День визволення Києва треба відзначати з німцями – історик

Звільнення Києва від німецько-фашистських військ відзначається 6 листопада. Цього дня у 1943 році військам Першого Українського фронту вдалося звільнити столицю України від окупації.

Востаннє у Києві на державному рівні це свято відзначили у 2013 році, з нагоди 70-ї річниці визволення столиці. Тодішній глава Київської міської державної адміністрації Олександр Попов повідомив, що на святкові заходи було витрачено близько 7-8 мільйонів гривень, але не з міського бюджету, а з коштів, виділених спонсорами.

За узгодженням із Кабміном 6 листопада 2013 року було оголошено вихідним днем для всіх міських установ.

Читайте: Прирівняли Сталіна до Гітлера: США зробили гучну заяву про Другу світову війну

Звільнення Києва – як святкували раніше

На 70-річчя визволення Києва 6 листопада 2013 року у столиці відбулися такі заходи: запалення Вічного вогню, покладання квітів до могил воїнів, у яких взяли участь президент і глава КМДА. На Майдані Незалежності було піднято Штандарт, головною вулицею країни пройшов військово-історичний марш і парад військових оркестрів.

Відбувся мітинг пам'яті та концерт за участю дитячих колективів та шкіл. Була проведена "хвилина мовчання", під час якої весь транспорт у Києві був зупинений, а у всіх храмах дзвонили дзвони. Увечері на Майдані Незалежності відбувся святковий концерт, який завершився феєрверком.

Але масштабні святкування викликали цілу хвилю критики на адресу міської влади. Зокрема її звинувачували в марнотратстві, у самопіарі, в тому, що нібито на святкування містян примушували робити "добровільні внески". Багатьом не сподобалася й ідея з вихідним днем, який необхідно відпрацьовувати у суботу.

Читайте: "Цього не можна забути!" Президент Німеччини попросив вибачення у Польщі за Другу світову

Коли скасували святкування визволення Києва

Починаючи з 2014 року, масштабні святкові заходи з приводу чергової річниці визволення Києва у столиці не організовувалися. Традиційно 6 листопада керівники міста покладали вінки до могил загиблих героїв і вітали ветеранів. Цього дня привітання лунали і від президента країни.

У 2019 році міська влада вирішила поєднати святкування 75-ї річниці визволення України та 76-ї річниці визволення Києва. 24 жовтня була організована святкова зустріч керівництва міста з ветеранами Другої світової війни. 28 жовтня відбулося покладання квітів у Меморіалі Слави. Ще раз воно відбудеться 6 листопада. Були організовані тематичні книжкові виставки та показ тематичних фільмів.

Чи потрібно відзначати звільнення Києва

Чи слід відновити традицію святкування дня визволення Києва? І якщо так, в яких формах воно могло б відбуватися? Про це OBOZREVATEL розповіли історики Станіслав Кульчицький і Ярослав Грицак.

На думку Кульчицького, "в цей день слід робити акцент на факті звільнення від окупації, і ніяк інакше, як на дні перемоги". Він нагадав про те, що Червона армія на фронтах України на 80% складалася з українців.

"Відомо, що Гітлер планував перетворити територію України на частину великої Німеччини – від Чорного моря, від Севастополя і Ялти, до Північного моря. Українцям тут не було місця – точно так само, як і полякам, і росіянам, і білорусам, і балтійцям. Українці підлягали або германізації, або знищенню, або депортації кудись у тайгу, на схід Радянського Союзу", – наголосив він.

Читайте: Путин закрыл архивы про Вторую Мировую войну до 2040 года

Таким чином, на думку історика, 6 листопада слід святкувати, зокрема і для того, щоб "знати історію".

Кульчицький зауважив, що форми проведення свята – прерогатива київської міської влади. Водночас він запропонував відзначати цей день спільно з громадянами Німеччини.

"Німці зараз інші, і таке спільне святкування було б дуже позитивним. Дуже важливо, щоб між українцями і німцями не було відчуженості. Тим більше що ми дуже сподіваємося на Німеччину у вирішенні донбаської проблеми, вже не кажучи про Крим", – наголосив історик.

Читайте: Міфи ІІ Світової: історик розповів, як сьогодні виглядають результати війни у різних країнах

На думку Грицака, "цей день слід відзначати і як день перемоги, і як день пам'яті". "Як би ми не ставилися до радянського режиму, як би ми не ставилися до Сталіна, які б жахливі речі він не зробив для українців, ми повинні розуміти: якби Гітлер переміг у війні, українців взагалі б не існувало як таких", – наголосив він.

За його словами, "Київ мав велике стратегічне і символічне значення, був однією з ключових територій". Таким чином, "ми повинні розуміти: трапилося щось дуже важливе, що має відношення до України".

При цьому історик звернув увагу на невиправдані жертви, на які пішов Сталін і його командування заради визволення Києва "для галочки" – "до ювілею Жовтневої революції".

"Кількість солдатів, які були кинуті на пряму загибель, була величезною. Солдатів кидали на переправу через Дніпро без нічого, без наведення мостів. Причому під сильним обстрілом. Про кількість жертв не йшлося. Розрахунок був простий: втопити німецький багнет у крові радянських солдатів. Це була страшна перемога", – сказав Грицак.

Читайте: Хлопець знайшов щоденник діда часів Другої світової: у мережі йому допомогли розібрати шифри

Таким чином, день визволення Києва "слід святкувати як перемогу, але як перемогу страшну", – заявив він.

На думку історика, святкування не повинне стати "галочкою". Воно має стати приводом для того щоб поставити собі запитання, "що є наша історія, наскільки вона продовжує впливати на нас, чи можливе її повторення", а також усвідомити, наскільки крихким є мир.

Нагадаємо, раніше OBOZREVATEL показав, як виглядав Київ у роки Другої світової війни, і як виглядала столиця України до революції 1917 року.