Внаслідок прориву дамби селевий потік затопив частину Куренівки
У Києві 62 роки тому прорвало дамбу в районі Бабиного Яру, внаслідок чого селевий потік затопив частину Куренівки та призвів до численних жертв. Подія сталась 13 березня 1961 року.
Керівництво СРСР, зокрема УРСР, ретельно приховувало масштаби трагедії, передає OBOZREVATEL. За офіційними даними, загинуло 145 громадян, а за неофіційними оцінками – до 1500.
Внаслідок прориву дамби селевий потік затопив частину Куренівки. Джерело: Соцмережі
Наслідки селевого потоку. Джерело: Соцмережі
Техногенна катастрофа сталась 13 березня 1961 року. У той день у Києві вранці маса рідкої пульпи прорвала дамбу в районі Бабиного Яру та ринула вниз – в бік Куренівки. Початкова висота валу сягала 14 метрів, ширина у створі "Кирилівська церква" – приблизно 14 метрів, а швидкість – 5 метрів за секунду.
За неофіційними оцінками, загинуло до 1500 громадян. Джерело: Соцмережі
Радянська влада заявила, що внаслідок трагедії загинуло 145 громадян. Джерело: Соцмережі
Пульпа залила територію площею до 30 га. Джерело: Соцмережі
О 9:30 потік дістався Куренівки та залив площу близько 30 гектарів. У районі вулиці Кирилівської висота валу зменшилася вдвічі. Поступово розріджена пульпа засихала і ставала жорсткою, як каміння. Вже в такому вигляді висота цієї маси місцями сягнула трьох метрів.
Висота цієї пульпи місцями сягнула трьох метрів. Джерело: Соцмережі
За одними даними, Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки. Зокрема, потік зніс Копилівський цвинтар та дитячий садок.
Водночас, згідно з офіційними звітом, що мав гриф "Для службового користування", внаслідок аварії зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будинків. За різними оцінками і даними істориків, тоді загинуло близько 1500 жителів столиці.
Радянська влада ретельно приховувала наслідки трагедії. Джерело: Соцмережі
Причиною аварії стали помилки в конструкції греблі, яка не враховувала всіх важливих факторів і в певний момент не впоралася з навантаженням.
Все почалося у 1952 році, коли міськвиконком ухвалив рішення про створення звалища будівельних відходів у Бабиному Яру. Документ підписує голова виконкому Олексій Давидов. Саме його кияни звинувачували у трагедії. Звісно, до суду на видного партійного працівника ніхто подати не посмів, але засуджували його бездіяльність, оскільки неодноразово жалілися на дамбу.
Спецтехніка прибирає пульпу з вулиць. Джерело: Соцмережі
Наслідки Куренівської трагедії. Джерело: Соцмережі
Як повідомляв OBOZREVATEL, у Києві 24 вересня 1941 року внаслідок вибухів, які організували співробітники НКВС, майже повністю був знищений Хрещатик. У 1943 році невідомий фотоаматор зробив знімок головної вулиці столиці України, яка постраждала від варварських дій комуністів.
Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!