Культові сукні героїнь радянського кіно: вбрання, про які мріяли в СРСР

Радянські жінки не часто могли порадувати себе красивими сукнями: вони були або занадто дорогими, або їх не було в магазинах зовсім. Мода в СРСР була відвертою дивною, але вибирати було особливо ні з чого.

OBOZREVATEL пропонує читачеві побачити, про які сукні мріяли радянські жінки.

Сукня Оленки Крилової з "Карнавальної ночі" (1956)

Вбрання в стилі нью-лук створені Крістіаном Діором стали популярні ще в 40-х роках, але радянські модниці дізналися про них лише після фільму "Карнавальна ніч" завдяки кіногероїні Оленці Криловій у виконанні Людмили Гурченко.

Сукня з фільму не збереглася – її з'їла міль в одній з костюмерних "Мосфільму".

Сукня Наді Шевельової з "Іронії долі, або З легким паром!" (1975)

Героїня Барбари Брильська у фільмі "Іронія долі, або З легким паром!" змусила працівників радянських ательє потрудитися. Сукня-сорочка, в якій героїня постала перед глядачами стала надпопулярною. Зазначимо, що це ж вбрання можна було побачити у фільмі "Небезпечний поворот". Творцем сукні була Ольга Кручиніна, яка для Барбари урізала довжину спідниці.

Сукня Людмили Прокопівни з "Службового роману" (1977)

Синє картате плаття було створено в дусі всіх модних віянь того часу: клітина, великі гудзики, широкі кишені, пояс, який робить акцент на талії, довжина міді.

Сукня Зіночки з фільму "Іван Васильович змінює професію" (1973)

Радянські жінки не завжди могли дозволити собі такі помітні речі, як у дружини інженера Тимофєєва Зіни. На прилавках магазинів подібних моделей просто не було. Тоді, червоній сукні-сорочці було приділено особливу увагу. "Сукня, як у Зіни" стала найпопулярнішим пошуковим запитом в радянських ательє з пошиття одягу.

Плаття Каті і Людмили з фільму "Москва сльозам не вірить" (1980)

Футболка в чорно-білу смужку, в якій героїня Ірини Муравйової переодягається після зміни на хлібозаводі і стиль зрілої Каті Тихомирової став зразком для всіх бізнес-вумен країни.