Заступник міністра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе у інтерв'ю OBOZREVATEL розповів, як вирішити проблему заторів у Києві, чи варто переносити Офіс президента до Українського дому і що чекає на жителів хрущовок в Україні.
— Нещодавно Київ потрапив до антирейтингу міст світу за кількістю заторів. Ми опинилися на 13-му місці. У чому причина, на ваш погляд? Недостатня кількість парковок, незаконна забудова?
— Це відгомони ще радянської практики, коли об'єкти, які будувалися, не мали парковки. Ще одна причина — щороку активно збільшується кількість транспорту у місті. Це загалом загальносвітова тенденція. Її треба відстежувати і вживати заходів для зменшення заторів.
Читайте:
Київ б'є світові рекорди із заторів: хто винен і що робити
Зрозуміло, затори — явище неминуче. Але є маса ідей і факторів, які можуть оптимізувати його. Найперше треба більше уваги приділити громадському транспорту. Зробити його комфортнішим і зручнішим для людей. Крім того, ми у Мінрегіоні розробили низку комплексних рішень, які міста повинні реалізувати. Це, наприклад, перехопні стоянки при в'їзді, наявність яких розвантажить центри великих міст від великої кількості машин і зменшить затори. Грубо кажучи, приїжджий власник авто може залишити машину на такий парковці перед заїздом до міста, пересісти у громадський транспорт і зручно доїхати до місця призначення.
— Це, до речі, європейська практика.
— Так, абсолютно. Крім перехопних стоянок повинні бути організовані транспортні вузли у пішій доступності від громадського транспорту. Міста, особливо великі, мають розробляти комплексні схеми транспорту на 30-40 років. Це довгострокова стратегія розвитку транспортної системи для її оптимізації та якісної роботи. Ці вимоги ми ввели у нових містобудівних будівельних нормах. І це має розроблятися місцевими органами влади на основі генеральних планів.
— З одного боку так. Але з іншого — людям дійсно не вистачає парковок.
— Звісно, тобто спочатку треба створити відповідні умови, а потім карати людей за порушення.
Восени минулого року ми суттєво змінили ДБН щодо вулиць і доріг. Зокрема ввели можливість звужувати дороги у містах. Це європейська практика. Тобто під час реконструкції і будівництва нових доріг тепер можна встановлювати ширину смуги руху 2,75 м, 3 м та 3,5 м, а не 3,5-3,75 м, як було раніше.
Читайте:
"Героїня парковки" влаштувала скандал із охороною у Києві: відеофакт
Чому це важливо? Коли дорога 3,75 м, то намагаються їхати дві машини в одній смузі, в результаті аварійність на 20-30% вища. Проаналізувавши досвід інших країн, з'ясували, що на вужчих дорогах практично у 10 разів менша аварійність. Це не тільки гарантує безпеку руху, але і збільшує пропускну спроможність доріг, тобто зменшує затори. Звільняється місце для додаткових смуг руху авто або громадського транспорту, організації паркувальних кишень і велодоріжок.
Активний велосипедний рух, до речі, теж може значно розвантажити місто. У тій самій Голландії велосипедистів більше, ніж авто. Треба створювати підземні паркінги. Ми це теж прописали у будівельних нормах. Якщо ми сьогодні цього не зробимо, завтра зіткнемося із хворобливими наслідками.
— До речі, з приводу підземних паркінгів. Нещодавно спілкувалися з архітектором Георгієм Духовичним. Так от він скептично ставиться до підземних паркінгів у Києві. Каже, що невідповідна геологія. Він, зі свого боку, виступає за багатоповерхові паркінги. Що думаєте?
— Головне — де і як будувати. Треба розглядати кожен випадок індивідуально. Згідно з новими містобудівними ДБН у центральних та історичних районах міст дозволяється будувати лише підземні паркінги. Це стосується як громадської, так і житлової забудови. Таким чином хочемо звільнити простір в історичних місцях і в центрі міст від надмірної кількості припаркованих автомобілів. У багатьох містах Європи це працює вже давно. Крім того, з 1 липня дали можливість робити автоматизовані парковки, які набагато економніші за площею. У будівництві вони трохи дорожчі, але в експлуатації набагато зручніші.
— А яку роль в проблемі пробок відіграє незаконна забудова, висотки, особливо у центрі?
— Велика проблема — це щільність забудови. У новому містобудівному ДБН ми обмежили щільність забудови. Тепер максимальна щільність забудови — 540 осіб на один гектар. Раніше за будь-якого обґрунтування щільність можна було збільшувати як завгодно. У нас є мікрорайони, де і по 2, і по 3 тисячі жителів на одному гектарі. При цьому там немає відповідної інфраструктури — немає підземного паркінгу, достатньої кількості спортивних і дитячих майданчиків тощо.
Занадто висока щільність забудови означає затори і транспортний колапс, бо йдеться про велике скупчення людей і відсутність потрібної кількості паркомісць.
У тих самих європейських країнах йдуть від надмірної висотності, а роблять комфортнішу забудову і відповідно — рівномірний розвиток міст.
— А що думаєте про можливе перенесення АП в Український дім? Автомобілісти були шоковані, бо на Європейській площі і так зазвичай тягучка. А якщо там буде АП, то взагалі важко уявити, що відбуватиметься.
— Це треба дуже добре проаналізувати — скільки знадобиться площі для розміщення там нашого українського Білого дому. На мій погляд, це місце не найкраще — там і трафік, і з точки зору безпеки можуть бути проблеми, якщо буде скупчення людей.
