У Києві на території Софійського собору вчені відкрили підземні лабіринти: для кого їх будували. Фото, відео
У Києві почалися унікальні розкопки на території Національного заповідника "Софія Київська". Археологи виявили древні підземелля, які збереглися до наших часів у чудовому стані.
Кореспонденти OBOZREVATEL побували на місці наукових досліджень, першими в країні спустилися в підземні лабіринти та дізналися, для чого їх будували (щоб переглянути фото та відео, доскрольте до кінця сторінки).
Сталася НП, а виявили підземелля
На початку травня на території Софійського собору стався обвал ґрунту. Внаслідок НП один з автомобілів навіть частково пішов під землю. На щастя, з машиною нічого не трапилося, а ось істориків чекав успіх. На місці провалу вони помітили старовинну кладку. Що це може бути? Залишки стародавньої споруди? Бібліотека Ярослава Мудрого? Секретні лабіринти?
У заповіднику світового значення вирішили негайно провести розкопки підземної споруди. Відомі археологи взялися до роботи та встановили, що до них печери вже вивчали – це було в 1916 році та в 1970 роках.
Щоправда, розкопки 1916 року породили чимало легенд. І стосувалися вони саме цього тунелю. Наприклад, нібито тут залишили написи, що тут містяться великі скарби Ярослава Мудрого. Хоча вчені висловлюють припущення, що це історичний фальсифікат.
За часів Російської імперії про київські скарби складали легенди й навіть було написано книгу, де їх шукати. Дійсно, їх знаходили, але не в тих місцях, про які писали. Та й скарб для історика – це не тільки монети, прикраси й старовинні фоліанти. Навіть шматочок кераміки може допомогти зробити наукове відкриття. Але це лірика. А факт залишається фактом. Лабіринти вивчили, і зараз ми розповімо, чого дійшли вчені.
Тільки правда: бочки з алкоголем і срібна ложка
Археолог Тимур Бобровський із радістю провів нас у підземеллі. Чесно, було трохи страшнувато. Хоча ми опинилися внизу, спустившись приставними сходами, а ось археолог скористався мотузкою і опинився внизу лабіринту всього за кілька секунд – досвід!
Він же і розповів, що думає сучасна наука про знахідку. Підземелля, в яких кладка збереглася в чудовому стані, – єдина споруда XVII століття на території Софійського собору. Саме в цьому столітті почалося відродження нашої національної святині.
"За характером кладки можна припустити, що на початковому етапі – в середині – другій половині XVII ст. – підземелля було цілком складено з глини, а пізніше – наприкінці XVII і в першій половині XVIII століття – частину перебудували з використанням вапняного розчину. Щодо призначення споруди, можна припустити, що це була пивниця – господарський погріб Софійського монастиря, який звели за митрополита Петра Могили", – розповів Тимур Бобровський.
За словами Бобровського довжина підземелля може досягати 60 метрів. Тобто за мірками XVII століття – це значна споруда. Зараз вчені її вивчають із двох боків. Лабіринт цікаво побудований, ніби під кутом. Через що потрапити до нього можна з різної глибини. В одному розкопі, який зараз вивчають, глибина не більше ніж 3 метри, а ось інший вхід не дуже вивчений. Припускають, що його глибина може становити від 5 метрів.
Цікаво подивитися на кладку зводів споруди. Цегла збереглася в чудовому стані – тріщини можна знайти тільки в місцях провалу ґрунту. Примітно, але для зведення підвалів використовувалася плінфа (тонка обпалена цегла часів Київської Русі. – Ред.) із Софійського собору. Завдяки цьому споруда дуже міцна.
В лабіринтах прохолодно, якщо на вулиці +30, то тут на 10 градусів менше.
Надзвичайних скарбів, за якими всі ганяються, тут поки не знайшли. Та й бочок із вином або пивом трьохсотрічної витримки теж. Вчені припускають, що підвали спустошили ще в XVIII столітті.
Попри те, що підземелля вже вивчалися, на цих розкопках вченим вдалося знайти кераміку часів Київської Русі, а також уламки посуду ΧVII–XVIII ст. Також археологи знайшли срібний солід шведського короля Густава Адольфа (1630-ті рр.), який ще потрібно очистити, та уламок посрібленої столової ложки з гербовою позначкою XVIII століття.
Унікальні розкопки засипати землею не будуть. У планах заповідника законсервувати знахідку і виставити на загальний огляд. Це може статися вже до кінця 2021 року.
Археологам залишається побажати неймовірного успіху. Хтозна, може скарби Ярослава Мудрого вони дійсно знайдуть. Оскільки їм ще копати й копати.
Як повідомляв OBOZREVATEL, у столиці показали, як виглядали дачі жителів міста наприкінці 1950 років. Це були невеликі будиночки в мальовничих місцях столиці.