Інклюзивність не для галочки: як театр реально відкривається для глядача
Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору затверджена в Україні ще з 2021 року. План заходів з реалізації цієї стратегії передбачає, звісно, і підвищення доступності театрів. У Київському академічному театрі ляльок системно розвивають напрям інклюзивності, роблячи театральні події доступними для ширшої аудиторії.
Директор-художній керівник Київського академічного театру ляльок Ігор Гулий наголошує, що інклюзивність для театру – це не разова ініціатива, а системна робота.
"Я вважаю надзвичайно важливим те, що держава почала звертати увагу на такі питання і стимулювати розвиток державних закладів в цьому напрямку. Втім, інклюзивність у театрі дуже легко звести до формальних заяв. Написати кілька правильних слів у стратегії, провести одну "спеціальну" подію – і на цьому заспокоїтись. Але в реальності це працює інакше: інклюзивність або стає частиною щоденної роботи, або не працює взагалі", – наголошує Ігор Гулий.
За його словами, театр свідомо рухається до того, щоб кожна вистава потенційно могла бути доступною для різних категорій глядачів. Один із напрямів – покази вистав із перекладом жестовою мовою, які вже стали стабільною практикою театру.
Найближчий такий показ відбудеться 17 травня о 14:00 – глядачам представлять виставу "Попелюшка" з перекладом жестовою мовою. Для частини глядачів це звична подія. Для частини – можливість вперше відчути театр як простір, у якому врахували їхні потреби.
Переклад вистав забезпечує Тетяна Журкова – перекладачка жестової мови, членкиня Українського товариства глухих, фахівчиня з багаторічним досвідом роботи у сфері інклюзивних комунікацій. Вона є однією з провідних перекладачок жестової мови в Україні, бере участь у соціальних та культурних проєктах і, зокрема, працювала над перекладом Євробачення. Її участь дозволяє не просто передавати зміст, а зберігати емоцію, ритм і динаміку сценічної дії.
У Київському академічному театрі ляльок підкреслюють, що покази з перекладом жестовою мовою відбуваються на постійній основі й надалі лише масштабуватимуться.
Як зазначає Ігор Гулий, інклюзивність поступово стає невіддільною частиною репертуарної політики театру. Показ "Попелюшки" 17 травня – це не лише окрема подія, а ще один крок до формування відкритого та доступного культурного простору, у якому театр стає зрозумілим і близьким для кожного глядача.
"І ми, до речі, на додачу до адаптації вистав жестовою мовою розробляємо концепцію екскурсій для людей з порушеннями зору. Все це тривалі процеси, які потребують навчань, додаткових зусиль, безлічі спроб і помилок, заглиблення в тему. Але, я впевнений, що воно того варте, бо театр має бути місцем, де різні люди можуть отримати один і той самий досвід, навіть якщо шлях до нього – різний", – наголосив директор та художній керівник театру Ігор Гулий.