УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Як в СРСР намагалися забути культ Сталіна і до чого тут батько Михайла Єфремова. Документ

26,7 т.
Як в СРСР намагалися забути культ Сталіна і до чого тут батько Михайла Єфремова. Документ

Батько російського актора Михайла Єфремова, який 8 червня влаштував смертельну аварію в центрі Москви, актор Олег Єфремов, був одним з підписантів листа Леоніду Брежнєву про неприпустимість реабілітації Йосипа Сталіна.

Відео дня

Цей лист відомий історії як "Лист двадцяти п'яти". Він являв собою відкрите звернення діячів науки, літератури та мистецтва, написане 14 лютого 1966 року. Про сенс даного документа і його передумови розповідає OBOZREVATEL.

Пам'ятник Сталіну в Горі, Грузія (знесений у червні 2010), – останній знесений з великих

Десталінізація в СРСР

Десталінізацію в СРСР, як відомо, оголосив Микита Хрущов 1956 року. У своїй доповіді "Про культ особистості та його наслідки", з якою він виступив на XX з'їзді КПРС, він, зокрема, сказав: "Культ особистості набув таких жахливих розмірів головним чином тому, що сам Сталін всіляко заохочував і підтримував звеличення його персони" .

При цьому Хрущов акцентував тоді увагу на кінематографі – як на одному з інструментів насадження культу особи. І в наступні п'ять років фільми, де фігурувала особистість Сталіна, в СРСР не демонструвалися.

З 1956 року майже всюди було демонтовано пам'ятники Сталіну, а 1961 року тіло Сталіна було винесено з Мавзолею Леніна – Сталіна. Також масово перейменовували міста та інші об'єкти, названі на честь диктатора.

Пам'ятник Сталіну в Празі (1955–1962)

"Лист двадцяти п'яти"

За словами авторів "Листа двадцяти п'яти", на той момент у "деяких виступах і в статтях" проявлялися тенденції, спрямовані "на часткову або непряму реабілітацію Сталіна".

У зв'язку з цим автори листа вирішили напередодні XXIII з'їзду КПРС звернутися із застереженням до Першого секретаря ЦК партії Леоніда Брежнєва.

Навесні 1966 року розвідник, письменник і журналіст Ернст Генрі доручив збирати підписи діячів мистецтва до документа.

Ернст Генрі

Так були отримані, зокрема, підписи акторів і режисерів Олега Єфремова, Марлена Хуциєва, Георгія Товстоногова, балерини Майї Плісецької, художника Павла Коріна. Також лист підписали письменники Костянтин Паустовський, Корній Чуковський, Інокентій Смоктуновський та інші.

Лист застерігав від часткового перегляду рішень XX і XXII з'їздів, після того як стали відомі "страшні факти про злочини Сталіна".

Автори писали про відповідальність Сталіна за загибель безлічі безневинних людей, про перекручення ним ідеї комунізму, про непідготовленість Радянського Союзу до Другої світової війни.

Корній Чуковський

Батько Михайла Єфремова: ким був Олег Єфремов

Олег Єфремов (1 жовтня 1927 – 24 травня 2000) був радянським актором і режисером, педагогом: протягом півстоліття, з 1949 року він викладав майстерність актора в Школі-студії МХАТ. 1956 року створив театр "Современник". Відомий за фільмами "Батальйони просять вогню", "Три тополі на Плющисі", "Бережись автомобіля", "Айболіт-66".

Михайло Єфремов – друга дитина Олега Єфремова, він народився в третьому шлюбі актора (третьою його дружиною була актриса Алла Покровська – померла 2019 року). Крім нього, в Олега Єфремова є донька Анастасія Єфремова.

Олег Єфремов
Олег Єфремов у кіно
Олег і Михайло Єфремови

"Лист двадцяти п'яти": текст документа

(текст листа наведено мовою оригіналу)

Письмо 25-ти деятелей советской науки, литературы и искусства Л.И. Брежневу против реабилитации И.В. Сталина

14 февраля 1966

Глубокоуважаемый Леонид Ильич!

В последнее время в некоторых выступлениях и в статьях в нашей печати проявляются тенденции, направленные, по сути дела, на частичную или косвенную реабилитацию Сталина.

Мы не знаем, насколько такие тенденции, учащающиеся по мере приближения XXIII съезда, имеют под собой твердую почву. Но даже если речь идет только о частичном пересмотре решений XX и XXII съездов, это вызывает глубокое беспокойство. Мы считаем своим долгом довести до Вашего сведения наше мнение по этому вопросу.

Нам до сего времени не стало известно ни одного факта, ни одного аргумента, позволяющих думать, что осуждение культа личности было в чем-то неправильным. Напротив, трудно сомневаться, что значительная часть разительных, поистине страшных фактов о преступлениях Сталина, подтверждающих абсолютную правильность решений обоих съездов, еще не предано гласности.

