27 років тому було підписано Будапештський меморандум: як Україна втратила ядерну зброю

4 хвилини
21,2 т.
5 грудня 1994 було підписано Будапештський меморандум

Рівно 27 років тому, 5 грудня 1994 року, було підписано Будапештський меморандум – міжнародну угоду про неядерний статус України.

Відео дня

Під ним стояли підписи лідерів України, США, Росії та Великобританії. У чому була суть документа і чому думки про нього суперечливі, розповідає OBOZREVATEL.

Про що був Будапештський меморандум

5 грудня 1994 року на саміті ОБСЄ в Будапешті було підписано документ про гарантії безпеки в обмін на ядерне роззброєння України. У ньому йшлося про те, що в обмін на зобов'язання Києва відмовитися від усього ядерного озброєння Росія, США і Британія зобов'язуються поважати українські суверенітет і територіальну цілісність.

Так, Будапештський меморандум мав гарантувати, що зброя цих країн ніколи не буде застосована проти України, крім цілей самооборони або інших, що відповідають Статуту ООН.

Ракету СС-19 готують для перевезення. Первомайськ, Миколаївська область, березень 1994 року
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї

За кілька тижнів до ухвалення меморандуму, 16 листопада 1994 року, Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як без'ядерна країна. Як компенсацію держава отримала близько 500 мільйонів доларів за "Програмою спільного зменшення загрози". Також передбачалося, що Росія поставить ядерного палива для українських АЕС на 160 мільйонів доларів.

У результаті всіх укладених домовленостей Україна втратила третій у світі за потужністю і кількістю боєзарядів арсенал ядерної зброї. Країна добровільно віддала Росії свої боєголовки і крилаті ракети, підірвала пускові шахти і відправила на брухт стратегічні бомбардувальники Ту-160 і Ту95МС. Вивіз ядерного озброєння до сусідньої держави було завершено в червні 1996 року.

Колона з демонтованою ракетою СС-19. На знімку видно цистерну для перевезення ракетного пального. Первомайськ, Миколаївська область, березень 1994 року
Чому Будапештський меморандум викликає суперечки понині

Незважаючи на те, що Росія була одним із підписантів Будапештського меморандуму, 1 березня 2014 року президент Володимир Путін ініціював введення військ до України, внаслідок чого було анексовано Крим.

Це стало новим приводом для звинувачень української влади, зокрема, першого президента Леоніда Кравчука, у зраді національних інтересів під час здачі ядерного потенціалу.

Леонід Кравчук і Білл Клінтон. Пресконференція, аеропорт "Бориспіль", 12 січня 1994 року

Тим часом існує інша точка зору, прихильники якої називають ядерне роззброєння України вимушеним заходом: 1994 року держава не мала матеріальних і технічних засобів для повноцінного утримання крилатих ракет та іншої зброї масового ураження.

Крім того, в якнайшвидшому роззброєнні України були зацікавлені США і Росія. За спогадами учасників політичного діалогу того часу, в разі відмови добровільно здати зброю Україні погрожували міжнародною ізоляцією.

Колона з демонтованою ракетою СС-19 проходить повз людей, що садять картоплю. Первомайськ, Миколаївська область, березень 1994 року

Ще однією причиною відмови від ядерного арсеналу було те, що Центральний командний пункт був розташований у Росії, тому українська влада не могла вплинути на пуски ракет. Окрім того, після Чорнобильської катастрофи в Україні активно лунали розмови про загрозу глобальної катастрофи в разі збереження атомного озброєння.

Як розповів Леонід Кравчук, на той момент на території держави перебувало близько 46 ядерних боєголовок на твердому паливі, решта були рідкопаливними.

Ракетне пальне під час демонтажу ядерної ракети СС-19 перекачують для відправлення до місця утилізації. Первомайськ, березень 1994 року

"Рідке паливо в ракетах було страшнішим за атомну зброю. Мені хіміки казали: якщо воно, не дай Господи, розіллється десь на території, земля на десятки років, а то і більше, виходить з ужитку", – сказав він у травні 2020 року в інтерв'ю Олесі Бацман. За словами Кравчука, загалом після підписання Будапештського меморандуму Україна втратила близько 250 мільярдів доларів.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше глава МЗС Дмитро Кулеба назвав альтернативу Будапештському меморандуму. Він також пообіцяв, що його відомство буде працювати над комплексом заходів для захисту України від нових загроз.