УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Київрада дерусифікувала ще понад 40 вулиць столиці: Кличко розповів подробиці

3 хвилини
3,8 т.
Київрада дерусифікувала ще понад 40 вулиць столиці: Кличко розповів подробиці

У столиці триває процес дерусифікації. Депутати Київради на засіданні 27 жовтня перейменували понад 40 вулиць, провулків і площ, назви яких пов’язані з Росією та радянським минулим.

Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив після засідання Київської міської ради.

"Ми продовжуємо процес дерусифікації в столиці. І це важливий крок. Особливо під час варварської війни, якою Росія намагається знищити Україну. Ми повинні назавжди позбутися символів і назв, пов'язаних із країною-агресором. Нові назви, зокрема, увіковічать пам’ять про визначні історичні події України, а також про відомих діячів і Героїв, які прославляли Україну та боролися за незалежність нашої держави. А також – пам'ять про захисників України, які поклали своє життя, боронячи нашу державу після широкомасштабного вторгнення російських варварів", – зазначив Кличко.

У Дарницькому районі

вулицю Славгородську перейменували на вулицю Дениса Антіпова – загиблого Героя російсько-української війни;

вулицю Кронштадтську – на вулицю Володимира Рибака;

вулицю Карла Маркса – на вулицю Йоганна Вольфганга Ґете.

У Голосіївському районі

вулицю Жигулівську – на вулицю Бескидську;

вулицю Майкопську – на вулицю Гетьманську;

вулицю Бурмистенка – на вулицю Оріхуватську;

вулицю Генерала Родимцева – на вулицю Горіхуватський шлях;

вулицю Академіка Вільямса – на вулицю Степана Рудницького;

вулицю Генерала Доватора – на вулицю Катерини Грушевської;

вулицю Академіка Костичева – на вулицю Професора Балінського;

вулицю Смольну – на вулицю Братів Чучупаків;

площу Амурську – на площу Васильківську.

У Шевченківському районі

вулицю Некрасівську – на вулицю Івана Драча;

вулицю Пушкінську – на вулицю Євгена Чикаленка;

вулицю Муромську – на вулицю Володимира Жаботинського;

вулицю Бориса Житкова – на вулицю Братів Малакових;

вулицю Краснодарську – на вулицю Ґолди Меїр;

вулицю Чаплигіна – на вулицю Академіка Івахненка;

провулок Чаплигіна – на провулок Академіка Івахненка.

У Дніпровському районі

вулицю Астраханську – на вулицю Кастуся Калиновського.

У Солом’янському районі

вулицю Багратіона – на вулицю Максима Левіна – фотокореспондента, який загинув в березні 2022 року під Києвом;

вулицю Мартиросяна – на вулицю Сергія Берегового;

провулок Московський – на провулок Павла Лі.

У Подільському районі

вулицю Брестську – на вулицю Франциска Скорини;

вулицю Одоєвського – на вулицю Байрона;

провулок Олександра Бестужева – на провулок Кузьми Скрябіна.

У Святошинському районі

вулицю Генерала Вітрука – на вулицю Авіаконструкторську;

бульвар Ромена Роллана – на бульвар Жуля Верна;

вулицю Гаршина – на вулицю Василя Стефаника;

вулицю Жолудєва – на вулицю Олександра Махова;

вулицю Кулібіна – на вулицю Рене Декарта;

вулицю Петра Чаадаєва – на вулицю Дмитра Чижевського;

вулицю Феодори Пушиної – на вулицю Ореста Васкула;

площу Героїв Бреста – на площу Чорнобаївську;

вулицю Якутську – на вулицю Родини Бунґе.

В Оболонському районі

вулицю Маршала Тимошенка – на вулицю Левка Лук’яненка;

вулицю Новикова-Прибоя – на вулицю Ірини Жиленко;

вулицю Клари Цеткін – на вулицю Дніпрової Чайки.

У Печерському районі

вулицю Глазунова – на вулицю Дмитра Годзенка;

вулицю Лізи Чайкіної – на вулицю Олени Степанів;

вулицю Чигоріна – на вулицю Дмитра Дорошенка;

вулицю Олександра Матросова – на вулицю Генерала Кульчицького – українського військового, котрий загинув 2014 року у Слов’янську.

У Деснянському районі:

вулицю Карла Маркса – на вулицю Олексія Курінного;

вулицю Макаренка – на вулицю Климента Квітки.

Нагадаємо, на початку вересня Київрада перейменувала близько 40 вулиць, провулків і площ столиці, назви яких пов’язані з Росією та радянським минулим. Зокрема вулицю Московську в центрі міста – на вулицю Князів Острозьких.

А наприкінці серпня депутати перейменували 95 київських вулиць, площ і провулків. Нові назви для вулиць, провулків, бульварів, проспектів і площ столиці обирали кияни. На рейтингове електронне голосування винесли 296 об’єктів, які добирала експертна комісія. Кияни мали змогу проголосувати за назви, яким віддали перевагу, в застосунку "Київ Цифровий". Назви, що отримали найбільшу підтримку, було передано до сесійної зали Київради на голосування.