Київські гуртожитки ризикують стати розсадниками COVID-19. За якими правилами житимуть студенти з вересня

В Україні налічується близько 1,2 мільйона студентів, приблизно чверть із них живе в гуртожитках. А це означає, що незабаром майже 300 тисяч учнів в умовах пандемії будуть проводити більшу частину часу в кімнатах, розрахованих на 3-4 або й більше осіб. Щоб гуртожитки не перетворилися на розсадники інфекції, зустрічати студентів готуються не тільки ремонтом, але й деззасобами разом із частим санобробленням, а жити в студентських містечках доведеться за новими правилами.

Що зміниться для студентів із нового навчального року та чи не стануть гуртожитки осиним гніздом COVID-19, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Температурний скринінг і додаткові документи

Другокурсниця Ірина Третьяк із Брусилова збирає валізу: скоро їй належить переїзд із дому в гуртожиток НПУ імені Драгоманова. Дівчина вже знає, що заселитися зможе з 25 серпня по 4 вересня і що перед цим повинна буде отримати довідку від сімейного лікаря про відсутність респіраторних вірусних інфекцій. А також – що студенти, у яких такого документа не буде, в цей день не потраплять у кімнати.

"Нас уже попередили про те, що потрібно буде пройти температурний скринінг, тому студентів із 37 і вище до заселення не допустять. Усі під час заїзду повинні бути в масках і пам'ятати про необхідність дотримуватися соціальної дистанції, а першокурсників і зовсім заселять ближче до 20 вересня", – розповідає студентка. Кілька днів тому їй прийшов документ від адміністрації студмістечка: на території гуртожитку варто перебувати в масці, а без неї навіть не пустять у будівлю. Також у НПУ імені Драгоманова будуть проводити регулярну дезінфекцію поверхонь на кухні, в спортзалі, сходів, коридорів, балконів.

Про перенаселення й підвищений ризик заразитися дівчина не турбується.

"У мого університету вісім гуртожитків. Той, у якому живу, заповнений приблизно на 80 відсотків. Ще в червні розповідали про небезпеку коронавірусу і про те, як захищати себе. У коридорах гуртожитків висіли постери і плакати, присвячені інфекції. Також нас просили обмежити контакти зі сторонніми людьми й не залишати гуртожиток без необхідності", – пояснила вона.

У гуртожитку КНУ імені Тараса Шевченка готові заселити майже 10 тисяч студентів з інших міст. Заняття в університеті для більшості з них почнуться 1 вересня, виняток – першокурсники бакалаврату та магістратури, які стануть до навчання 17 вересня.

"Заселяти студентів почнемо після 15 вересня, – поділилася завідувачка гуртожитку №17 університету Зоя Денисенко. – Хоча до приймання тих, хто проживатиме за новими правилами, готові давно: встановили антисептики, купили термометри. Нашу роботу перевірило Міністерство охорони здоров'я – отримали схвалення".

Правила заселення змінив і КНЕУ імені Гетьмана. Тепер у першокурсників будуть вимагати не тільки паспорт, фотографії та ідентифікаційний код, а й довідку про відсутність респіраторних вірусних інфекцій, яку потрібно отримати не раніше ніж за три дні до заселення. Сама процедура триватиме сім днів, остання можливість заїхати в гуртожиток – 4 вересня.

Які ще відмінності? Директорка студмістечка університету Антоніна Денисенко перераховує: "Після приїзду біля входу в гуртожиток варто обов'язково надіти маску, продезінфікувати руки, поміряти температуру. А так усе залишається як і раніше: так само необхідна квитанція про оплату гуртожитку на десять місяців, флюорографія, довідка від дерматолога про відсутність паразитів і знімки 3*4".

Заселяти готові не всі

У Київському національному лінгвістичному університеті до приймання студентів підготували чотири гуртожитки, проте коли мешканці зможуть заїхати, невідомо. У студмістечку ніхто не жив від березня, коли почався карантин, – багато хто приїхав лише в червні, щоб виселитися й забрати речі. До 15 вересня заняття у студентів будуть проходити дистанційно, далі – як вирішить університет.

В адміністрації гуртожитку №1 розповідають: "Зараз тривають ремонтні роботи: фарбування, дезінсекція, укладання плитки. Деякі студенти приїжджають робити ремонт у кімнатах власними зусиллями. Скрізь поставили коробки для антисептиків, закупили апаратуру, щоб робити температурний скринінг. Будемо вимагати від тих, хто проживає, носити маски та рукавички. Біля входу покладемо килимок, просочений деззасобом. До речі, незважаючи на можливість вчитися з дому перші два тижні, дехто вже приїхав заселятися".