Дело в другом. Мы считаем, что любая попытка обелить Сталина, таит в себе опасность серьезных расхождений внутри советского общества. На Сталине лежит ответственность не только за гибель бесчисленных невинных людей, за нашу неподготовленность к войне, за отход от ленинских норм в партийной и государственной жизни. Своими преступлениями и неправыми делами он так извратил идею коммунизма, что народ это никогда не простит. Наш народ не поймет и не примет отхода – хотя бы и частичного – от решений о культе личности. Вычеркнуть эти решения из его сознания и памяти не может никто.

Любая попытка сделать это поведет только к замешательству, к разброду в самых широких кругах. Мы убеждены, например, что реабилитация Сталина вызвала бы большое волнение среди интеллигенции и серьезно осложнила бы настроения в среде нашей молодежи. Как и вся советская общественность, мы обеспокоены за молодежь. Никакие разъяснения или статьи не заставят людей вновь поверить в Сталина; наоборот, они только создадут сумятицу и раздражение. Учитывая сложное экономическое и политическое положение нашей страны, идти на все это явно опасно. Не менее серьезной представляется нам и другая опасность. Вопрос о реабилитации Сталина не только внутри политический, но и международный вопрос. Какой-либо шаг в направлении к его реабилитации безусловно создал бы угрозу нового раскола в рядах мирового коммунистического движения, на этот раз между нами и компартиями Запада. С их стороны такой шаг был бы расценен прежде всего как наша капитуляция перед китайцами, на что коммунисты Запада ни в коем случае не пойдут.

Этот фактор исключительного значения, списывать его со счетов мы также не можем. В дни, когда нам, с одной стороны, грозят активизирующиеся американские империалисты, а с другой – руководители КПК, идти на риск разрыва или хотя бы осложнений с братскими партиями на Западе было бы предельно неразумно.

Чтобы не задерживать Вашего внимания, мы ограничиваемся одним лишь упоминанием о наиболее существенных аргументах, говорящих против какой-либо реабилитации Сталина, прежде всего, об опасности двух расколов. Мы не говорим уже о том, что любой отход от решений XX съезда настолько осложнил бы международные контакты деятелей нашей культуры, в частности, в области борьбы за мир и международное сотрудничество, что под угрозой оказались бы все достигнутые результаты.

Мы не могли не написать о том, что думаем. Совершенно ясно, что решение ЦК КПСС по этому вопросу не может рассматриваться как обычное решение, принимаемое по ходу работы. В том или ином случае оно будет иметь историческое значение для судеб нашей страны. Мы надеемся, что это будет учтено.

Акад. Л.А.Арцимович,

лауреат Ленинской и Государственной премий

О.Н. Ефремов,

главный режиссер театра "Современник"

Акад. П.Л. Капица,

Герой Социалистического Труда,

лауреат Государственных премий

В.П. Катаев,

член Союза писателей, лауреат Госпремии

П.Д. Корин,

народный художник СССР,

лауреат Ленинской премии

Акад. М.А. Леонтович,

лауреат Ленинской премии

Акад. И.М. Майский

В.П. Некрасов,

член Союза писателей,

лауреат Госпремии

Б.М. Неменский,

член Союза художников,

лауреат Госпремии

К.Г. Паустовский,

член Союза писателей

Ю.И. Пименов,

народный художник РСФСР,

лауреат Госпремии

М.М. Плисецкая,

народная артистка СССР,

лауреат Ленинской премии

А.А. Попов,

народный артист СССР,

лауреат Госпремии

М.И. Ромм,

народный артист СССР,

лауреат Госпремий

С.Н. Ростовский (Эрнст Генри),

член Союза писателей,

лауреат премий Воровского

Акад. А.Д. Сахаров,

трижды Герой Социалистического Труда,

лауреат Ленинской и Госпремий

Акад. С.Д. Сказкин Б.А. Слуцкий,

член Союза писателей

И.М. Смоктуновский,

член Союза кинематографистов,

лауреат Ленинской премии

Акад. И.Е. Тамм,

Герой Социалистического Труда,

лауреат Ленинской и Госпремий,

лауреат Нобелевской премии

В.Ф. Тендряков,

член Союза писателей

М.М. Хуциев,

заслуженный деятель искусств РСФСР

Г.А. Товстоногов,

народный артист СССР,

лауреат Ленинской и Госпремий

С.А. Чуйков,

народный художник СССР,

лауреат Госпремий

К.И. Чуковский,

член Союза писателей,

лауреат Ленинской премии.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про "40 днів свободи в ГУЛАГу" : як змучені політв'язні підняли масовий бунт у таборі смерті СРСР.