"Хрущовки" знесуть за новим законом: що чекає на українців
Якщо не почати знесення або капітальний ремонт "хрущовок", в Україні вже за лічені роки половина сімей може залишитися без домівок.
Профільне міністерство розробило законопроект, який за кілька років має запустити процес масової реновації. Про те, як відбуватиметься знесення і кому доведеться самостійно вирішувати проблему — у матеріалі OBOZREVATEL.
"Хрущовки" зноситимуть по-новому
Прохідні кімнати, крихітна кухня, низькі стелі і застаріла проводка — в таких умовах живуть мільйони власників "хрущовок" в Україні. Деякі будинки "вже не врятувати", інші ще кілька років тому треба було ремонтувати і вже зовсім скоро вони приєднаються до "безнадійних" будівль.
Читайте: Когда “хрущевки” в Украине поменяют на новое жилье
У Росії "хрущовки" вирішили зносити, у Польщі — модернізувати, а в Україні немає грошей ні на перший, ні на другий варіант. Більше того, досі немає і робочого закону. Те, що ще у 2006-му ухвалили нардепи, насправді виявилося нездійсненним. Зараз, якщо якийсь забудовник раптом захоче на місці вашої старої п'ятиповерхівки побудувати великий 9-поверховий будинок і виділити для вас квартиру побільше, йому доведеться отримати згоду у 100% мешканців. І якщо 90-річна сусідка відмовить, накриється вся реконструкція.
Як відбуватиметься реконструкція за новим законом:
75% мешканців повинні дати згоду:
реконструкцію мають підтримати місцеві депутати;
визначити, яка буде площа нового житла, повинна місцева влада;
на час будівництва мешканців можуть відселяти або в новий будинок, або у тимчасове житло.
Проблема старого житла найперше повинна хвилювати його власників, впевнений ріелтор Максим Бабуряк. Більшість українців квартири отримали безкоштовно, крім того, і зобов'язання утримувати його. У платежах за утримання будинку капітальний ремонт не включений, тому, по ідеї, кожні 10-15 років українці мали самі збирати шестизначні суми для ремонту або заміни ліфтів, утеплення стін, реконструкції, зміцнення конструкцій, заміни вікон у під'їздах тощо.
Читайте: Озолотитися на ''хрущовках'' — експерт з нерухомості розповів про долю старого житла
Бабуряк впевнений, що епоха "хрущовок" доживає свої останні роки. У доступному для огляду майбутньому левову частку таких будинків не можна буде ні відремонтувати, ні продати. "Сучасні норми будівництва припускають зовсім інше навантаження, зовсім іншу витрата електроенергії, місця для паркування, енергоефективність. Те, що такі будинки морально застаріли, не викликає сумнівів. Але це не головна проблема. Головне — вже закінчився термін експлуатації. Житло може стати аварійним", — пояснює експерт.
Мінрегіонбуд, щоб виправити ситуацію, розробив новий законопроект. Головне нововведення — щоб знести старий будинок, більше не потрібен дозвіл всіх мешканців, достатньо 75%. Саме таку норму просили у Конфедерації будівельників. У коментарі OBOZREVATEL вони також зазначили: за старим законом працювати неможливо.
Квартали з хрущовками будувалися з місцем для стартового будинку. Тобто ще тоді архітектори передбачали, що будинок незабаром доведеться зносити. А щоб переселити його мешканців, залишили місце поруч. Для першого будинку. Забудовникам проводити реконструкцію одного будинку не вигідно, якщо перебудувати квартал, і грошей можна буде заробити більше, і інфраструктуру в зазначеному районі замінити.
"У нас у законодавстві на сьогодні прописано, щоб 100% згодні були, ми пропонуємо 75%, інакше це фактично неможливо зробити", — пояснив заступник міністра Лев Парцхаладзе. Також він додав: змінили ще одну стару норму, згідно з якою переселяти сім'ї мали у квартири у 1,5 рази більші за площею. Це нібито порушувало всі бізнес-моделі. Згідно з новим законопроектом, місцева влада сама визначатиме коефіцієнт. Причому він може відрізнятися, залежно від того, де проводять реконструкцію.
"На Хрещатику може бути один коефіцієнт, на Виноградарі — інший", — навів приклад Парцхаладзе
Що іще змінить новий закон:
враховує можливість здійснення реконструкції застарілого житла різної поверховості, а не лише 5-поверхівок;
визначає замовниками проектів реконструкції виконавчі органи сільських, селищних і міських рад;
розширює перелік можливих джерел фінансування проектів;
визначає алгоритм ухвалення рішення про реконструкцію або знесення;
удосконалює процедуру видачі компенсації власникам застарілого житла;
передбачає різні варіанти відселення жителів при реконструкції, максимальну відстань, на яку відбуватиметься відселення, та інші питання.
Хто може першим потрапити під програму
Найближчими роками в Україні необхідно знести кожен другий квадратний метр житла. Це близько 1 млрд кв. м, розповів на круглому столі про проблеми реконструкції виконавчий директор будівельної палати Анатолій Дронь.
Реконструкція почнеться через 3-4 роки після ухвалення описаного вище закону, планують у Кабміні. Щоправда, коли саме ухвалять законопроект і чи не захоче новий склад уряду "доопрацювати" документ — не відомо.
Дивіться відео за темою:
Уже зараз лише офіційно визнали аварійними 75 млн квадратного метра житла. Для прикладу, у Києві "застаріли" 3055 багатоповерхових будинків. А це понад 211 тис. квартир.
Однак, якщо документ все ж таки вдасться ухвалити у 2019-му, вже за кілька років в країні може розпочатися масштабна реконструкція кварталів. Для багатьох забудовників така можливість може бути шансом отримати дорогу землю в межах великих міст.
Але і після цього проблема залишиться. Якщо у Києві, Одесі та інших великих містах проблем із пошуком забудовників не буде, то в невеликих населених пунктах, де немає такого попиту на житло, низькі ціни на квартири та порівнянно висока вартість будівництва, ситуація не зміниться.