пережитком "буржуазного минулого". Так, Новий рік у комуністів асоціювався з різдвяною ялинкою і потрапив під гоніння разом з Різдвом, яке до революції вважалося головним святом.

Після смерті Володимира Леніна 1924 року Новий рік перестав бути веселим торжеством з його характерними атрибутами.

Зимові свята протягом декількох років вважалися небажаними і перебували під тиском влади, всі заходи суворо регламентувалися, а за продаж ялинок карали великим штрафом у 100 рублів (це було більше середньої зарплати) або місяцем примусових робіт.

До кінця 20-х років Новий рік і Різдво за інерцією залишалися державними вихідними, проте з посиленням антирелігійної компанії стали звичайними робочими днями.

Наприкінці грудня 1935 року в газеті "Правда" було несподівано опубліковано статтю, автор якої, Павло Постишев, закликав реабілітувати Новий рік в СРСР. Одразу ж було налагоджено виробництво іграшок, на базари повернулися ялинки й мішура.

Новий рік стали відзначати переважно як дитяче свято, позбавлене релігійного сенсу. Більше того, він був єдиним святом в СРСР, якому не надавався будь-який політичний або ідеологічний підтекст. А з 1947 року Новий рік знову визнали державним вихідним днем, що посприяло росту його популярності.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, що не можна готувати на Новий, 2021 рік згідно з китайським гороскопом, а також як відзначатимуть свято в карантин в Україні: інфографіка.