Олександрівська клінічна лікарня Києва: історія появи місця, де лікують від COVID-19 в Україні

Історія Олександрівської клінічної лікарні в Києві, що приймає хворих на коронавірус українців, дуже довга і сповнена цікавих фактів.

Видання "КП в Україні" розповіло, як починалася будуватися велика багатофункціональна лікарня для столиці України.

Початок будівництва

Про початок будівництва лікарні київська влада почала говорити ще в 40-і роки 19 століття. На той час в Києві головною клінікою були Кирилівські богоугодні заклади, де під палати були перероблені келії ченців Кирилівського монастиря. При цьому сама клініка знаходилася далеко від центру, що було незручно для доставки хворих.

Також працював військовий госпіталь (на території Київської фортеці, нині головний військовий госпіталь) і кілька лікарень при храмах. Тільки у кожного з них була своя профільна орієнтація. У госпіталі лікували військових (а гарнізон міста був численним), а в церковних лікарнях – паломників та парафіян.

На швидку появу лікарні вплинули епідемії, які вирували в середині 19 століття. Лише в січні 1873 року реформа муніципального самоврядування і поява першої міської думи дали можливість вкласти гроші в міську інфраструктуру, і в першу чергу в будівництво лікарні. Місце для майбутньої Олександрівської клініки вибрали на території Шовковичного саду на схилі Кловського плато.

Історія назви

За офіційною версією Олександрівську лікарню назвали на честь цесаревича Олександра (майбутнього російського імператора Олександра Третього). До того ж, до початку будівництва лікарні Олександр якраз видужав від тифу, який лютував в той час в Європі.

Інша неофіційна версія свідчить про те, що свою назву клініка отримала в честь імені першої дружини тодішнього міського голови Києва Павла Демидова, княжною Марії Мещерякової. Будучи в Парижі на дипломатичній службі, він познайомився з княжною. Після бурхливого роману було весілля і пологи. Однак княжна померла при пологах. І тоді нібито Демидов обіцяв вмираючій дружині побудувати велику лікарню і назвати її ім'ям Олександра.

Перша лікарня

У листопаді 1875 року було побудовано перший вид Олександрівської лікарні – це два дерев'яних лікарняних корпуси на 65 місць. Були побудовані також приміщення для прислуги, пральня, їдальня, морг, невелика каплиця. Все це робилося за кошти міської думи.

Пізніше лікарню добудовували за гроші меценатів. Першою в списку благодійників для Олександрівської лікарні була Олена Петрівна Демидова, княгиня Сан-Донато (в дівоцтві княгиня Трубецька), дружина Павла Демидова. За її гроші побудували двоповерховий кам'яний корпус – перше дитяче відділення в історії лікарень України та перший пологовий будинок на території західної частини російської імперії.

На гроші підприємця Михайла Дегтярьова була добудована частина лікарні. Також на території клініки збудували Свято-Михайлівську церкву.

Після російсько-турецької війни в 1877 році на гроші братів Миколи і Федора Терещенків на верхній терасі Олександрівської лікарні були збудовані чотири нових корпуси, які пізніше переробили під терапевтичні відділення.

Як повідомляв OBOZREVATEL, головлікар Олександрівської клінічної лікарні сказала, коли чекати піку COVID-19.