Не розкривають подробиць процедури заселення і в Київському національному університеті технологій та дизайну – поки наказів про початок процедури не було. Водночас у гуртожитку №3, за словами комендантки Елли Сандовенко, готові приймати мешканців хоч зараз.

"Можемо заселити 410 студентів. До нового навчального року зробили косметичний ремонт у душових кімнатах і в туалеті. Пофарбували кухні й плінтуси, забезпечили постійний доступ до гарячої води. Точно відомо: студентам потрібно буде надати медичну довідку про відсутність респіраторних захворювань і про відсутність шкірних паразитів", – сказала вона.

А ось у Національному університеті біоресурсів і природокористування України про терміни заселення вже відомо. Другокурсники заїхали 22 серпня, третьокурсники – 23 серпня, а четвертокурсники – 24 серпня. Головна відмінність цієї кампанії – студентам потрібно обов'язково мати з собою маску і антисептик, а в довідці від сімейного лікаря – інформацію про відсутність педикульозу і шкірних захворювань. Ще одна умова – студент протягом трьох тижнів до заїзду не повинен контактувати з хворими на інфекційні захворювання та перебувати на самоізоляції. А через епідеміологічну ситуацію в гуртожитку будуть пускати тільки тих, хто проживає.

"Напередодні проректор з навчальної та виховної роботи Сергій Кваша та директор студмістечка Сергій Стацюк перевірили, як гуртожитки готові до нового навчального року, – уточнюють у пресцентрі університету. – Заняття у студентів другого, третього і четвертого курсів – уже з 25 серпня, а в першокурсників – із 21 вересня".

Медики прогнозують зростання хворих на COVID-19

Заселення студентів у гуртожитки стало приводом занепокоєння для медиків, які побоюються нового спалаху коронавірусу восени. Адже проживання кількох людей у просторі зі спільним душем, туалетом і кухнею вже призводило до різкого збільшення кількості хворих. Наприклад, у серпні в гуртожитку Запорізького медуніверситету стався спалах коронавірусу – там виявили 27 хворих. У липні відразу п'ятеро студентів Київського національного університету технологій та дизайну отримали позитивні результати тестів на COVID-19. Відзначимо: справа була на канікулах. Що вже говорити про ситуацію під час навчального процесу за необхідності займатися в аудиторіях? Адже, за словами тимчасового виконувача обов'язків міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета, традиційні заняття не скасовуються.

"З вересня ми відновимо стаціонарні заняття в регіонах, де ситуація з COVID-19 буде в межах норми. Дистанційне навчання стане тільки елементом отримання додаткових знань. Під час навчання буде обмежуватися кількість студентів на заняттях. МОН звернулося до уряду з пропозицією дозволити навчання в групах до 20 студентів. Остаточне рішення мають ухвалити на нараді уряду з санепідеміологами й педагогами. Упевнений, що новий навчальний рік для більшості вишів України почнеться в звичайному режимі", – пояснив він.

Про небезпеку студентських гуртожитків заявляє і український лікар-інфекціоніст, доктор медичних наук Ігор Марков.

"Зараз в Україні реєструють 2 тисячі випадків захворювання в день. Як такого спаду першої й початку другої хвилі не було, йде одна хвиля. Під час заселення 3-4 осіб в одну кімнату в гуртожитку створюються умови як на міжнародних лайнерах, де на початку пандемії захворіли до 80-90 відсотків екіпажу й пасажирів. Такі ж умови і в шкільних класах, де сидять по 30 учнів. З другої половини вересня, через два тижні після початку навчального року, на нас чекає збільшення кількості хворих і кількості смертей", – упевнений він.

Марков вважає, що люди втомилися від карантину і обмежень, а молодь уже не налякати смертельною небезпекою вірусу – ті, хто молодше від 30, практично в 100 відсотках випадків одужують. Інфекціоніст попереджає: навіть маска не дає гарантії захисту. Що ж робити, щоб не заразитися?

"Допоможе часте провітрювання й часта дезінфекція в школах, університетах та гуртожитках – коронавірус, як і грип, не передається на відкритому повітрі. А студентам, які змушені жити в гуртожитках, я б порекомендував за наявності фінансів не заселятися, а краще переїхати на знімну квартиру", – порадив інфекціоніст.