— Деякі експерти вважають, що наявні паркінги є частково причиною підтоплення, бо є порушення у нормах будівництва, бо немає стоків, немає водовідведення. Наприклад, площа Льва Толстого, біля станції метро. Пам'ятаєте, що автомобілі там буквально плавали? Що з цим робити, чи немає ризику для Києва, що ми настільки його "заженемо" у бетон, що дренажна система не впорається?
— Такого ризику немає, якщо правильно проектувати, потім добре будувати, а потім добре експлуатувати. Якщо неправильно спроектували, а потім погано побудували, дійсно не буде необхідної пропускної спроможності. Якщо потім це не обслуговувати належним чином, то будуть проблеми як минулого року, про які ви говорите, не тільки у метро "Площа Льва Толстого", але і у "Глобуса".
— Так, Київ плавав, жахлива ситуація була на Дорогожичах...
— Так, я пам'ятаю це.
— У чому була проблема? Проблема поганого проектування, проблема дренажних систем?
— Так. Це те, що я саме говорив раніше.
— Але в будь-якому разі треба розбиратися окремо?
— Обов'язково. Можливо, це було неправильно запроектовано або це неправильно побудували. А може, все це було зроблено на рівні, але треба ж іще обслуговувати і експлуатувати об'єкти правильно, треба збирати сміття.
— Важливий фактор з точки зору завантаженості міських доріг — комфортне метро. Які зміни плануються щодо підземки? Обов'язкові санвузли, системи запобігання НП?
— Ми не повинні чекати НП. Треба діяти на їхнє попередження. Наше завдання — підвищити безпеку. І в метро, і на мостах необхідно встановлювати спеціальні датчики, підключені до певної програми. З їхньої допомогою можна легко і оперативно відстежувати, якщо щось виходить із ладу.
Читайте:
У Києві з'являться нові станції метро: фоторепортаж із епіцентру будівництва
Також важливий фактор — комфорт. У метро катастрофічно бракує зручностей та елементарних санітарних умов. Санвузли у підземці — це важливо. Тому згідно з новим ДБН при вході у метро обов'язково повинні бути санітарні кімнати. До речі, у Харкові при будівництві деяких станцій їх передбачали ще до введення нашого ДБН.
— Це збільшить вартість проекту?
— Не думаю.
— Чому тоді раніше не передбачали санвузли у метро?
— За радянських часів їх не робили, бо не думали про комфорт людей.
— В Україні є ще одна важлива проблема — хрущовки, старий житловий фонд. Ви вже давно говорите, що його треба оновлювати. Є старий закон, який не працює. У вас є нова ініціатива, там прописано згоду не 100% жителів, а 75% власників квартир. Є покращення. Але де гарантія, що цей законопроект буде ухвалений парламентом і він запрацює? Бо ухвалений ви давно критикуєте.
— Ухвалений у 2006 році закон не дає можливості вирішити проблему. Перша причина — в ньому прописано обов'язкову згоду на переселення всіх 100% людей, які проживають там. Крім того, прописаний коефіцієнт 1,5 — якщо у вас квартира площею 100 квадратних метрів, то вам необхідно надати площу 150 квадратних метрів. Такої економічної можливості немає.
Зараз в Україні близько 1 млрд житлового фонду загалом. Інфраструктурний стан приблизно 70-80% будівель застарілий і щодня погіршується. Зростає кількість аварійних будинків і ці проблеми накопичуються. Тому ми запропонували законопроект, у якому врахували максимальну кількість проблемних питань і запропонували механізм вирішення. Ми прописали, що найперше будується пусковий будинок, туди переїздять люди, і лише потім зносяться старі об'єкти. Обов'язково надається нова квартира, вона має бути з ремонтом. Я вважаю, якщо такий законопроект реалізувати, люди будуть зацікавлені.
— Це зацікавленість власників квартир у будинку, який може бути знесений чи оновлений. У чому зацікавленість приватного бізнесу займатися цим, адже всі ці витрати лягають на їхні плечі?
— Площа хрущовки — близько 3.5 тис кв. м. А забудовник може побудувати будинок на 10 тис. кв. м. Він частину квартир віддає, а частину продає за ринковою ціною і заробляє на цьому. Інвестиційно це може бути дуже вдалим проектом, але тільки у великих містах-"мільйонниках". У маленьких містах — ні. Там необхідно проводити саме реконструкцію, яку повинна фінансувати місцева влада і залучати інвесторів. Один із варіантів — добудувати у будинку два поверхи. Інвестор при цьому зобов'язаний повністю реконструювати будівлю: зробити її енергоефективною, оновити всі комунікації, додатково поставити ліфт. Таким шляхом ішли Німеччина та Польща, наприклад.
— Це не дуже поширено, де дорога земля. Навіть із двома додатковими поверхами ти навряд чи будеш у плюсі. Тому цим мало займається приватний сектор. Їм легше отримати ділянку на території старого заводу або занедбаних будівель, все це знести і будувати з нуля.
— Коли інвестори заходять до такого будинку, вони ремонтують під'їзд і комунікації — це як зобов'язання за те, що вони надбудували. І це працює.
— Це у центрі, а якщо ми говоримо про спальні райони?
— Звісно, має бути економічна доцільність. Тоді це запрацює. Нагадаю, що у 2008 році була криза, і тільки зараз будівельна галузь починає рости.
Читайте:
"Хрущовки" знесуть за новим законом: що чекає на українців
— За вашими прогнозами, коли може бути реалізований ваш проект, коли люди відчують його на собі?
— По-перше, треба, щоб у Раді підтримали закон, тому ми чекаємо нових народних депутатів, новий Кабмін, який внесе цей проект. Після цього місцева влада повинна розробити програму.
— Скільки на це потрібно часу?
— Сподіваюся, що 3-4 роки — і ми побачимо перший результат.