Відео дня
Швидка їде годинами, а до лікарні брати не хочуть. Що відбувається в Києві, де 100 тис. випадків COVID-19
Київ і далі залишається на першому місці за кількістю виявлених випадків захворювання на коронавірус. Проте в українській столиці досі існує безліч проблем для людей, які підхопили інфекцію й намагаються отримати необхідну медичну допомогу.
Детальніше про боротьбу з епідемією читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
У столиці майже 100 тисяч хворих
Київ майже щодня встановлює нові рекорди з захворюваності і вони давно сягнули за позначку в 1,5 тисячі випадків на добу. Станом на 18 грудня у столиці України виявлено понад 98 тисяч підтверджених COVID-19. Водночас перемогло вірус менш ніж 1/3 пацієнтів, а кількість смертей наближається до 1700. І це тільки за офіційними даними, адже реальну картину знати неможливо.
За словами головного лікаря Українського центру контролю й моніторингу захворювань МОЗ Романа Родини, дані щодо хворих відповідають середній кількості населення. У Києві це (знову ж, офіційно) – 3 мільйони осіб. Він розповів, що в столиці зайнято 53% ліжок, але їхню кількість збільшують за рахунок залізничних лікарень. Пацієнти з підтвердженим діагнозом займають понад 4,7 тисяч ліжок, ще понад 400 – з непідтвердженим.
"З підозрами в нас не так уже й багато, це означає, що тестування йде швидше. Раніше, коли на тести стояла черга, багато ліжок було зайнято з підозрами. Зараз лабораторії тестують матеріал день у день", – заявив він у коментарі OBOZREVATEL.
Швидкі приїжджають неохоче
Київська волонтерка Леся Литвинова стверджує, що, попри так зване розвантаження столичних лікарень, до неї продовжують звертатися ті, хто не може потрапити на лікування. Їй часто доводиться розв'язувати проблеми з госпіталізацією "в ручному режимі",, тобто через дзвінок високопоставленим чиновникам.
"Швидкі неохоче їдуть до людей похилого віку. Треба ще сказати, що і багато хто з них не хоче госпіталізуватися. Це теж правда. Щодня розмовляю на цю тему з двома-трьома пацієнтами. Нещодавно в бабусі сатурація була 70%, до лікарні їхати не хотіла, мовляв, буду вдома, дайте мені концентратор. Пояснюю їй, якщо хоче, щоб її вилікували, хай негайно прямує до лікарні, за таких цифр сатурації вдома вона не впорається. Іноді вдається вмовити, іноді ні", – розповіла волонтерка.
Про те, що швидка в Києві неохоче забирає хворих із підозрою на COVID-19 у лікарні, OBOZREVATEL розповів 32-річний киянин Олександр. Він викликав бригаду на 9-й день хвороби, коли температура сягнула 39,5. Оператор телефоном відразу попередив, що лікарів можна чекати по 4-5 годин, оскільки на такі виклики з надання невідкладної медичної допомоги – велика черга.
"Бригада приїхала через 40 хвилин, я аж здивувався. Але без захисних костюмів, хоча я попереджав, що тестуюся, вся симптоматика вірусу очевидна. Вимірювали температуру, вкололи димедрол-анальгін-но-шпу, сатурація була 88%, але в лікарню не забрали. Порадили терміново зробити КТ легень і зателефонувати, якщо буде зовсім погано. До сімейного лікаря цілу добу не потрапити. Телефон вимкнений, на Viber не відповідає. Питання – куди бігти й що робити? Добре, що інший лікар погодився лікувати й спостерігати. Сімейна, щоправда, передзвонила, але через дві доби. Ось така допомога", – розповів чоловік.
Ніхто не знає, що робити й куди бігти по допомогу
Волонтерка Литвинова погоджується, що багато хто з хворих досі не знає, що саме їм робити. А влада, за її словами, тільки додає оливи у вогонь відірваною від реальності статистикою, через що в інфікованих створюється "ілюзія, що все гаразд". Вони припиняють дбати про свою безпеку.
"Якщо людям кажуть, що в нас усе пішло на спад, дивіться, все добре, нових мало, місць багато, – вони починають поводитися значно безтурбтніше. У всій цій ситуації найбільше дратує відсутність правил гри. Люди не розуміють нічого: що їм робити, з чим звертатися до лікаря, до якої точки можна сидіти вдома. З лікуванням – узагалі "жесть". Знайомий хворий-астматик розповідає: "Мій друг лікувався і пив 5 таблеток вранці, вдень, ввечері й на ніч. А в мене всього три таблетки на день. Я так, напевно, помру. Треба ще чого-небудь додати". І що тут зробиш?" – обурилася вона.
Крім того, в Києві існує ще одна проблема – з лікарень виписують кисневозалежних пацієнтів, і що з ними робити – в МОЗ не вирішили досі. У лікарів аргумент, що хворі не можуть залишатися в лікарні 2-3 місяці. Леся погоджується, що, з одного боку, дійсно нерозумно довго тримати людей у лікарнях, а з іншого – де їм бути і куди діватися?
"Не кожен може дозволити собі купити апарат за кілька десятків тисяч гривень. Кисневі балончики і подушки – не вихід. Перші продаються в аптеці за 450 гривень, але це всього лише 80 вдихів. Його вистачає тільки на 4-5 хвилин. Скільки їх повинно бути, щоб надихатися? Звичайно, за ці гроші дешевше концентрат купити", – погоджується Литвинова.
Що відбувається на Київщині
По Київській області ситуація гірша, ніж у самій столиці, зазначила Литвинова. Одна з головних проблем – відмова швидкої їхати до хворого, особливо якщо в нього немає "позитивного" тесту.
"У пацієнта сатурація 60%, а у швидкій сказали: тесту немає – ми вас нікуди не повеземо. Довелося "в ручному режимі" його госпіталізовувати. Через дві години родичі подзвонили, сказали, що сидить у коридорі, ніхто до нього не підходить. Вмикаю "ручний режим" вдруге. Але не можна кожного супроводжувати в такий спосіб. Не знаю, чому так, але цього бути не повинно", – підсумувала волонтерка.
Єдине, що з позитивного хотілося б відзначити по Києву, – це можливість у швидкому режимі, не зволікаючи добу-дві, зробити КТ, здати ПЛР-тест і аналізи в приватній лабораторії. Можна навіть знайти лікаря, який погодиться супроводжувати пацієнта за гроші, і медсестру, яка в будь-який час доби зробить за 100 грн укол або за 500 поставить крапельницю.
А тим часом український уряд розповідає про COVID-фонд, безкоштовну й безвідмовну медичну допомоги для хворих на коронавірус. Наприклад, одне з т. зв. правил – швидка зобов'язана забрати пацієнта в лікарню, якщо рівень сатурації в нього нижче ніж 91%. Це є критичним станом і вимагає екстреної медичної допомоги.